Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія 20-60.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
505.86 Кб
Скачать

30) Аграрна політика п. Столипіна та її соціально-економічні наслідки в Україні.

Основні положення аграрної реформи, що дістала назву "столипінської" за ім'ям її автора і втілювача в життя голови Ради міністрів П.А.Столипіна були викладені в указі 22 листопаду 1906 р., який після затвердження царем став законом від 27 червня 1910 р. Уряд під час революції 1905—1907 рр. домагався стабілізації становища в країні у напрямі перебудови земельно-аграрних відносин, створивши стан заможних селян.

Столипінська аграрна реформа передбачала здійснення таких основних заходів:

1) руйнування общини, яка відіграла значну роль в масових селянських виступах 1905—1907 рр., і закріплення за кожним домогосподарем, який володів надільною землею на основі общинного права, належної йому частини в особисту приватну власність;

2) надання кредитної допомоги селянам через Селянський земельний банк;

3) організацію переселення селян у малозаселені райони Сибіру, Північного Кавказу, Середньої Азії.

Столипінська реформа, перервавши повільний плин, надала раптом вибуховий характер темпам розвитку сільськогосподарського виробництва, а разом з ним — і всьому соціально-економічному прогресу країни. Ріст продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві сприяв створенню надлишку робочих рук у селі. Люди йшли в місто, поповнюючи армію робітничого класу.Вивозилася масло коров'яче, яйця, цукор, насіння кормових трав, льон, прядиво, шкіри, домашня птиця і дичина, коні... У порівнянні з 1894 роком У результаті в ці ж роки відзначаються високі темпи розвитку промисловості, соціальної сфери, залізничного будівництва.

З переходом до одноособового користування землею майже вдвічі скоротилося число хазяїнів, що не мали ніяких будівель і проживаючих у чужих садибах. Загальна кількість будівель після землевпорядження збільшилося, вартість же їх зросла на 24,6 %. Особливо сильно відбився перехід до хутірського й відрубного землекористування на системі рільництва і виразився в різкому переході до більш досконалих сівооборотів.

Помітно збільшилися після землевпорядження цінність і кількість усіх видів домашньої худоби.

Столипінська аграрна реформа збільшила масштаби переселення з українських земель. Протягом 1907—1912 рр. виїхало близько 1 млн. осіб. Однак багато селян повернулося внаслідок погано організованої переселенської компанії. Так, у 1911 р. в Україну повернулося 68,5 % переселенців. У 1914 р. в Сибіру і Далекому Сході проживало 2 млн. українців.

Столипінська аграрна реформа прискорила перехід українського села на індустріальну основу, створила сприятливі умови для розвитку приватного селянського землеволодіння, стимулювала розвиток агрономічних заходів. У 1909—1913 рр. продуктивність сільського господарства зросла в півтора рази. Земські агрономи, які поступово взяли ініціативу в проведенні законів 1910 і 1911 рр., організували прокатні станції техніки, сільськогосподарські читання. Для малоземельних селян створювали товариства з оренди землі та колективного ведення рільництва. Однак модернізація українського села здійснювалася повільно порівняно з країнами Західної Європи і була перервана війною 1914 р.