Розділ 1 інформаційна структура підприємства на базі архітектури клієнт-сервер

1.1 Поняття інформаційної структури підприємства

Інформаційна структура підприємства - це комунікаційна система збирання, зберігання, передавання та опрацювання інформації про об’єкт з метою постачання працівникам різного рангу цієї інформації для реалізації функцій управління. Інформаційне забезпечення є складовою інформаційних систем на підприємстві. Під інформаційним забезпеченням розуміють сукупність методів і засобів розміщення та організації інформації, які охоплюють системи класифікації та кодування, уніфіковані системи документації, раціоналізації документообігу і форм документів, методи створення машинної інформаційної бази системи.

Різні інформаційно-технічні нововведення слід сприймати як засіб скорочення і здешевлення апарату управління. Так, наприклад, поява телефону, радіо, телебачення, персональних комп'ютерів, локальних комп'ютерних мереж і глобальної мережі інтернет приводило в свою чергу до вдосконалення системи інформаційного забезпечення управління підприємством. Зрештою роль інформації в організаційному управлінні фірмою постійно зростає, що пов'язано зі змінами соціально-економічного характеру, появою новітніх досягнень у галузі техніки і технологій, результатами наукових досліджень. Науково-технічна революція висунула інформацію як найважливішого чинника виробничого процесу. Інформаційний процес необхідний як неодмінна умова роботи сучасної техніки, як засіб підвищення якості робочої сили, як передумова успішної організації самого процесу виробництва .

Вдосконалення інформаційного забезпечення призводить до цілого комплексу позитивних результатів, а саме:

• можлива економія витрат за рахунок зниження фонду заробітної плати, комунальних послуг, вартості програмного забезпечення, витрат на пошту, витрат на оформлення договорів, витрат на перерозподіл сировини;

• усунення можливих витрат у майбутньому: уникнення зростання чисельності персоналу; зменшення вимог до обробки даних; зниження вартості обслуговування;

• можливі нематеріальні вигоди: поліпшення якості інформації; підвищення продуктивності; поліпшення і прискорення обслуговування; нові виробничі потужності; більш впевнені рішення; поліпшення контролю; зменшення прострочених платежів; повне використання програмного забезпечення.

Залежно від предметної області інформаційні системи можуть досить значно відрізнятися за своїми функціями, архітектурі, реалізації. Однак можна виділити ряд властивостей, які є спільними.

• інформаційні системи призначені для збору, зберігання і обробки інформації, тому в основі будь-якої з них лежить середу зберігання і доступу до даних;

• інформаційні системи орієнтовані на кінцевого користувача, який не володіє високою кваліфікацією в області обчислювальної техніки. Тому клієнтські програми інформаційної системи повинні володіти простим, зручним, легко освоюваним інтерфейсом, який надає кінцевому користувачеві всі необхідні для роботи функції і в той же час не дає йому можливість виконувати будь-які зайві дії.

Види інформаційних систем на підприємстві

Так як є різні інтереси, особливості та рівні в організації, існують різні види інформаційних систем. Ніяка єдина система не може повністю забезпечувати потреби організації у всій інформації. Організацію можна розділити на рівні: стратегічний, управлінський, знання і експлуатаційний; і на функціональні області типу продажу і маркетингу, виробництва, фінансів, бухгалтерського обліку та людських ресурсів. Системи створюються щоб обслужити ці різні організаційні інтереси. Різні організаційні рівні обслуговують чотири головних типи інформаційних систем: системи з експлуатаційним рівнем, системи рівня знання, системи рівня управління і системи зі стратегічним рівнем.

Таблиця 1.1

Співвідношення типів інформаційних систем та групи працюючих

Типи інформаційних систем	Групи працюючих
Стратегічний рівень	Вище керівництво
Керівний рівень	Середні менеджери
Рівень знань	Робітники знань і даних
Експлуатаційний рівень	Керівники операцій

Системи експлуатаційного рівня підтримують керуючих операціями, стежать за елементарними діями організації типу продажу, платежів, оброблюють депозити, платіжну відомість. Основна мета системи на цьому рівні полягає в тому, щоб відповісти на звичайні питання і проводити потоки транзакцій через організацію. Щоб відповідати на ці види питань, інформація взагалі повинна бути легко доступна, оперативна і точна.

Системи рівня знання підтримують працівників знання і обробників даних в організації. Мета систем рівня знання полягає в тому, щоб допомогти інтегрувати нове знання в бізнес і допомагати організації управляти потоком документів. Системи рівня знання, особливо у формі робочих станцій і офісних систем, сьогодні є найбільш швидкозростаючим додатками в бізнесі.

Системи рівня управління розроблені, щоб обслуговувати контроль, управління, прийняття рішень та адміністративні дії середніх менеджерів. Вони визначають, чи добре працюють об'єкти, і періодично сповіщають про це. Наприклад, система управління переміщеннями повідомляє про переміщення загальної кількості товару, рівномірності роботи торгового відділу та відділу, що фінансує витрати для службовців у всіх розділах компанії, відзначаючи, де фактичні витрати перевищують бюджети.

Деякі системи рівня управління підтримують незвичайне прийняття рішень. Вони мають тенденцію зосередитися на менш структурних рішеннях, для яких інформаційні вимоги не завжди зрозумілі. Системи стратегічного рівня - це інструмент допомоги керівникам вищого рівня, які готують стратегічні дослідження та тривалі тренди у фірмі і в діловому оточенні. Їх основне призначення - приводити у відповідність зміни в умовах експлуатації з існуючої організаційної можливістю.

Інформаційні системи можуть також бути диференційовані функціональним чином. Головні організаційні функції типу продажу і маркетингу, виробництва, фінансів, бухгалтерського обліку та людських ресурсів обслуговуються власними інформаційними системами. У великих організаціях підфункції кожної з цих головних функцій також мають власні інформаційні системи. Наприклад, функція виробництва могла б мати системи для управління запасами, управління процесом, обслуговування заводу, автоматизованої розробки і матеріального планування вимог.

Типова організація має системи різних рівнів: експлуатаційну, управлінську, знання і стратегічну для кожної функціональної області. Наприклад, комерційна функція має комерційну систему на експлуатаційному рівні, щоб робити запис щоденних комерційних даних і обробляти замовлення. Система рівня знання створює відповідні дисплеї для демонстрації виробів фірми. Системи рівня управління відстежують щомісячні комерційні дані всіх комерційних територій і доповідають про території, де продаж перевищує очікуваний рівень або падає нижче очікуваного рівня. Система прогнозу пророкує комерційні тренди протягом п'ятирічного періоду - обслуговує стратегічний рівень.