4.3.1 Розрахунок штучного освітлення

Розміри приміщення виробництва: A=85 м – довжина приміщення; В=9 м ширина приміщення; Н=7 м – висота приміщення. Нормована освітленість, приймається відповідно до СНИП ІІ.4-79 Ен=300 лк; коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості Кз=1,3; коефіцієнт нерівномірності освітлення для люмінесцентних ламп Z=1,1; кількість ламп у світильнику n=2шт; коефіцієнт використання світлового потоку η=0,6. Висота звису світильника від перекриття Hзс=0,7 м; висота робочої поверхні над підлогою Нрп=0,8 м.

Висота розміщення світильників над робочою поверхнею hcв,м

(4.9)

де Н– висота приміщення, м;

Hзс – висота звису світильника від перекриття, м;

Нрп– висота робочої поверхні над підлогою, м.

м

Світловий потік лампи світильника Ф_л, лм

(4.10)

де Ен – нормована освітленість, лк;

S – площа приміщення, м²;

Кз– коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості;

Z– коефіцієнт нерівномірності освітлення для люмінесцентних ламп;

N – кількість світильників, шт;

n – кількість ламп у світильнику, шт;

η– коефіцієнт використання світлового потоку, визначається за світлотехнічними таблицями, в залежності від індекса приміщення.

Площа приміщення S, м²

S =A·B, (4.11)

де A– довжина приміщення, м;

В- ширина приміщення, м.

S= 85·9=765 м²

Світильники будемо розміщувати за паралельною схемою, тоді відстань між світильниками L _св., м

(4.12)

м.

Кількість світильників:

по довжині приміщення N_А, шт.

(4.13)

шт

ширині приміщення N_В, шт

(4.14)

шт

Загальна кількість світильників N_, шт.

(4.15)

шт

Індекс приміщення і

(4.16)

лм

По Ф_Н з довідника вибираємо люмінесцентну лампу ДРЛ250 (6) з Ф_л=12000лм.

Перевірочний розрахунок

. (4.17)

лм

Лампа підходить, оскільки .

4.4 Пожежна безпека

Пожежна безпека об'єкта - стан обєкта, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків. Об'єкти повинні мати системи пожежної безпеки, спрямовані на запобігання пожежі, дії на людей та матеріальні цінності небезпечних факторів пожежі, в тому числі їх вторинних проявів. До таких факторів належать: полум’я та іскри, підвищена температура навколишнього середовища, токсичні продукти горіння та термічного розпаду

матеріалів і речовин.

Система пожежної безпеки - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збитків від неї.

Пожежна безпека об'єкта повинна забезпечуватися системою запобігання

пожежі, системою протипожежного захисту і системою організаційно - технічних заходів.

Метою пожежної безпеки є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі - обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Відомі два підходи до питань нормування в галузі вибухо-пожежонебезпеки: імовірнісний та детермінований.

Імовірнісний підхід, що ґрунтується на концепції допустимого ризику, передбачає недопущення впливу на людей і матеріальні цінності небезпечних факторів пожежі з імовірністю, яка перевищує нормативну.

По вибухопожежонебезпеці описуване приміщення цеху відноситься до категорії В - горючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини, матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти лише за умов, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не належать до категорії А та Б.

Пожежонебезпечна зона - це простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно або періодично знаходяться горючі речовини, як при нормальному технологічному процесі, так і при його порушенні в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації.

Зона, в якій розташована установка належить до пожежонебезпечної зони класу П-ІІа - простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини

та матеріали.

На практиці гасіння пожеж найбільше поширення одержали такі способи припинення горіння, як ізоляція вогнища горіння від повітря або зниження концентрації кисню в повітрі, при якому горіння не може відбуватися, охолодження вогнища горіння нижче визначених температур, інтенсивне гальмування швидкості хімічних реакцій у полум’ї. Система протипожежного захисту містить застосування засобів пожежогасіння.

Засоби пожежогасіння: порошкові вогнегасники, засоби водного гасіння.

Таблиця 1.4 - Класифікація приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Категорія виробництва	Підстава проведення класифікації	Що передбачено згідно класифікації
Категорія В; клас П-ІІа; пожежонебезпечне	Класифікація проведена на підставі технологічного про-цесу, сировини, матеріалів, які знаходяться та викори-стовуються на виробництві.	Засоби пожежогасіння: вогнегасники, пожежні крани. Електропроводка виконана у відповідності вимог з електробезпеки.

Залежно від класу зони наведеної класифікації та у відповідності вимог правил улаштування електроустановок здійснюється вибір виконання електроустаткування, що є одним із головних напрямків у запобіганні пожежам від теплового прояву електричного струму та електричної енергії.

Правильний вибір типу виконання електрообладнання забезпечує виключення можливості виникнення пожежі чи вибуху за умови дотримання допустимих режимів його експлуатації.

Таблиця 1.5 - Класифікація приміщень по електробезпеці відповідно ПУЕ

Клас небезпеки	Підстава проведення класифікації	Що передбачено згідно класифікації
Підвищена небезпека	Підлога у приміщенні струмопровідна, бетонна.	Засоби електробезпеки: заземлення, занулення, захисне відключення. Електропроводка виконана у відповідності вимог з електробезпеки.