- •Романтизм як художній напрямок
- •Образ Гобсека у повісті Оноре де Бальзака
- •Реалізм
- •Духовна краса Квазімодо
- •Декаданс: ознаки, принципи, представники
- •Адам Міцкевич. Творчість
- •Течія натуралізм, її характерні риси
- •Образ Жульєна Сореля
- •Творчість Гофмана
- •Аналіз вірша Бодлера «Альбатрос»
- •Роман Віктора Гюго Знедолені – художній аналіз
- •«Жерміналь», художній аналіз роману Еміля Золя
- •Кармен характеристика образа Кармен
- •Художньо - стилістичні особливості роману Гюстава Флобера «Пані Боварі»
- •Образ Нори (за п’єсою г. Ібсена «Ляльковий будинок»)
- •Генріх Гейне Германія. Зимова казка
- •Тема франко-пруської війни в новелістиці Мопассана
- •«Пані Боварі», художній аналіз роману Гюстава Флобера
- •Характеристика героев по произведению Гейне «атта тролль»
- •Еміль Золя. Біографія. Творчість. Аналіз творів Еміля Золя.
- •Протистояння митця та філістера - основний конфлікт казки Гофмана "Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер"
- •Ідейно-художній аналіз творів"Шагренева шкіра"
- •Характеристика Матильди де Ла-Моль
- •Передмова до «Кромвеля» — естетичний маніфест французького романтизму
- •Аналiз роману батько горио
- •Своєрідність творчого розвитку Артюра Рембо
- •«Портрет Дориана Грея», анализ романа
- •Едгар Алан По – видатний американський письменник
- •«Паломничество Чайльд-Гарольда», анализ поэмы Байрона
- •Эдгар По. Ворон, мистика, изящество
- •В. Скотта «Айвенго»
- •Чарльз Діккенс як представник англійського реалізму
- •Ідеальний чоловік (твір Оскара Уайльда)
- •В.Гюго - видатний французький письменник-романтик.
- •О новелле «Ванина Ванини» ф. Стендаля
- •Творчість Шарля Бодлера
- •Новелістика Гі де Мопассана
- •48.«Франція у мініатюрі» у новелі Мопассана «Пампушка»
- •50. Генріх Гейне «Книга пісень”
- •51.Поль Верлен «Поетичне мистецтво”
- •54.Збірка п.Верлена «Романси без слів». «Осіння пісня».
- •55. Мандри ліричного героя у творі а. Рембо «п*яний корабель»
- •56. Образ Емми боварі – жертви романтичних уявлень
- •57. А. Міцкевич - романтик. Цикл «Кримські сонети». Ностальгія за Батьківщиною
- •58. Образ Есмеральди в романі в. Гюго «Собор Паризької Богоматері».
- •59. ) Особливості німецького романтизму. А. Шаміссо, л. Тік, Новаліс та ін.
Декаданс: ознаки, принципи, представники
Декаданс (у перекладі з латини — «спад») — загальна назва кризових явищ у мистецтві і культурі кінця 19 — початку 20 століть. Період декадансу позначений настроями безнадії, розчарування, занепадом життєвих сил, естетизмом. Спирається на філософські ідеї Ф. Шатобріана й А. Шопенгауера. В основі — твердження, що цивілізація вичерпала себе і вступила в епоху спаду та згасання. Основні ознаки декадансу: неприйняття дійсності; відмова від громадянського в мистецтві; культ краси як вищої цінності; містицизм, віра в надприродні сили; індивідуалізм; відмова від моралі буржуазного суспільства; надання переваги формі над змістом або повне його заперечення. Естетичні принципи декадентства: поетизація слабкості, згасання, руйнації; індивідуалізм і естетство як бунт проти нелюдських принципів буржуазного суспільства; «мистецтво для мистецтва»; зовнішня правдоподібність. Поняття «декаданс» не слід пов’язувати з яким-небудь конкретним літературним напрямом. Риси декадансу найчіткіше виявилися у: французькому символізмі (П. Верлен); творчості натуралістів.
Адам Міцкевич. Творчість
Поезія МІцкевича стала могутнім каталізатором утвердження національної самосвідомості польського народу і водночас найяскравішим її мистецьким виразом. У поезії Міцкевича особливості естетичного світо: гляду нації, той найкращий художній досвід, який накопичувався століттями, передаючись з покоління в покоління, нарешті дістали найбільш органічну, повну і довершену форму свого розкриття.
Щ Міцкевич і польський романтизм. Адам Міцкевич — найвизначніший польський поет-романтик і провідний представник європейського романтизму. З його ім'ям пов'язане й остаточне утвердження романтизму в польській літературі. Офіційною датою початку польського романтизму вважають 1822 р., знаменний тим, що цього року вийшла з друку збірка романтичних віршів Міцкевича під назвою «Балади і романси».
Яскравою особливістю польського романтизму є його тісний зв'язок з національно-визвольною боротьбою поляків. Найвизначніші твори польського романтизму були написані не в Польщі, а в еміграції і присвячувалися патріотичній темі звільнення поляків від національного і політичного гніту.
Центральним героєм польських романтиків була особистість, яка присвячує себе справі визволення своєї батьківщини з-під іноземного гніту. Постать самого поета для поляків асоціювалася з пророком-ясновидцем, на якого покладено високу і відповідальну суспільну місію: підіймати на боротьбу і вказувати шлях, який приведе поляків до визволення. Водночас поети намагалися узагальнити минуле й сучасне Польщі у широкій філософській та історичній пер-спективі.
Інтерес до національно-патріотичної тематики виявився вже в ранній творчості Адама Міцкевича, зокрема в його ранніх історичних поемах «Гражина» (1823) і «Конрад Вал-ленрод» (1827). їх специфіка полягає в тому, що тема національно-визвольної боротьби польського народу розкривається на віддаленому від сучасності історичному матеріалі героїчного спротиву тевтонським загарбникам з боку давніх литовців. Сюжет першої поеми побудований на розповіді про підступну змову литовського князя Літавора з хрестоносцями і про те, як Гражина, дружина Літавора, зруйнувала цю змову.