48.«Франція у мініатюрі» у новелі Мопассана «Пампушка»

«Пампушка» — соціально-психологічна новела, написана Мопассаном у 1880 році, після її опублікування автор став знаменитим. Тема новели — зображення подій франко-прусської війни (1870-1871 рр.) та дослідження психології людей у цих екстремальних обставинах. У новелі «Пампушка» тему франко-пруської війни розкрито через звичайний побутовий анекдот. Після окупації Нормандії ворожими військами група людей (фабрикант, представники місцевого дворянства, черниці, революціонер) здійснюють ділову поїздку. Специфіка знайомства з подорожніми полягає в тому, що автор спочатку характеризує їхнє соціальне положення, ділові та майнові якості, подає лише деякі портретні деталі (Луазо, Карре-Ламадон, граф Іобер де Бревіль — всі з дружинами). Єдиним винятком є Пампушка. Звертаючись до цього образу, автор спочатку змальовує детальний портрет, а потім — інші достоїнства героїні.У Мопассана склалася народна точка зору на те, що відбувається: щоб припинилися війни, треба змусити уряди відповідати за пролиту кров. Ця думка лягла в основу серйозної і важливої у новелістиці письменника  теми  франко-пруської війни – найзнаменитіша — "Пампушка". Тема твору: зображення патріотизму простих людей і байдужості вищих станів французького суспільства до долі батьківщини в період франко-пруської війни. Проблематика. У новелі піднімаються такі проблеми, як прагнення міської і сільської буржуазії нажитися на нещастях батьківщини; розвінчання показного героїзму і бездарності французьких воєначальників; критика прогнилих основ Другої імперії, а саме: суспільства, церкви, моралі; протест проти приниження особистості; проблема відповідальності правлячих кіл за воєнну бойню. Невелике суспільство диліжанса відбиває, з одного боку, соціальну модель буржуазної Франції, з іншого боку — нагадує Ноєв ковчег: "кожної тварі по парі". У традиціях критичного реалізму автор обґрунтовує характери персонажів їхнім соціальним станом, вдаючись до відкритої іронії. У характеристиці "побратимів по багатству" Мопассан виділяє такі загальні риси, як ощадливість, продажність, аморальність і цинізм. Представникам "могутніх верств суспільства" протиставляється продажна жінка на прізвисько Пампушка. Посміюючись над її зовнішністю (маленька, пухленька), наївною довірливістю, автор наділяє її такими позитивними якостями, як доброта, самопожертва, патріотизм. Їй єдиній серед компанії людей впливових, вірних релігії притаманне почуття достоїнства і національної гордості, і їх, на відміну від "порядних" попутників, вона не продає. Намічена в експозиції тема народної війни одержує трагікомічне продовження в протесті повії, що не бажає продаватися ворогові. Осуд війни звучить і в словах старої дружини трактирника про те, що це мерзота – убивати людей, за те, що вони пруссаки чи англійці, поляки чи французи. Краще перебігти всіх королів, що заварюють війни заради потіхи. Особливості композиції. Вражає майстерність композиції новели, простої і детально продуманої. Експозиція — епічна картина  навали, безладного відступу французької армії. Це фон, на якому розгортається історія подорожі. Далі розповідь складається з трьох взаємно урівноважених частин: епізод з їжею — змушена затримка на постоялому дворі; другий епізод з їжею, але з протилежним знаком. Кульмінація — протест Пампушки проти домагань офіцера. Таке дзеркальне розташування частин максимально загострює сатиричне звучання новели і показує трагедію Пампушки — голодної, приниженої, ображеної в кращих почуттях "пристойними мерзотниками.

49. Задум і створення "Людської комедії" Оноре Де Бальзака        Оноре де Бальзак відіграв велику роль у розвитку літератури XIX століття, формуванні нової реалістичної естетики. Сміливість і масштабність задумів - ось що характеризує його творчість. Найвидатнішим його звершенням стала епопея "Людська комедія" - цикл прозових творів. На початку 30-х років у Бальзака виникає задум створити цикл романів, в яких він хотів змалювати сучасну йому Францію, дослідити суспільство, визначити рушійні сили його розвитку, основні типи і характери людей. Остаточно зміст і структуру цього твору Бальзак визначив на початку 40-х років, тоді ж і виникла назва "Людська комедія".        З "Передмови" видно, що на Бальзака мали вплив наукові пошуки вчених-природознавців, які намагалися серед різноманітності природного світу відшукати певну єдність. Бальзак порівнює життя суспільства з життям природи, тому ставить собі за мету описати його, визначити основні види, типи, на які поділяється суспільство. Вміння Бальзака розкривати органічний взаємозв'язок окремого і загального став основою задуманого твору. Автор виділяє три форми буття людини: "чоловіки", "жінки", "речі". Бальзак хотів написати 120 творів, але встиг завершити 96.        "Людська комедія" складається з трьох частин: "Етюди про звичаї", "Філософські етюди", "Аналітичні етюди". Найбільша частина - "Етюди про звичаї". Вони поділяються на "Сцени приватного життя", "Сцени воєнного життя", "Сцени сільського життя". У цих етюдах автор подає детальний опис усіх людських типів. На думку Бальзака, суспільство і кожна окрема людина проходять схожі стадії у своєму розвитку: від народження до старості. "Сцени приватного життя" символізують таку добу в житті людини, коли їй властиві ідеали й ілюзії. Пору зрілості символізують інші підрозділи. А "Сцени сільського життя" відповідають тому періоду життя, коли людина підбиває підсумки, осмислює пережите. Щоб надати єдності усій споруді "Людської комедії", Бальзак використовує різні прийоми, але найважливіший - "перехідні персонажі": одні й ті самі герої виступають у різних романах і повістях то як головні, то як другорядні. На передньому плані саме життя, його рух, хаотичний, але закономірний.        У епопеї є ключові твори, що визначають позиції автора щодо проблем сучасності. Це повість "Гобсек", в якій Бальзак розкриває "владу золота" як руйнівної сили, що спотворює людські душі. Це роман "Батько Горіо", в якому розкривається сутність буржуазних стосунків: все продається, все купується, навіть любов до дітей та батьків. А коли батьки не мають чим платити, вони стають непотрібними. У цьому романі Бальзак показує, що "влада золота" руйнує споконвічні природні зв'язки. Мені здається, що треба читати всі твори "Людської комедії", щоб збагнути авторський задум: зобразити не сюжет, а саме життя.