1.Предмет, об’єкт та завдання лінгвістичної теорії перекладу. Зв’язок теорії перекладу з іншими лінгвістичними дисциплінами. (взято - Комісарів в.Н. Теорія перекладу)

Загальна теорія перекладу - розділ лінгвістичної теорії перекладу, що вивчає найбільш загальні лінгвістичні закономірності перекладу, незалежно від особливостей конкретної пари мов, що беруть участь в процесі перекладу, способу здійснення цього процесу та індивідуальних особливостей конкретного акту перекладу. Положення загальної теорії перекладу охоплюють будь-які види перекладу будь-яких оригіналів з будь-якого вихідного мови на будь-який інший мову. 5. Загальна теорія перекладу складає частину лінгвістичної теорії перекладу, поряд з приватними теоріями перекладу, що вивчають лінгвістичні аспекти перекладу з однієї цієї мови на інший даний мову, і спеціальними теоріями перекладу, розкривають особливості процесу перекладу текстів різних типів і жанрів, а також вплив на характер цього процесу мовних форм та умов його здійснення. Загальна теорія перекладу дає теоретичне обгрунтування і визначає основні поняття приватних і спеціальних теорій перекладу. Приватні та спеціальні теорії перекладу конкретизують положення загальної теорії перекладу стосовно окремих типам і видам перекладу. 

Теорія перекладу ставить перед собою такі основні завдання:  1) розкрити і описати загальнолінгвістичних основи перекладу, тобто вказати, які особливості мовних систем і закономірності функціонування мов лежать в основі процесу перекладу, роблять цей процес можливим і визначають його характер і межі;  2) визначити переклад як об'єкт лінгвістичного дослідження, вказати його відмінність від інших видів мовного посередництва;  3) розробити основи класифікації видів перекладацької діяльності;  4) розкрити сутність перекладацької еквівалентності як основи комунікативної рівноцінності текстів оригіналу та перекладу;  5) розробити загальні принципи і особливості побудови приватних і спеціальних теорій перекладу для різних комбінацій мов;  6) розробити загальні принципи наукового опису процесу перекладу як дій перекладача з перетворення тексту оригіналу в текст перекладу;  7) розкрити вплив на процес перекладу прагматичних і соціолінгвістичних чинників;  8) визначити поняття «норма перекладу» і розробити принципи оцінки якості перекладу. 

 Крім теоретичних розділів, лінгвістика перекладу включає розробку низки прикладних аспектів, пов'язаних з методикою навчання перекладу, складанням та використанням всіляких довідників і словників, методикою оцінки і редагування перекладів, а також різними практичними питаннями, вирішення яких сприяє успішному виконанню перекладачем своїх функцій. Особливе місце серед прикладних завдань лінгвістичного перекладознавства займає розробка методів формалізації перекладацького процесу з метою передачі частини або всіх функцій перекладача автоматичному пристрою, тобто здійснення машинного (автоматичного) перекладу.  8. Лінгвістична теорія перекладу є, в першу чергу, дескриптивної теоретичної дисципліною, що займається виявленням і описом об'єктивних закономірностей перекладацького процесу, в основі яких лежать особливості структури та правил функціонування мов, що беруть участь в цьому процесі. Інакше кажучи, теорія перекладу описує не те, що повинно бути, а те, що є, що становить природу досліджуваного явища. Разом з тим на основі опису лінгвістичного механізму перекладу виявляється можливим сформулювати деякі нормативні (прескриптивний) рекомендації, принципи і правила, методи і прийоми перекладу, слідуючи яким перекладач може більш успішно вирішувати поставлені перед ним завдання. У всіх випадках науковий аналіз спостережуваних фактів передує нормативними приписами. 

Предметом лінгвістичної теорії перекладу є порівняльне вивчення мовних засобів різних мов і їхнього використання в процесі перекладу. В основі порівняння різних мов лежить безпосередній і нерозривний зв'язок між мовою і мисленням. Перекладач може порівнювати слова і фрази різних мов, тому що може порівнювати думки та поняття, які ними виражаються.

Будучи лінгвістичної дисципліною, лінгвістична теорія перекладу широко використовує дані і методи дослідження інших розділів мовознавства: граматики, лексикології, семасіології, стилістики, соціолінгвістики, психолінгвістики та ін Для загальної теорії перекладу особливу важливість представляє поширення на її об'єкт общеязиковедческіх постулатів про мову як знарядді спілкування, про мову як систему і як сукупності мовних реалізацій, про двупланово-сти одиниць мови, про ставлення мови до логічних категоріях і явищ реального світу.