Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія 20-60.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
505.86 Кб
Скачать

12.Козацько селянські вйни в Україні наприкінці хіі- в 30-ті роки хvіІст. Та їх наслідки

Подальше посилення феодально-кріпосницького гніту, закріпачення селян і нереєстрових козаків, обмеження прав реєстровців призвели до нової хвилі селянсько-козацьких повстань у 30­ті роки XVII ст. Одним із вагомих було повстання нереєстрових козаків 1630 р. під проводом гетьмана Запорізької Січі Тараса Федоровича (Трясила). Багатотисячне військо (майже 10 тисяч козаків), яке вийшло із Січі на чолі з Т. Федоровичем, і тисячі селян і міського населення, що приєдналися до нього, у битві з польсько­шляхетськими військами, які очолював С. Конецьпольський, 15 травня 1630 р. заволоділи Переяславом. Незважаючи на успішні дії повстанців, верхівка козацької старшини, сподіваючись одержати від Польщі деякі привілеї, пішла на переговори з Конецьпольським. У травні 1630 р. був підписаний договір між козацькою старшиною і представниками шляхетської Польщі, за яким реєстр збільшувався до 8 тисяч.4 серпня 1635 р. загін запорожців на чолі з гетьманом І. Сулимою захопив Кодацьку фортецю і зруйнував її. Улітку 1637 р. почалося селянсько-козацьке повстання під проводом запорозького гетьмана Павлюка і полковників Карпа Скидана та Дмитра Гуні. Повстання охопило все Придніпров’я. Однак у грудні 1637 р. у вирішальній битві з військами шляхетської Польщі під Кумейками повстанці зазнали поразки. Після цих подій польський сейм у лютому 1638 р. затвердив «Ординацію війська запорізького реєстрового, що перебуває на державній службі». «Ординація» була спрямована на значне скорочення прав і привілеїв реєстровців. Реєстр скорочувався до 6 тисяч, усі, хто не входив до реєстру («випищики») перетворювалися на кріпаків. У Запорізькій Січі і відбудованому Кодаку мали перебувати загони польсько-шляхетських військ.«Ординація» викликала нову хвилю народного гніву. Навесні 1638 р. 20­тисячне військо на чолі з гетьманом Запорізької Січі Яковом Острянином та Дмитром Гунею знову з’явилося на Придніпров’ї.

Перші козацько-селянські повстання проти польського феодального і національного гноблення хоч і зазнали поразки, все ж мали великезначення. В них народні маси набували досвід, поглиблювали свою національну свідомість та політичну зрілість. Одночасно вони показалиі недостатню організованість козацтва, його внутрішні протиріччя, пов'язані з поділом на заможних, схильних до угодовства з поляками, і бідноту, налаштовану опозиційно до багатих, непримиримо ворожу до польських феодалів. Польська шляхта взяла курс на повне винищенняі викорінення козацтва. Весною 1597 р. сейм проголосив українських козаків «ворогами держави», а коронному гетьману Польщі було доручено використати всі сили і методи, необхідні для їх повного знищення.Однак рішення сейму залишилося на папері, і Запорозька Січ продовжувалабути опорою і притулком для всіх, хто втікав від феодального гнобле-ня. їхня кількість безперервно зростала. Військо Жолкевського булознесилене важкою війною проти повстанців і не могло наступати на Січ. Після невдалих повстань у середовищі козаків посилюється розкол на багатих, в основному реєстрових, і незаможних, які не мали землі чиякоїсь власності.