Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія 20-60.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
505.86 Кб
Скачать

40. Колективізація. Голодомор 1932-1933 pp.

Колективізація – це процес докорінної перебудови сільського господарства, проведена більшовиками наприкінці 1920-х рр. Передбачала перетворення дрібних індивідуальних господарств на колективні підприємства, колгоспи, для встановлення цілковитого контролю держави за сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всього господарства.

Колективізація мала забезпечити нееквівалентний обмін між містом і селом, полегшити викачування селянських ресурсів у державний бюджет. Вступаючи до колгоспу кожен селянин передбачав свої права на розпорядження виробленою продукцією голові правління, а через нього державні установи діставали можливість визначати, скільки виробленої продукції треба залишити на потреби колгоспу , а скільки вилучити до централізованого фонду. Гасло колективізації офіційно проголосив листопадовий 1929р. пленум ЦКВПК(б). Колективізація була задумана як комунікація. Йшлося про утворення колгоспів у формі артілі. Проблему модернізації сг виробництва розв’язували шляхом будівництва державних машинно-тракторних станцій. Перша була створена 1928році.

Голод 1933р. втрати зерна з урожаю 1932р виявилися величезними внаслідок небажання селян працювати за безцінь на державу. З колгоспників вдалося витиснути малу кількість пудів хліба. Тоді Сталін в Україну надіслав хлібозаготівельну комісію на чолі з Молотовим, яка викачала з села весь хліб. Було запроваджено систему «чорних дошок». 1 січня 1933р. керівники УСРР започаткували кампанію пошуку хліба. Забирали все продовольство, запаси будь якої їжі. Конфіскація продовольства подавалася як кара за «куркульський саботаж». Щоб прив’язати селян до колгоспів Сталін запровадив з грудня 1932року внутрішні паспорти. У 1933 році загинуло від 3 до 3,5 млн чоловік. Причини: великий експорт хліба, встановлення нереальних хлібозаготівельних планів, реалізація закону про 5 колосків 1932р. серпень, запровадження натуральних штрафівз боржників по хлібозаготівля, заборона про інформацію про голод.

41.Сталінська індустріалізація України та її соціально-економічні наслідки.

Індустріалізація - комплекс заходів, ужитих ВКП(б) у 1920-30-х р, що мали на меті модернізацію промисловості: будівництво заводів, фабрик та інших індустріальних об’єктів. Грудень 1925 р. відбувся 14 зїзд РКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію. Основними джерелами індустріалізації були: націоналізація промисловості, збільшення прямих і непрямих податків, використання трудового ентузіазму трудівників і примусової праці політичних в’язнів, колективізація сільського господарства, конфіскація церковного і монастирського майна, прибутки від зовнішньої торгівлі та інші. В СРСР індустріалізація здійснювалася не для задоволення споживчих потреб населення, а навпаки, споживання промислової продукції населенням обмежувалося. Важливим джерелом індустріалізації був колоніальний визиск поневолених народів. Визиск здійснювався шляхом встановлення неадекватних цін на ввіз і вивіз продукції, особливо сільськогосподарської.

Вже перший п’ятирічний план, який передбачав реконструкцію та будівництво в Україні промислових підприємств, був для неї несприятливим. В Україні ж прискореним темпом мали розвиватися лише ті галузі, що забезпечували паливом та металом промисловість. Наслідки індустріалізації були вагомі. Споруджено 12 новобудов. Найголовніші Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь.

Наслідки: індустріалізацію здійснювали здебільшого за рахунок технічного переоснащення підприємств; здійснювали здебільшого шляхом капітального будівництва в галузях групи А; розбудовували базові галузі важкої індустрії - кам’яновугільну, залізнорудну, металургійну; прискорена індустріалізація зумовила докорінну зміну всіх народногосподарських пропорцій: переважання промислової продукції над сг, переважання великої промисловості на дрібною, переважання продукції групи А над Б; робітничий клас став провідною соц. силою суспільства.