40.Форма крим.Процесу України. Питання про диференціацію форм.

Форма кримінального процесу відображає належність криміналь­ного процесу до одного із типів.

У теорії судочинства виділяють три ти­пології: 1) ідеальну, засновану на протиставленні змагальної та розшукової засад, що пов'язано, зокрема, з існуванням або відсутністю спору сторін перед судом, у межах якої вирізняється змагальний і розшуковий процеси; 2) національну (морфологічну, від грецьк. morphe — фор­ма), зумовлену формою, зовнішньою побудовою кримінального проце­су та заснованою на регіональних особливостях процесуальних систем, у межах якої вирізняють англійський, французький, германський, мусульманський процеси; 3) історичну, що виходить із закономірно­стей розвитку процесуальних систем, унаслідок чого виділяються від­повідно до суспільно-економічних формацій рабовласницький, фео­дальний, капіталістичний і соціалістичний типи процесу.

Однак будь-яка зі вказаних типологій є ідеальним явищем, при якому важливі моменти практичної кримінально-процесуальної ді­яльності можуть розглядатися як другорядні, а тому не враховувати­ся. Реальна ж форма кримінального процесу конкретної держави є змішаною, в якій поєднуються риси різних ідеальних та національ­них типів кримінального процесу.

За своїм ідеальним типом кримінальний процес України має зміша­ну форму, оскільки поєднує розшукові засади, характерні для досудово­го провадження (стадій порушення кримінальної справи, дізнання і до­судового слідства), та змагальні засади, характерні для судових стадій.

Кр.процес форма – це послідовність, порядок проведення окремих процесс.дій, ухвалення рішень на окремих етапах судочинства та цілого провадження.

Це дотримання юридичних процедур, виконання процесс.умов та забезпечення гарантій.

Юридична процедура – послідовність, черговість вчинення дій(наприклад: повідомл.про підозру складаєтья з таких дій:складення письмового повідомлення, погодження його з прокурором, вручення цього повідомлення 276-278 ст КПК)

Процес.умови – це нормативні приписи, які встан. Підстави здійснення дій, зобов»язують окремих учасників отримувати попередній дозвіл(ухвалу сл.судді, згоду прокурора), вводять заборони і т.д.

Риси форми: єдність – регулюється виключно законами, загальність – застосовуються загальні правила для всіх, обовязковість – точне і неухильне виконання.

Завдання:

1.забезпечити можливість отримання достовірних доказів, встановити порядок збирання інформації, встановити обєктивність даних на основі яких можна зробити висновок .

2.забезпечити захист прав та інтересів осіб, які залучаються до кримінального провадження.

3.має виховний вплив.

Диференційні форми крим.процесу:

1.Загальна форма – більшість справ

2.Ускладенена

А.)Щодо неповнолітніх(види: 1.які вчинили злочин у віці 14-16 років і є субєктами злочину. 2.Які вчинили суспільно-небезпечне діяння у віці 11-14 р.До них застосовують заходи виховного характеру. \

Б). у справах приватного обвинувачення – на підставі заяви потерпілого

В).провадження на підставі угод(про примирення та про визнання вини)

Г)провадження у суді присяжних та шефферським судом(всі питання вирішуються за участі проф.судді та 3 народних засідателів)

Д)

Порушення кримінально-процесуальної форми має результатом ви­знання процесуальних дій незаконними і скасування процесуальних рішень у кримінальній справі.