Розрізняють такі типи антивірусних програм:

1. програми-детектори: призначені для знаходження заражених файлів одним із відомих вірусів. Деякі програми-детектори можуть також лікувати файли від вірусів або знищувати заражені файли. Існують спеціалізовані (тобто призначені для боротьби з одним вірусом) детектори та поліфаги (можуть боротися з багатьма вірусами);

2. програми-лікарі: призначені для лікування заражених дисків і програм. Лікування програми полягає у вилученні із зараженої програми тіла вірусу. Також можуть бути як поліфагами, так і спеціалізованими;

3. програми-ревізори: призначені для виявлення зараження вірусом файлів, а також знаходження ушкоджених файлів. Ці програми запам'ятовують дані про стан програми та системних областей дисків у нормальному стані (до зараження) і порівнюють ці дані у процесі роботи комп'ютера. В разі невідповідності даних виводиться повідомлення про можливість зараження;

4. лікарі-ревізори: призначені для виявлення змін у файлах і системних областях дисків й у разі змін повертають їх у початковий стан.

5. програми-фільтри: призначені для перехоплення звернень до операційної системи, що використовуються вірусами для розмноження і повідомляють про це користувача. Останній має можливість дозволити або заборонити виконання відповідної операції. Такі програми є резидентними, тобто вони знаходяться в оперативній пам'яті комп'ютера.

6. програми-вакцини: використовуються для обробки файлів і boot-секторів із метою попередження зараження відомими вірусами (в останній час цей метод використовується все частіше).

Слід зауважити, що вибір одного "найкращого" антивірусу є вкрай помилковим рішенням. Рекомендується використовувати декілька різних антивірусних пакетів одночасно. Вибираючи антивірусну програму слід звернути увагу на такий параметр, як кількість розпізнаючих сигнатур (послідовність символів, які гарантовано розпізнають вірус). Другий параметр - наявність евристичного аналізатора невідомих вірусів, його присутність дуже корисна, але суттєво уповільнює час роботи програми. На сьогоднішній день існує велика кількість різноманітних антивірусних програм.

Антивірус Касперського

Eset NOD32

Symantec Norton Anti-Virus

Dr. Web

Avast! Professional Edition

Panda Antivirus

McAfee VirusScan

Avira AntiVir

ПОНЯТТЯ ПРО АРХІВАЦІЮ ДАНИХ. ПРОГРАМИ-АРХІВАТОРИ.

Архівація даних — це злиття кількох файлів чи каталогів в єди­ний файл — архів.

Стиснення даних — це скорочення обсягу вихідних файлів шля­хом усунення надлишкової інформації.

Необхідність і доцільність стиснення:

• зменшення обсягу файлів;

• економія місця на носіях;

• швидкість обміну інформацією;

• резервне копіювання;

• архівація під час шифрування даних.

Для виконання цих завдань існують програми-архіватори, які за­безпечують як архівацію, так і стиснення даних. За допомогою спец­іальних алгоритмів архіватори видаляють із файлів надлишкову інформацію, а цри зворотній операції розпаковування вони віднов­люють інформацію в первісному вигляді. При цьому стиснення та відновлення інформації відбувається без втрат.

Перші програми-архіватори з'явилися в середині 80-х років.

Архіватори – це спеціальні програми, які стискають дані для компактного їх зберігання. Серед них найбільш відомі: ARJ, WinZip, WinRAR .

Функції

• Перегляд і вилучення файлів з архіву.

• Архівація файлів.

• Додавання файлів до архіву.

• Створення багатотомних, саморозпаковувальних й неперервних архівів.

ZIP-один з найпопулярніших форматів, що грунтується на алгоритмах стискання, запропонованих у 80-х роках ХХ ст. ізраїльськими математиками Абрахамом Лемпелєм та Якобом Зівом. Використовує факт наодноразового повторення фрагментів тексту, тобто послідовностей байтів. Цей формат є основним для архівів, поданих у Всесвітній мережі Інтернет, його підтримує більшість програм-архіваторів; 2) RAR-формат архівів, розроблений російським програмістом Євгеном Рошалем. Цей формат дає змогу отримати архів значно меншого розміру, ніж у форматі ZIP, але потребує для виконання цього процесу значно більше часу. RAR набагато краще за інші формати оптимізовано для стиснення великої кількості файлів та гігабайтних дискових просторів; 3) RLE-використовується для зображень з великими одноколірними ділянками. Зображення, в яких мало сусідніх пікселів однакового кольору, не придатні для стиснення за методом RLE.Розмір стиснутого файла в такому разі може перевищувати розмір вихідного файла; 4) CAB- формат архіву. який використовують для стиснення даних застосунки корпорації Майкрософт; 5) GZIP, TAR-формат архівів у системах на базі операційних систем Unix та Linux.

Різні програми-архіватори здатні стискати інформацію по-різному. Ступінь стиснення залежить від: 1) методу стискання, який використовує програма-архіватор; 2) типу файлу, інформацію якого стискають; 3) конкретного використаного архіватора.

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ГРАФІЧНОГО ІНТЕРФЕЙСУ ОС MS WINDOWS (РОБОЧИЙ СТІЛ, ПАНЕЛЬ ЗАДАЧ, ГОЛОВНЕ МЕНЮ WINDOWS, ІКОНКИ ОБ'ЄКТІВ ТА ІН.). ЇХ СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ. ОПЕРУВАННЯ ВІКНАМИ ОС MS WINDOWS.

Графічний інтерфейс дозволяє здійснювати взаємодію людини з комп'ютером у формі діалогу з використанням вікон, меню і елементів управління (діалогових панелей, кнопок і так далі).

Інтерфейс — це посередник, перекладач, завдання якого перетворити всі внутрішні «важелі управління» Windows в зрозумілу людям графічну форму. Інтерфейс Windows простий і доступний, а розгадати майже всі його загадки може практично кожен. Для роботи з графічним інтерфейсом використовується миша або інший координатний пристрій введення, при цьому користувач повинен уміти проводити: лівий клік — одноразове натиснення і відпуск основної (зазвичай лівої) кнопки миші; правий клік — одноразове натиснення і відпуск додаткової (зазвичай правої) кнопки миші; подвійний клік — два натиснення основної кнопки миші з мінімальним інтервалом часу між ними; перетягування (протягання) — натиснення лівої або правої кнопки миші і переміщення об'єкту з натиснутою кнопкою.

Елементи графічного інтерфейсу Windows:

Робочий стіл. Назва «Робочий стіл» підібрана вдало. На нім, як і на звичайному робочому столі розташовані різні програми і інструменти, представлені у вигляді значків, або ікони.

Значки. Значками в Windows позначаються програми, документи. Запуск проводиться подвійним клацанням кнопки миші по значку. Програма може бути розташована безпосередньо на Робочому столі, а може бути прихована глибоко на диску, але і в цьому випадку представлена на Робочому столі своїм чином – ярликом.

Ярлики. Ярлик програми – це не сама програма, а тільки її образ, вказівка на те місце на диску, де вона знаходиться. Подвійне клацання по ярлику також викликає запуск програми. Ярлики від значків відрізняються наявністю невеликої стрілки внизу зліва.

Панель завдань. Розташовується в нижній частині екрану. На ній знаходяться: кнопка Пуск, кнопки відкритих вікон, індикатори і годинник.

Вікно. Вікно – один з головних елементів інтерфейсу Windows.

Основними елементами вікна застосування є: робоча область: внутрішня частина вікна, містить вкладені теки або вікна документів; межі: рамка, що обмежує вікно з чотирьох сторін. Розміри вікна можна змінювати, переміщаючи межу мишею; заголовок: рядок безпосередньо під верхньою межею вікна, що містить назву вікна; значок системного меню: кнопка зліва в рядку заголовка відкриває меню переміщення і зміни розмірів вікна; рядок меню: розташовується безпосередньо під заголовком, містить пункти меню, забезпечує доступ до команд; панель інструментів: розташовується під рядком меню, є набір кнопок, забезпечує швидкий доступ до деяких команд; кнопки Скрутити, Розвернути/Відновити, Закрити розташовані у верхній правій частині вікна. смуги прокрутки. Якщо текст або картинка повністю не поміщається у вікні програми, то для її перегляду знизу або справа з'являються смуги прокрутки, які можна рухати, відкриваючи ділянки, що не поміщаються на екрані.

Вікна документів. Вікна документів призначені для роботи з документами і «живуть» усередині вікон застосувань. Можна розкривати, згортати, переміщати або змінювати розміри цих вікон, проте вони завжди залишаються в межах вікна свого застосування. Вікно документа має ті ж кнопки управління, що і вікно застосування. Вікно документа містить зону заголовка (що містить ім'я документа) і часто смуги прокрутки (що з'являються, коли документ не поміщається повністю у вікні) і лінійки. Вікно є активним (поточним), якщо з ним в даний момент працює користувач. Інакше вікно буде пасивним (у пасивному стані). Якщо вікно знаходиться в пасивному стані (зона заголовка не виділена кольором), то, клацнувши по будь-якій його частині мишею, можна перевести його в активний стан.

Меню є одним з основних елементів графічного інтерфейсу і є переліком команд (як правило, тематично згрупованих), з яких необхідно зробити вибір (помістивши на пункт меню покажчик миші і провівши клацання). Вибір пункту меню приводить до виконання певної команди. Якщо за командою меню слідує багатокрапка, то її вибір приведе до появи діалогової панелі, яка дозволяє користувачеві отримати або ввести додаткову інформацію.

ПОШУК ФАЙЛІВ І ПАПОК ЗАСОБАМИ MS WINDOWS. ОТРИМАННЯ ДОПОМОГИ В ОС MS WINDOWS. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ПАКЕТ ПРОГРАМ MS OFFICE

Операційна система Windows має досить потужні засоби для пошуку файлів, папок та комп'ютерів. Активізувати механізм пошуку можна, натиснувши мишею на панелі задач кнопку "Пуск", і вибравши команди головного меню "Поиск", "Файлы и папки". Запустити програму пошуку файлів та папок можна також і за допомогою команди "Найти..." контекстного меню правої клавіші миші, якщо натиснути її на кнопці "Пуск", піктограмі "Мой компьютер" чи будь-якій іншій піктограмі папки. Команда "Поиск" є також в програмі "Провідник" (Explorer) – нею можна скористатись, якщо вибрати пункт меню "Сервис", "Поиск...", "Файлы и папки".

Цілком можливо, що у певний момент виникне неполадка з комп’ютером або знадобиться виконати незвичне завдання. Щоб вирішити такі проблеми, слід знати, як знайти відповідну довідку.

Довідка та підтримка Windows – це вбудована система довідки для ОС Windows. Саме тут можна швидко отримати відповіді на типові запитання, поради з виправлення неполадок та інструкції з виконання різних завдань. Однак зауважте, що ця система не надасть допомогу для програм, які не входять до складу Windows. У такому разі потрібно звернутися до довідки відповідної програми (див. розділ "Отримання довідки з користування програмою").

Щоб відкрити вікно "Довідка та підтримка Windows", натисніть кнопку Пуск і виберіть пункт Довідка та підтримка.

Пошук у довідці. Найшвидший спосіб отримати довідку – це ввести одне або кілька слів у полі пошуку. Наприклад, щоб переглянути інформацію про роботу в безпроводовій мережі, введіть безпроводова мережа та натисніть клавішу Enter. З’явиться список результатів пошуку, найкорисніші результати відображаються першими. Щоб прочитати тему, клацніть один із результатів пошуку.

Поле пошуку у вікні "Довідка та підтримка Windows"

За наявності підключення до Інтернету результати пошуку можуть включати нові розділі довідки та найновіші версії розділів з онлайнової довідки Windows. Щоб дізнатись, як отримувати ці оновлення, див. розділ Отримання найновішого вмісту довідки.

Перегляд довідки. Можна переглядати розділи довідки за темами. Натисніть кнопку Переглянути довідку , після чого виберіть потрібний заголовок теми зі списку, який з’явиться. Заголовки тем можуть містити розділи довідки або інші заголовки. Клацніть розділ довідки, щоб відкрити його, або клацніть інший заголовок, щоб переглянути ще один список тем.

Операційна система Microsoft Windows включає в себе стандартні додатки, такі як браузер Internet Explorer, поштовий клієнт Outlook Express, програвач Windows Media Player.

Для MS Windows існує дуже зручний і освоєний більшістю користувачів пакет прикладних програм Microsoft Office, який включає:

WORD - потужний текстовий редактор, що дозволяє швидко створити документ будь-якої складності з розрізнених заміток і довести до досконалості інформаційний чи бюлетень брошуру.

EXCEL - робить з числами те ж, що Word з іменниками і дієсловами. Кожен , хто працює з цифрами, відчує себе в середовищі Excel як риба у воді. Користайтеся програмою Excel для складання бюджетів і фінансових звітів, перетворення сухих цифр у наочні діаграми і графіки, проведення аналізу типу “ А що буде, якщо? “ практично по будь-якому питанню, а також для сортування найдовших списків у лічені секунди.

PowerPoint - дозволить професійно підготувати презентацію, блиснувши помітною графікою й ефектно оформленими тезами,

ACCESS - являє собою потужну програму управління даними, призначену головним чином для програмістів.

Органайзер MS Outlook

НАЛАГОДЖЕННЯ ІНТЕРФЕЙСУ MS WINDOWS. ЗМІНА ОФОРМЛЕННЯ РОБОЧОГО СТОЛУ. ДОСТУП ДО ЗАСОБІВ НАЛАГОДЖЕННЯ MS WINDOWS (КЛАВІАТУРА, МИША, УСТАНОВКА ТА ВИДАЛЕННЯ ПРОГРАМ, МОВА І СТАНДАРТИ ТА ІН.). ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ МІЖ МОВАМИ У ДОДАТКАХ MS WINDOWS

Однією з головних частин ОС є інтерфейс - універсальний механізм управління будь-яким додатком ОС, незалежно від його призначення та предметної області. Інтерфейс є зручна оболонкою, з якою спілкується користувач.

Налагодження програмного продукту - це процес зміна його властивостей, що виконується з метою:

· Адаптації програмного продукту до технічних засобів ПК, тобто забезпечення його функціонування з конкретним набором технічних засобів;

· Найбільш повного задоволення потреб користувача, а можливо, і виконуються програм. Останнє має місце у випадку налаштування системних програмних продуктів, особливо - операційних систем;

· Підвищення ефективності функціонування програмного продукту або його оптимізації за виділеним показниками якості (в ролі такого показника часто виступає швидкодія).

Управління оформленням робочого столу і більшості інших елементів графічного інтерфейсу ОС Windows зібрано в одному компоненті системи. Отримати до нього доступ можна різними способами - відмінність обумовлена в основному використовуваної версією операційної системи. У деяких випадках не обійтися і без додаткового програмного забезпечення.

Інструкція:

1. Клацніть фонову картинку на робочому столі правою кнопкою миші. Якщо комп'ютер працює під управлінням ОС Windows XP, в нижньому рядку сплив контекстного меню ви знайдете пункт «Властивості» - виберіть його.

2. За замовчуванням вікно властивостей екрана відкриється на вкладці «Теми» - тут ви можете змінити весь набір елементів оформлення, включаючи фонове зображення і стиль іконок на робочому столі. Змінено будуть і звукова схема, оформлення вікон додатків, зовнішній вигляд курсорів і заставка. Якщо вирішите скористатися цим варіантом, розкрийте випадний список з переліком доступних тим, виберіть підходящу і натисніть кнопку «Застосувати». Зроблені зміни набудуть чинності, але якщо результат не сподобається, спробуйте інший варіант зі списку.

3. Для зміни тільки елементів робочого столу, а не теми в цілому, перейдіть на вкладку «Робочий стіл». У списку «Фоновий малюнок» виберіть нове зображення для «шпалер», а для доступу до параметрів іконок натисніть кнопку «Налаштування робочого столу». Ця кнопка відкриває окреме вікно, керуючі елементи якого дозволяють змінити склад ярликів системних елементів на робочому столі і їх зовнішній вигляд.

Доступ до засобів налагодження MS Windows Пуск/Настройка/Панель управления/

Мовна панель використовується для перемикання мов, які використовують різні розкладки клавіатури. Перемикаючи мову за допомогою мовної панелі, ви змінюєте розкладку клавіатури на власну розкладку відповідної мови.

ПРОВІДНИК MS WINDOWS. ЙОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА СПОСОБИ ВИКОРИСТАННЯ.

Провідник в своєму первинному значенні визначався як програма-оглядач локальних і мережних ресурсів персонального комп'ютера. Його функції багато в чому схожі на функції програм-оболонок операційної системи MS DOS, таких, як, наприклад, Norton Commander.

Провідник (WindowsExplorer) в середовищі Windows - програма (додаток), за допомогою якої користувач може відшукати будь-який об'єкт файлової системи (теку або файл) і провести з ним необхідні дії.

За допомогою Провідника можна запускати додатки, відкривати документи, переміщати або копіювати файли і теки, форматувати дискети, проглядати Web-сторінки в Інтернет та ін. Інтерфейс Провідника зроблений зрозумілим для користувача. Зовнішній вигляд вікна Провідника може змінюватися, але його функції при цьому практично не міняються.

Основне робоче поле Провідника може бути розділено на дві-три панелі. Права панель відображає вміст теки, адреса якої вказана в адресному рядку. Кожний значок на правій панелі є текою, клацання по якій відкриє її вміст. Середня панель грає допоміжну роль, створюючи інтерфейс Internet Explorer. В лівій панелі відображається ієрархічна структура підлеглості тек.

У верхній частині будь-якого вікна Провідника знаходяться Управляюче меню і панелі інструментів:

- панель з кнопками, призначеними для швидкого виконання команд, що вживаються;

- адресний рядок, в якому указується ім'я активної (поточної) теки або адреси Інтернет;

- кнопка <Ссылки>, що спрощує доступ до Web-сторінок при роботі в мережі Інтернет.

Програма Провідник (файл explorer.exe) призначена для навігації по файловій системі і виконання дій з її об’єктами: копіювання, переміщення, перейменування тощо.

Програму запускають одним з таких способів:

• Пуск – Програми – Стандартні – Провідник;

• командою Провідник з контекстного меню папки або кнопки Пуск. Вікно програми Провідник найчастіше має вигляд як на рис.1.

ЗАСТОСУВАННЯ СТАНДАРТНИХ ДОДАТКІВ ОС MS WINDOWS (БЛОКНОТ, КАЛЬКУЛЯТОР ТА ІН.). СЛУЖБОВІ ПРОГРАМИ MS WINDOWS, ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ (ДЕФРАГМЕНТАЦІЯ ДИСКА, ОЧИЩЕННЯ ДИСКА).

Операційна система Windows має розширений комплект стандартних додатків. Основне призначення стандартних засобів, що входять до її складу, — надання користувачеві мінімального набору зручних інструментів для повсякденної роботи.

Стандартні додатки Windows зосереджені в меню Стандартные Главного меню. Доступ до цієї групи відкривається через меню Программы: Пуск/Программы/Стандартные.

Калькулятор — програмна імітація настільного електронного калькулятора. Призначена для виконання найпростіших арифметичних, інженерних і статистичних розрахунків. Має один регістр пам’яті, дає змогу використовувати основні та зворотні алгебраїчні й тригонометричні функції, а також гіперболічні функції; проводити обчислення з числами, представленими у двійковій, вісімковій, десятковій і шістнадцятковій системах, а також виконувати деякі логічні операції. Має два режими роботи: Стандартный — для арифметичних розрахунків і Инженерный — для математичних, інженерних і статистичних обчислень.

Блокнот — це найпростіший текстовий редактор.

Текстовий редактор WordPad призначений для роботи з невеликими документами. WordPad підтримує форматування документів з використанням різних шрифтів і стилів абзацу.

Графічний редактор Paint тощо.

Дефрагментація - процес оновлення та оптимізації логічної структури розділу фізичного диску з метою забезпечити зберігання файлів у неперервній послідовності кластерів. Після дефрагментації прискорюється читання та запис файлів, а відповідно і робота програм.

Іншими словами, дефрагментація - це процес пошуку і об’єднання фрагментованих файлів і папок. Програма переміщує дані таким чином, щоб кожний із файлів займав на диску один неперервний фрагмент, а вільне місце об’єднувалося в єдину неперервну ділянку.

Чим частіше записуються і видаляються файли, тим більше жорсткий диск стає фрагментованим. Це значно знижує швидкість опрацювання даних і збільшує навантаження на процесор, крім цього фрагментований диск швидше виходить з ладу (зношується).

Програми дефрагментації запускаються аналогічно до програм сканування дисків на виявлення помилок. Звичайно програма не вимагає дефрагментації, поки вміст фрагментованих файлів не досяг 20%, але доцільним є використання дефрагментації і при 6-8 %.

Існують значні і важливі відмінності між видаленням, знищенням або стиранням файлу і очищенням диска. Натискаючи кнопку «delete» ви думаєте, що ви видаляєте файл, але насправді ви не знищуєте інформацію.

Видалені файли залишаються на диску і поміщаються в спеціальну папку для зберігання, де вони будуть перебувати неушкодженими до тих пір, поки ви самі його не видалите остаточно, або не відновите. Клавіша видалення полягає у переміщенні файлу в це сховище, де файл стає доступним лише для читання.

На практиці це означає, що на диску автоматично створюється певна область, куди містяться видалені вами об'єкти, а на звільнене місце можна буде записувати нові файли. Це правда, що, в кінцевому рахунку, після того, як на одну частину диска буде переписана інформація кілька разів, оригінальні дані будуть недоступні, ці дані не будуть остаточно знищені, якщо при їх видаленні використовувалася кнопка «delete».

Знищення файлу або очищення диска є ще одним способом видалення інформації з диска. Коли ви знищуєте файл, це схоже на знищення непотрібної папери в «Шредер». Незважаючи на те, що папір порвана на шматки, на шматочках паперу залишилися букви, і теоретично всю інформацію можна відновити, хоча все це здається нерозбірливим. Але зібрати разом клаптики паперу, насправді, - нездійсненне робота.

Коли необхідно повністю позбутися від інформації і від усього пов'язаного з нею, краще всього використовувати «Знищення файлу» або «Очищення диска». Найефективніший спосіб видалення є знищення файлів за допомогою спеціального програмного забезпечення. Існує ряд хороших програм для очищення диска, це такі програми, як "Eraser" (c) і "Shred-It" (c), які точно допоможуть вам позбутися назавжди від непотрібної інформації на вашому комп'ютері.

Ці та інші подібні програми працюють за принципом перезапису інформації на одне і теж місце на диску кілька разів, видаляючи при цьому непотрібні вам дані. Коли на початковий файл накладається багато непотрібної інформації, тоді дані цього файлу можуть бути пошкоджені і навіть невідновні.

Факт залишається фактом, що навіть, незважаючи на хорошу якість програм для знищення інформації, як, наприклад, «Очищення диска» або «Очищення файлів», у них є деякі обмеження в роботі. Для того, щоб знаходяться на диску файли переписувалися на диск заново таким чином, щоб вони займали безперервну область секторів, використовується програма «Дефрагментація диска». Ця програма допомагає позбутися від файлів, які були частково переміщені в різні частини диска, коли навіть «Очищення файлів» не може допомогти позбавитися від цієї непотрібної інформації. У таких ситуаціях можуть допомогти програми «Очищення диска» або «Форматування диска», які можуть знищити всі непотрібні файли в сегменті або навіть на всьому локальному диску.

ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ОПЕРАЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ (НА ПРИКЛАДІ TOTAL COMMANDER). СТРУКТУРА ВІКНА ТС. ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ТА ЗАПУСК ПРОГРАМ У ТС. РОБОТА З ФАЙЛАМИ ТА ПАПКАМИ У ТС (СТВОРЕННЯ, ЗНИЩЕННЯ, КОПІЮВАННЯ, ПЕРЕМІЩЕННЯ, ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ).

Total Commander – це програма для виконання дій над об’єктами за допомогою вікон двох папок (зокрема дисків), одне з яких є активним (віддавачем, сервером), а друге – пасивним (приймачем, клієнтом).

Вікно Total Commander містить меню, панель інструментів, два робочі вікна (панелі) з рядками заголовків і статусу, засоби для активізації дисків, вертикальні смуги прокручування, командний рядок, рядок функціональних клавіш. Одне з робочих вікон (ліве) є активним, а інше – пасивним.

За допомогою програми Total Commander особливо зручно:

• візуально відшукувати папки і файли;

• упорядковувати назви файлів і папок;

• переглядати файли (F3);

• створювати (Shift+F4) і редагувати (F4) текстові документи;

• копіювати (F5);

• переміщати чи перейменовувати об’єкти (F6);

• створювати папку (F7);

• вилучати об’єкти (F8);

• архівувати, розархівовувати файли;

• запускати програми на виконання тощо.