Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MAKROEKON_OPORNIJ_KONSPEKT-2011_ZMINI_Doc1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
763.9 Кб
Скачать

100

Лекція 1. Макроекономіка як наука

  1. Об’єкт та предмет макроекономіки

  2. Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія

  3. Логічна модель макроекономіки.

  1. Об’єкт та предмет макроекономіки

Макроекономіка – економічна наука, що досліджує сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства.

Розрізняють позитивну (відповідає на питання: як воно є) і нормативну (відповідає на питання: як має бути)макроекономіку.

Макроекономічний аналіз має два рівні:

  • ex post аналіз – національне рахівництво (базується на

визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціонувала і яких результатів досягла);

  • ex ante аналіз - прогностичне моделювання (це прогнозне

моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій).

Економічна система – це певним чином упорядкована система зв’язків між виробниками і споживачами матеріальних і нематеріальних благ і послуг. Кожна економічна система розв’язує три основні економічних питання: що виробляти?, як виробляти?, для кого виробляти?

Основні ознаки класифікації економічних систем: 1)  форма власності на засоби виробництва; 2) спосіб регулювання економічної діяльності.

Економічні системи: традиційна (натуральна) економіка; централізована (командно-адміністративна) економіка; ринкова економіка вільної конкуренції; регульована ринкова (змішана) економіка, або соціально орієнтована ринкова економіка.

Об’єктом макроекономіки є історично визначена економічна система

(економічна система в цілому та її агреговані параметри).

Агрегування- це поєднання окремих одиниць або даних у одну одиницю.

Предметом макроекономіки є ефективність функціонування механізмів економічної системи.

Макроекономіка є теоретичною основою економічної політики держави: фіскальної (бюджетно-податкової), монетарної (грошово-кредитної, соціальної та зовнішньоекономічної політики.

Фіскальна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних закупівель з метою цілеспрямованого впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Монетарна політика – це розробка та здійснення системи заходів, з допомогою яких держава здійснює грошову пропозицію та регулювання грошової маси для стабілізації економіки. Монетарну політику проводить центральний банк країни (у нашій державі - Національний банк України, який застосовує такі методи: операції на відкритому ринку, зміна рівня мінімальної резервної норми та зміна облікової ставки).

Соціальна політика держави – комплекс соціально-економічних заходів, направлених на послаблення нерівності в розподілі доходів та майна, на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінювання заощаджень.

Зовнішньоекономічна політика – заходи уряду, які впливають на обсяги

зовнішньої торгівлі. До основних елементів зовнішньоекономічної політики належать: 1) торговельна політика; 2) валютна політика; 3) політика іноземного інвестування.

Торговельна політика відіграє головну роль у зовнішньоекономічній політиці. Розрізняють два основних типи торговельної політики – це протекціонізм (політика захисту національних виробників від іноземних товарів) і вільна торгівля (торговий лібералізм; фритредерство) (торгівля з незначними тарифними і нетарифними бар’єрами або взагалі без них).

Методи макроекономіки: метод наукової абстракції; метод аналізу; метод синтезу; метод індукції; метод дедукції. Основним методом макроекономічного дослідження є економіко - математичне моделювання.

Основні функції макроекономіки: теоретико-пізнавальна, практична, прогностична, виховна і методологічна.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]