- •1.Первіснообщинний лад на території України.
- •2.Скіфсько-сарматський період
- •3.Східні слов'яни в і тис. Н.Е.
- •4.Передумови утворення східнослов’янської держави. Політика перших київських князів
- •5.Запровадження християнства. Значення цієї події для Русі
- •6.Київська Русь в період удільної роздробленості*
- •8.Галицько-Волинське князівство наприкінці XIII —на початку XIV ст.
- •9.Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •10.Люблінська унія. Україна в складі Речі Посполитої
- •11.Виникнення українського козацтва і Запорізької Січі
- •12.Козацько селянські вйни в Україні наприкінці хіі- в 30-ті роки хvіІст. Та їх наслідки
- •13.Причини, характер та рушійні сили Визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького
- •14.Державотворча діяльність б.Хмельницького
- •15.Переяславська рада та її вплив на подальший на соціально-економічний і політичний розвиток України
- •16.Політичне та соціально-економічне становище України в добу Руїни. Поділ України
- •17. Гетьманування Івана Мазепи. Конституція Пилипа Орлика
- •18.Гетьманщина у хvііІст.*
- •19.Адміністративно-територіальний устрій та організація влади Запорізької Січі
- •20) Ліквідація козацької державності у другій половині 18 ст.
- •21) Опір польсько-шляхетському гнобленню на Правобережжі наприкінці 17 – у 18 ст.
- •22) Національне відродження в Україні в першій половині 19 ст.
- •23) Соціально-економічне становище Наддніпрянської України в першій половині 19ст.
- •24) Соціально-економічне і політичне становище Західної України в першій половині 19ст.
- •25) Реформа 1861р. Та її значення для України.
- •26) Економічне та політичне життя на західноукраїнських землях в
- •27) Національний рух в Наддніпрянській Україні в другій половині 19ст.
- •28) Політичні партії в Наддніпрянській Україні початку 20 ст.
- •29) Революція 1905-1907 рр. В Україні. Діяльність української думської громади в I і II Державних Думах.
- •30) Аграрна політика п. Столипіна та її соціально-економічні наслідки в Україні.
- •31) Україна в першій світовій війні.
- •32) Лютнева революція 1917р. Створення уцр, її лідери та політична програма.
- •33) Унр і Брестський мир. Перша радянсько-українська війна.
- •34) Українська держава п. Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика.
- •35) Проголошення зунр. Взаэмини між унр і зунр.
- •36) Україна в період Директорії унр.
- •37) Встановлення радянської влади в Україні. Політика «воєнного комунізму» та її наслідки.
- •38) Особливості переходу до нової економічної політики в Україні.
- •39) Політика українізації 20-х років та її результати.
- •40. Колективізація. Голодомор 1932-1933 pp.
- •41.Сталінська індустріалізація України та її соціально-економічні наслідки.
- •42.Сталінський терор в Україні в 30-х роках. «Розстріляне відродження»
- •43. Пакт Ріббентропа -Молотова 1939р. Та його наслідки для України. «Радянізація» Західної України.
- •44.Німецька окупаційна політика в Україні 1941-1944р.
- •45.Українське питання під час другої світової війни.
- •46.Становище України після Другої світової війни.
- •47.Україна за часів Хрущовської «відлиги». Особливості процесу дестанілізації в Україні.
- •48. Дисидентський рух в Україні в 60-80-х роках
- •49.Застійні явища в соціально-економічному і політичному житті України 70-80 рр.
- •50.Становлення і розвиток багатопартійної системи України ( кінець 80-поч. 90-х років)
- •51. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990р.
- •52.Проголошення незалежності України 24 серпня 1991р . І загальносоюзна ситуація.
- •53. Референдум 1 грудня 1991р. Та вибори Президента України
- •54.Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності.
- •55. Соціально-економічні проблеми України в умовах незалежності.
- •56.Державна символіка України та її історичне походження.
- •57.Обставини прийняття та значення Конституції України.
- •58.Зовнішня політика незалежної України.
- •59.Становлення і розвиток митної служби України в умовах незалежності.
- •60.Українці східної та західної діаспор.
3.Східні слов'яни в і тис. Н.Е.
Слов’яни - одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення. Точно час виокремлення її з індоєвропейської спільноти ще не встановлено. Як відомо, існує кілька концепцій про прабатьківщину слов’ян. Так, згідно з дунайською концепцією слов’яни довгий час жили на берегах Дунаю, звідки й почали розселятися. За другою концепцією - вісло-одерською - прабатьківщиною слов’ян була територія сучасної Польщі. Згідно з третьою концепцією, яку підтримує переважна більшість дослідників, давні слов’яни розселялися між Дніпром і Віслою.Писемні джерела І тисячоліття до н. є. фіксують розселення слов’ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли. Згідно з археологічними дослідженнями, починаючи із середини І тисячоліття до н. є. слов’яни поділялися на східних і західних. Тоді ж формувалась і південна група слов’ян. У першій половині І тисячоліття до н. є. у південних районах Східної Європи крім слов’ян жили також пізні скіфи, сармати, готи, фракійці, які у IV-V ст. відійшли на південь і південний захід. Візантійські автори VI ст. Прокопій Кесарійський, Менандр Потиктор, Маврикій Стратег знали слов’ян під назвою венедів, антів та склавінів і характеризували їх як численний народ, який брав активну участь в історичних подіях Південної і Південно-Східної Європи. Анти (східні слов’яни), очевидно, були предками українців. Вони жили між Віслою, Карпатами і Дніпром, згодом дійшли до Дону і Чорного моря. Анти ходили походами на Візантію до Константинополя. У той же період на зміну гунам приходять нові кочові орди: болгари, за ними авари. Авари, або обри, у середині VI ст. пройшли від Каспійського моря і оселилися на півдні України поблизу Азовського моря. У другій половині VI ст. вони заснували державу на середньодунайській рівнині, звідки нападали на візантійську область, на антів та інших сусідів.У процесі розселення на Балканах анти змішалися зі склавинами і далі були вже відомі під спільною назвою “слов’яни”.Основними заняттями східних слов’ян були землеробство і скотарство. Вирощували просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес та інші культури. У слов’ян існували різні види ремесел: ливарне, обробка заліза, різьблення на кістці, виготовлення посуду та ін.
4.Передумови утворення східнослов’янської держави. Політика перших київських князів
Східні слов’яни починаючи з VI-VII ст. розселилися на величезному обширі Східної Європи, утворюючи союзи племен. Першим етапом утворення держави у східних слов’ян було утворення протягом VII – першої половини ІХ ст. перед державних утворень – полянського князівства Кия, Дулібо-Волинського союзу та ін. Згодом, породження родоплемінного ладу – великі і малі союзи племен у перебігу розвитку східнослов’янського суспільства поступово переросли в племінні княжіння.
Докорінною причиною утворення держави у східних слов’ян як і у всіх інших народів, було виникнення соціально неоднорідного суспільства, тобто суспільства з приватною власністю, майновою нерівністю, соціальним розшаруванням. Східні слов'яни перебували на тому рівні економічного розвитку, який створює передумови для виникнення держави. Головними їх заняттями були орне землеробство, ремесла, торгівля. Істотно удосконалилися основні сільськогосподарські та переробні знаряддя праці. Удосконалення знарядь праці підвищувало продуктивність праці та врожайність зернових культур. Швидко розвивалася металургія та інші ремесла. Утворилися міста, окремі з яких перетворилися на політичні центри племінних союзів.
Особливістю державності у східних слов’ян була потреба в організації захисту від зовнішньої загрози – в першу чергу з боку хозар, об’єднаних у потужний каганат, а також варягів, Візантії, Польщі.
Формування державного апарату стимулювала також перспектива отримання великих прибутків від великих торговельних шляхів у разі налагодження їх утримання і охорони. Особливо це стосувалося шляху “Із варяг у греки”.
Першими київськими князями, існування яких зафіксоване літописцями, були Аскольд і Дір. Полянське князівство Кия, Аскольда і Діра стало політичним осереддям, довкола якого наприкінці ІХ ст. почала зростати Руська держава. Можливо, літописець Нестор 860-м роком (зпохід Аскольда і Діра на Константинополь)відзначив, що з того часу “стали прозивати Руска земля”.