Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія 20-60.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
505.86 Кб
Скачать

1.Первіснообщинний лад на території України.

Первісно общинний лад у межах території нинішньої України співвідноситься з такими археологічними періодами, як палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий. Первісні люди на території України зявилися не менше як 1 млн років тому в період стародавнього кам’яного віку . Вони жили стадами , вміли застосовувати камені і деревяні палиці , а також виготовляли примітивні знаряддя праці, такі як:гостроконечники, рубила, скребла). Первісне людське стадо стало першою суспільною формою обєднання людей. На сучасній території України виявлено стоянки первісних людей: на Хмельниччині, Запоріжжі, Житомирщині.

Період пізнього кам’яного віку палеоліту, що тривав 25 тис. років (36-11тис. років тому) характеризується удосконаленням знарядь праці з каменю, кісток, бивнів мамонта. З них робили шила, голки, наконечники списів. Головне заняття-полювання. Виникла нова галузь-рибальство.

Нових досягнень суспільство здобуло в епоху мезоліту, середньої кам’яної доби (Х-VІ тис. до н.е.). Вони були зомовлені винайденням стріли лука, початком приручення тварин, зародженням землеробства на території України. Розквіт первіснообщинного ладу припав на епоху неоліт- нового кам’яного віку (VІ-V тис. до н. е.), коли люди перейшли до більш прогресивних форм господарства- скотарства і землеробства. В епоху неоліту вдосконалювалася техніка виготовлення знарядь праці – шліфування, свердління, розпилювання. Зявилися сокири,тесла, камяні ножі. Важливим винаходом неолітичної людини стала кераміка. Наступний період- енеоліт- мідно-камяний вік( ІV –ІІІ тис. до н. е.) Зявилась обробітка землі з використанням рала і тяглової сили тварин.

На зміну енеолітичному вікові прийшов бронзовий ( друга половина ІІІ – поч..І тис. до н. е.)Підставою виділення бронзового віку стало значне поширення виробів із бронзи(сплаву міді з оловом), першого штучно створеного людиною сплаву. Відбувся перший поділ праці, виділення скотарських племен з середовища землеробських.

2.Скіфсько-сарматський період

VII ст. до н.е. могутня хвиля скіфських племен витіснила кіммерійців з Причорномор’я.

Підкоривши більшість місцевого населення причорноморських степів скіфи у II пол. VII ст. до н.е. утворили об’єднання племен – Велику Скіфію, що проіснувала до III ст. до н.е. За Геродотом територія цього державного утворення розташовувалась у межиріччі Дунаю та Дону. Все населення Скіфії поділялося на дві великі групи: мігруючі племена (скіфи-кочовики, населяли степові р-ни на схід від Дніпра та царські скіфи, які кочували узбережжям Азовського моря і степовим Кримом) та осілі племена (елліно-скіфи-калліпіди поблизу м. Ольвія, скіфи-землероби на Лівобережжі, скіфи-орачі на захід від Дніпра). На думку деяких вчених мігруючі племена мали іранське походження, а осілі з їхньою традиційною хліборобською культурою –належали до праслов’янського кореня.

В кінці V ст. до н.е. у скіфів утворилася рабовласницька держава на чолі з царем (“варварська демократія”).III ст. до н.е. – період занепаду скіфської держави. Під тиском сарматських племен володіння скіфів значно зменшуються, їм вдалося зберегти лише вузьку смугу Ниж. Подніпров’я та Степовий Крим. Нова держава – Мала Скіфія, столиця м. Неаполь. Припинила своє існування Мала Скіфія на поч.ІІІ ст. н.е. Сармати, що на історичній арені змінили скіфів, як і останні, тривалий час (більш як 600 років) займали широкі простори – від прикаспійських степів до Панонії.Сформувавшись у заволзьких степах на рубежі ІІІ-ІІ ст. до н.е. сарматські племена язигів, роксоланів, аорсів, а трохи пізніше й аланів хвилями просувались на захід у пошуках нових територій, нових пасовищ. Античні автори, згадуючи про них, підкреслювали їх агресивність і войовничість.Масове переселення сарматських племен на територію Північ. Причорномор’я почалося з кінця ІІ ст. до н.е. Найбільшого розквіту сарматське суспільство досягло в І ст. н.е. Сарматське суспільство перебувало на перехідному етапі від докласових відносин, а господарство в цілому мало риси їх попередників. У військовій справі вони відрізнялись від скіфів В бою користувалися арканами, довшими ніж у скіфів мечами, списами.