51. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990р.

16 липня 1990 р. поіменним голосуванням Верховна рада української РСР прийняла декларацію про держ. суверенітет Укр. Державний суверенітет України Декларація характеризувала як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах». Земля, надра, і весь природний потенціал, що створений на території України є власністю її народу. Україна забезпечує захист всіх форм власності. Підкреслювалась необхідність створення банків, проведення самостійної фінансової, митної і податкової політики. Декларації про держ. суверенітет Укр.. не було статусу конституційного акта, це означало, що вона залишалась стратегією на майбутнє.

52.Проголошення незалежності України 24 серпня 1991р . І загальносоюзна ситуація.

24 сепрня 1991 року ВР УРСР зібралася на позачергову сесію і прийняла Акт проголошення незалежності Укр. ВРУ визначила за необхідне створити Раду оборони, Збройні сили, Національну гвардію, прискорити реформування Конституційного суду. Урядові доручилося організувати перехід у власність України підприємств союзного підпорядкування, ввести в обіг власну грошову одиницю. За цим актом територія України є неподільною і недоторканою. 1 грудня 1991 р. сталися події, які визначили надовго долю української державності — понад 90% громадян, що взяли участь у Всеукраїнському референдумі, проголосували за незалежність України; був також обраний Президент республіки Л. Кравчук. Основними чинниками, що сприяли незалежності України, були міжнародні, регіональні і національні фактори. До перших належать: поразка соціалістичної світової системи у "холодній війні"; втрата контролю за подіями в країнах соціалізму з боку країн Заходу; спалах міжнародних регіональних конфліктів, які відволікли увагу світового співтовариства від подій у СРСР.

53. Референдум 1 грудня 1991р. Та вибори Президента України

Референдум 1 грудня 1991р. увійшов в історію України як одна з найсвітліший подій, день національної гідності її народу. 90% виборців підтвердили Акт проголошення незалежності України. Головними причинами такої одностайності були віковічне прагнення народу до незалежного життя, розпад Союзу РСР , певна стабільність порівняно з іншими республіками укр.. товарного типу. Свого Президента Україна визначила того ж дня. Ним став Л.Кравчук, за якого проголосувало 61,6% виборців. Референдум став вирішальною подією на шляху до повної ліквідації центральних владних структур. Незалежність України стала фактом, який визнавався всіма державами, що виникали на теренах колишнього СРСРЗ цього часу починається новий етап її історії.

54.Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності.

Державотворчим процесом називається процес формування і становлення основних інститутів влади, їх конституційне оформлення, визначення національних інтересів. З перших днів незалежності Верховна Рада України розгорнула активну законотворчу діяльність. Наприкінці 1991 — на початку 1992 рр. були затверджені атрибути державності — прапор, гімн, герб, прийнято Закон «Про громадянство України», Закон «Про державний кордон», Указ «Про створення державного митного комітету України». Нова суспільна ситуація, що виникла в Україні після розпаду СРСР і проголошення незалежності України, поставила перед українським народом нові завдання і, перш за все: будівництво власної суверенної держави; демонтаж тоталітарних політичних структур і будівництво правової демократичної держави;трансформація централізованої державної економіки в багатоукладну, ринкову, орієнтовану на соціальні потреби людей; національне відродження й оздоровлення міжнаціональних відносин в Україні; встановлення рівноправних зв'язків з далекими та ближніми сусідами. Ключовим завданням перших років державотворення стало формування трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої, судової. Поряд з цим необхідно було забезпечити утворення управлінських структур на місцях, налагодити ефективну взаємодію місцевої та центральної влади. Важливим компонентом державотворчого процесу є становлення і зміцнення власних Збройних Сил. Становлення Збройних Сил незалежної України розпочалося восени 1991 р. створенням Міністерства оборони України. 6 грудня 1991 р. прийнято Закон про Збройні Сили України, 19 жовтня 1993 р. — військову доктрину України. Особливостями державного будівництва в Україні є: становлення й утвердження незалежної держави відбувалося одночасно з завершенням процесу становлення української політичної нації, формуванням національної самосвідомості; тяжке соціально-економічне становище призвело до розчарування частини населення в ідеї суверенності, чим прагнуть скористатись відкриті і приховані противники незалежності.