- •Лекція 1. Макроекономіка як наука
- •Об’єкт та предмет макроекономіки
- •2. Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія
- •Логічна модель макроекономіки
- •Висновки
- •Лекція 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •1. Система національних рахунків, її основні методологічні принципи
- •2. Методика обчислення ввп за виробничим методом, витратами та за доходами
- •3. Чистий внутрішній продукт і національний дохід
- •4. Особистий дохід та дохід кінцевого використання
- •1. Циклічний характер економічного розвитку
- •Найважливіші заходи антикризової політики
- •2. Безробіття: сутність, види та соціально-економічні наслідки
- •3. Інфляція: її причини, види та наслідки
- •Висновки
- •Лекція 4. Сукупний попит та сукупна пропозиція
- •1. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Фактори, що визначають сукупний попит
- •Крива сукупного попиту
- •Вплив нецінових факторів на сукупний попит
- •2. Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори, що визначають сукупну пропозицію
- •Класична модель сукупної пропозиції
- •Кейнсіанська модель сукупної пропозиції
- •Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію
- •3. Сукупний попит - сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги Економічна рівновага на основі моделі ad-as
- •Висновки
- •Лекція 5. Споживання, заощадження та інвестиції
- •1. Споживання і заощадження, їх функції.
- •Графік функції споживання
- •Графік функції заощадження
- •2. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження. Фактори споживання та заощадження, які не залежать від доходу.
- •Фактори споживання та заощадження, що не залежать від доходу:
- •3. Інвестиції : сутність, фактори, які впливають на їх величину.
- •Графік інвестиційного попиту
- •Графік інвестицій
- •Висновки
- •Лекція 6. Сукупні витрати і валовий внутрішній продукт
- •1. Витратні моделі економічної рівноваги. Моделі “витрати-випуск” та “вилучення-ін’єкції”
- •Рівноважний ввп у моделі “витрати-випуск”
- •Рівноважний ввп у моделі “вилучення-ін’єкції”
- •2. Мультиплікатор витрат
- •3. Рівноважний ввп в умовах неповної та повної зайнятості Рецесійний розрив
- •Інфляційний розрив
- •Лекція 7. Держава як суб’єкт макроекономічного регулювання
- •2. Класична теорія макроекономічного регулювання
- •Кейнсіанська теорія як теоретична основа державного регулювання економіки
- •4. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
- •Висновки
- •Лекція 8. Фіскальна політика
- •2.Автоматична фіскальна політика
- •3.Фіскальна політика і державний бюджет
- •4. Дефіцит державного бюджету та концепції його збалансування
- •Державний борг і його економічні наслідки
- •Висновки
- •Лекція 9. Грошовий ринок і монетарна політика
- •Пропозиція грошей
- •Рівновага на грошовому ринку
- •2.Банківська система та грошовий мультиплікатор
- •3.Грошово-кредитне регулювання економіки
- •Одночасна рівновага на товарному і грошовому ринках: модель is-lm для закритої економіки
- •Графік рівноваги на двох ринках (товарів та грошей)
- •Висновки
- •Лекція 10. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •Платіжний баланс і валютний курс
- •Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •Основні елементи зовнішньоекономічної політики
- •Модель макроекономічної рівноваги Мандела-Флемінга
- •Модель Мандела-Флемінга: ввп - процентна ставка
- •Висновки
- •Лекція 11. Ринок праці та соціальна політика
- •Ринок праці та механізм його функціонування
- •Державне регулювання зайнятості
- •Економічна нерівність та політика соціального захисту населення
- •Крива Лоренця
- •Висновки
- •Лекція 12. Економічне зростання
- •Сутність, фактори і типи економічного зростання
- •Крива виробничих можливостей
- •Модель економічного зростання Домара-Харрода
- •Модель економічного зростання р. Солоу
- •Висновки
Рівноважний ввп у моделі “витрати-випуск”
Бісектриса відображає ситуацію, коли фактичні й заплановані сукупні витрати однакові. Перетин ліній фактичних і запланованих сукупних витрат у точці Т1 свідчить про тотожність між цими витратами (СуВ1 = СуВ) і про те, що рівноважний ВВП дорівнює ВВП1.
Але в дійсності сукупні витрати, як правило, не збігаються із запланованими сукупними витратами. Так, СуВ2 < СуВ. Це означає, що фірми (підприємства) виробили продукції більше, ніж зможуть її реалізувати (ВВП2 > ВВП1). У цьому випадку відбувається незапланований приріст інвестицій у товарні запаси, що викликає тенденцію до скорочення ВВП - від ВВП2 до ВВП1. У протилежному випадку СуВ3 > CуВ. Це означає, що фірми (підприємства) виробили продукції менше, ніж планували покупці (ВВП3 < ВВП1). За цих умов відбувається незаплановане зменшення інвестицій у товарні запаси, що породжує тенденцію до збільшення ВВП - від ВВП3 до ВВП1.
Модель “вилучення-ін’єкції“ – це модель визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між вилученнями та ін’єкціями в економічному кругообігу. Заощадження являють собою вилучення із потоку “доходи-витрати”. Інвестиції, на противагу заощадженням, можна розглядати як ін’єкції витрат у потік “доходи-витрати”.
Рівноважний ВВП – це такий ВВП, який забезпечується в умовах рівноваги між заощадженнями та інвестиціями. Це означає, що плани домашніх господарств стосовно заощаджень збігаються з планами фірм (підприємств) щодо інвестицій. Тому умовою рівноваги на товарному ринку є рівновага між заощадженнями й запланованими інвестиціями, тобто З = ВІзаплановані. Незаплановані інвестиції є вирівнюючим елементом, який постійно приводить у відповідність фактичні інвестиції та заощадження. СуВ ВІнезапл. = ВВП.
Рівноважний ввп у моделі “вилучення-ін’єкції”
Згідно з моделлю “вилучення-ін’єкції”, рівноважний ВВП дорівнює ВВП1, оскільки лише в цьому випадку заощадження відповідають запланованим інвестиціям, про що свідчить перетин їхніх ліній у точці З1. За цих умов підприємства інвестують стільки ж, скільки заощаджує приватний сектор економіки, тобто З = ВІзапл. Тому СВ + ВІзапл. = ВВП.
За більш високих рівнів ВВП заощадження, які є функцією ВВП, будуть перевищувати заплановані інвестиції, які є складовим елементом запланованих сукупних витрат (СуВ). Так, коли ВВП дорівнює ВВП2, заощадження більші від запланованих інвестицій (З2 > ВІзапл.), але врівноважуються із фактичними інвестиціями за рахунок незапланованого збільшення інвестицій в товарні запаси (З2 = ВІзапл. + ВІнезапл.). За більш низьких рівнів ВВП заощадження, як функція ВВП, будуть меншими, ніж заплановані інвестиції. Так, коли ВВП дорівнює ВВП3, заощадження менші від запланованих інвестицій (З3 < ВІзапл.), але врівноважуються із фактичними інвестиціями за рахунок незапланованого зменшення інвестицій у товарні запаси (З3 = ВІзапл. – ВІнезапл.).
Графічно величина незапланованих інвестицій у товарні запаси дорівнює відстані по вертикалі між лініями заощаджень та запланованих інвестицій. При ВВП на рівні ВВП2 лінія заощаджень знаходиться вище від лінії запланованих інвестицій, унаслідок чого незаплановані інвестиції дорівнюють “+“ ВІнезапл. При ВВП на рівні ВВП3 лінія заощаджень знаходиться нижче від лінії запланованих інвестицій, унаслідок чого незаплановані інвестиції дорівнюють “–“ ВІнезапл. При ВВП на рівні ВВП1 ці лінії перетинаються, й тому незаплановані інвестиції дорівнюють нулю.
Якщо заощадження – це функція фактичного ВВП (З = f (ВВП), то заплановані інвестиції є елементом запланованих сукупних витрат (СуВ = СВ + ВІзапл.) й одночасно фактором, який визначає рівень рівноважного ВВП. Це означає, що розбіжність між заощадженнями та запланованими інвестиціями визначає розбіжність між фактичним і рівноважним ВВП. Так,
при фактичному ВВП на рівні ВВП2 заощадження перевищують заплановані інвестиції (З2 > ВІзапл.).Тому фактичний ВВП перевищує рівноважний ВВП (ВВП2 > ВВП1), що породжує тенденцію до скорочення виробництва. При фактичному ВВП на рівні ВВП3 заощадження відстають від запланованих інвестицій (З3 < ВІзапл.). Тому фактичний ВВП менший від рівноважного ВВП (ВВП3 < ВВП1), що породжує тенденц┨ю до збільшення виробництва.
