Зміст

Вступ…………………………………………………………………………..

1. Вибір типу і організації форми виробництва………………………………………………………

2.Проектування технологічного процесу...…………………………………………………………

2. 1 Цільове призначення та характеристика виробу ………………..

2.2 Аналіз технологічності конструкції деталі ………………….

2.3 Вибір способу виготовлення заготовки, розрахунок собівартості заготівлі ……. 2.4 Розробка технологічного процесу та операції …………

2.4.1 Вибір методів обробки поверхонь ……………………

2.4.2 Вибір варіантів базування заготовки …………………………………… 2.4.3 Обгрунтування маршруту обробки деталі …………………………. 2.5. Розрахунок припусків аналітично …………………………………………………………

2.6 Вибір технологічного устаткування, пристосувань, ріжучого, допоміжного та матеріального інструменту ………………..

2.7 Розрахунок режимів різання і норм часу на дві операції, для інших операцій вибір за таблицями.……………..…….……………………..

2.8 Визначення режимів різання і норм часу на операцію №20 токарську з ЧПУ

2.9 Циклограми переміщення ріжучого інструменту 2.10 Визначення норм часу

2.11 Визначення норм часу на операції 3.1.1 Опис пристосування.

3.1.2 Розрахунок сил закріплення і похибки установки заготовки.

3.1.3 Опис інструментальної наладки. 3.2 Опис і аналіз точності контрольного пристосування. 4.3 Розмірний аналіз технологічного процесу. 4.4 Перевірка розмірних ланцюгів з замикаючим ланкою - припуском. Литература.

Введення

Машинобудування являє собою каталізатор науково-технічного прогресу, на основі якого здійснюється технічне переозброєння всіх галузей народного господарства. Тому його отряслі розвіваються прискореними темпами, аих число кастет .Іос можна обьеденить в три групи:

-галузь забезпечують розвиток науково-технічної революції в усьому народному господарстві-це приладобудування, хімічне машинобудування, еллектротехніческое та енергетичне машинобудування;

-галузь забезпечують розвиток HTP у машинобудування-це верстатобудування і інструментальна промисловість;

-галузь забезпечують розвиток HTP в окремих галузях господарства - це будівельно-дорожнє, тракторне та сільськогосподарське машинобудування, автомобілебудування та ін.

 У розвитку обробки металловрезанія за останній час відбуваються важливі зміни. Інтенсифікація технологічних процесів на основі зміни і застосування ріжучих інструментів з НОВИХ інструментальних матеріалів, розширення області застосування обладнання з числовим програмним управлінням, створенням роботизованих верстатних комплексів і гібкіхпроізводственних систем управління ЕОМ; підвищення розмірної точності і геометричної точності досягається при обробці на цьому обладнанні, застосування нових матеріалів і технологічних видів обробки-такий неповний перелік найважливіших напрямів розвитку технологи машинобудування в області механічній обробці виробу. Основними принципами технологічної підготовкі виробництва: запуск в проізводство ізделія обработанних на технологічність, широке застосування типових технологічних процесів, стандартизація та уніфікація обладнання, технологічного оснащення та інструменту, автоматизація і механізація інженерно-технічних робіт. Важливе місце у вирішенні цих завдань займає технологія машинобудування. 1.Вибор типу та організації форми виробництва

    В машинобудування в залежності від програми випуску вироби і характеру виготовленої продукції розрізняють три основних типи виробництва: одиничне, серійне і масове. Кожен з видів мають свої особливості за формою організації та за вживаним обладнанню.

    По таблиці 3.1 стр. 24 [1] при обсязі випуску 15.000 штук в рік виробництво відноситься до середньо серійного типу.

   Серійне виробництво характеризується обмеженою номенклатурою виробів, виготовлених періодично повторюваними партіями і порівняно великими об'ємами випуску. На підприємствах серійного виробництва присутні механізовані потокові лінії оснащені універсальними металорізальні верстати, оснащені як спеціальними так і універсальними пристосуваннями, що дозволяє знизити трудомісткість і собівартість виробів. Устаткування в цеху розташовується по ходу технологічного процесу. Технологічний процес обробки розчленований на окремі операції, закріплені за певними верстатами.

Операційна партія розраховується виходячи з річної програми випуску, кількості днів необхідних для безперебійної роботи складального цеху, числа робочих днів у році і визначається за формулою

де, n- кількість деталей в партії, шт.

N-річна програма випуску в штуках

t-кількість днів, на яку необхідно мати запас деталей для безперебійної роботи складального цеху від 3 до 10 днів

ф-число робочих днів у році - 253 дня Приймаємо n=300шт 2.Проектування технологічного процесу. 2. 1.Цільове призначення та характеристика виробу. Деталь штанга регулятора виготовлена зі сталі 20 ГОСТ1050-88

Хімічний склад стали: С = 0.17-0.25%; Mn = 0.5-0.8% інше железостр. 49, табл 2.6 Механічні властивості сталі: =640МПа- межа міцності; =490 Мпа – межа пружності; =16%= відносне подовження; =65%- відносне сушіння [2];стр.54;табл. 2.7 Твердість деталі -59…63HRCэ Деталь являє собою тіло обертання. Деталь має: зовнішні діаметри: 33.8-0.2; 34f7; 40h14; 64h14; 90h14; зовнішні конічні поверхні під 30__, внутрішню конічну поверхню 30; внутрішній отвір 5H14 и 22H14; радіусну внутрішню поверхню R10.2⁺⁰²; паз шириною в=16; паз шириною в=48Е9; три товсті поверхні. При виготовленні деталі необхідно дотримати наступні технічні вимоги: радіальне биття поверхні 34f7 щодо бази Г не більше 0.02мм; паралельність бічних поверхонь паза в=48Е9 не більше 0.04мм; симетричність бічних поверхонь паза в=16^+0.4_+0.1 щодо бази Г не більше 0.06мм; тріщини, раковини, які не проварити, в зоні зварювання не допускаються.

2.2 Аналіз технологічності конструкції деталі

Основними критеріями оцінки технологічності деталі є:

трудомісткість і собівартість. Відпрацьована технологічність деталі не повинна ускладнювати механічну обробку, елементи деталі повинні бути уніфікованими, щоб зменшити номенклатуру використаного інструменту.

  До всіх поверхонь повинен бути вільний доступ ріжучого інструменту і вимірювальних пристосувань.

  Технологічність конструкції деталі оцінюють за трьома показниками: коефіцієнтом точності, коефіцієнту шорсткості, коефіцієнту уніфікації.

№ пов.	Квалітет точності	Параметри шороховатості,Ramkm	Уніфіковані елементи
1	2	3	4
1	H14	12.5	Центровочній отвір ∅3.15
2	h14	12.5	l=300мм
3	IT14/2	12.5
4	f7	0.8	∅34f7
5	h12	12.5	∅33.8
6	H14	6.3
7		12,5
8	h14	12,5	∅64
9	H14	6.3	l=215мм
10	h14	12,5	∅90
11	h14	12,5
12	h14	12,5	∅40
13	h14	12,5	l=300
14	H14	6.3	Отверстие ∅5
15	H14	1.6	R 10.2
16	H14	6.3	Отверстие ∅22
17	±IT14/2	1.6
18	H13	6.3	Паз в=16
19	h15	12.5	l=40мм
20	h14	12.5	l=60мм
21	±IT14/2	12.5
22	h15	12.5
23	E9	1.6	Паз в=48Е9

Усього поверхонь =23 Уніфіковані елементи =20. Визначаємо коефіцієнт уніфікації Він повинен бути більше 0.6 _y= _y=

Визначаємо коефіцієнт точності Він повинен бути більше 0.8 Кт.и = 1- Кт.и.= 1- = 0.93 деАср. = – середній квалітет точності. ∑А ni- сума добутків номера квалітету на кількість поверхонь цього квалитетаАср.= Визначаємо коефіцієнт шорсткості Він повинен бути більше 0.16 Кш = Кш = деБср. = середній клас шорсткості ∑Бср.- сума призведений класу шорсткості на кількість поверхонь цього класу Бср.= 3.78 Всі отримані коефіцієнти в межах допустимого

   Деталь – технологічна. 2. Вибір способу виготовлення заготовки, розрахунок собівартості заготівлі. В машинобудування в якості заготовок застосовують такі способи отримання заготовок:

відливання-лиття в піщані форми, лиття в оболонкові форми, лиття по виплавлений моделям, кокільне лиття, відцентрове лиття, лиття під тиском;

обробка тиском-різні види прокату (круглий, квадратний, шестигранний, куточок, швелер, труби, і тд.) кування, штампування, виробництво з порошкових матеріалів;

зварні заготовки;

комбіновані заготовки (поєднання литих або штампованих елементів які потім зварюються між собою)

   У серійному виробництві конфігурація заготовки повинна бути найбільш наближена до конфігурації деталі, що дозволяє істотно знизити собівартість заготовки. Спосіб отримання і точність заготовки повинні максимально відповідати технічним умовам заданої деталі.

     Дану деталь можна виготовити з круглого прокату або зварної заготовки. Заготівля прокат Визначення розмірів заготовки Д_g=144мм; Д_з=Д_g+h_{чер.точ.}=144+6=150мм L_g=300мм; L_з=L_g+2h_фр=300+2∙3=306мм приймаємо діаметр круглого прокату звичайної площини [3];стр. 169; табл. 62 Визначення маси заготовки М₃=V_3∙q=0.0054∙7800=42.16кг – масса заготовки де, V_з= . = 7800 кг/ - щільність матеріалу. Эскіз заготовки Визначення коефіцієнта використання матеріалу М₃=V₃∙ =(

Визначення коефіцієнта використання матеріалу. К_и= Визначення собівартості заготівлі Цз=Ц1кг∙М3=4.2∙16.06=67.45 грн- собівартість заготовки, где, Ц1кг=4.2 грн-ціна одного кілограмма заготовки. Заготовка зварна Визначення розмірів заготовки Д_д=34мм;Д_з=Д_д+h_{черн.точ.}+h_шлиф.=34+4++1.5+0,4=39,9мм приймаємо круглий прокат звичайної точності [3];стр.169 табл.62 Д_д=144мм;Д_з=Д_д+h_{черн.точ}=144+6=150мм приймаємо круглий прокат звичайної точності [3];стр.169;табл 62 L_д=203мм;L_з=L_д+h_фр-h_точ.=203+3-2=204мм L_д=97мм;L_з=L_д+h_фр-h_точ.=97+3-2=102мм Эскіз заготовки Визначення маси заготовки М₃=V_з =( ) Визначення коефіцієнта використання матеріалу К₄= =

Визначення собівартості заготівлі Ц_з=Ц_1кг =4,2∙16,06=67,45 грн-собівартості заготівлі, где Ц_1кг =4.2 грн-ціна одного кілограмма заготівки Виходячи з вищенаведеного як заготовки приймаємо: зварену заготовку (зварювання тертям) складається з двох деталей круглого перерізу.(∅40 при дліні 206мм и ∅50 при дліні 100 мм) 2.4Разработка технологічного процесу і операції