- •40007, М. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2;
- •Про науково-дослідну роботу екологічно-орієнтовані стратегії управління соціально-економічним розвитком території
- •Список авторів
- •Реферат
- •1 Науково-методичні і практичні підходи щодо розробки та реалізації екологічно-орієнтованих стратегій управління різних ієрархічних рівнів
- •1.1 Екологічно сталий розвиток як основа соціально-економічного розвитку адміністративної території
- •1.2 Стратегії сталого розвитку на рівні підприємства: види та рівні зрілості
- •1.3 Сталий розвиток території з позиції теорії системи, регіональної конкурентоспроможності і державно-приватного партнерства
- •1.4 Методичні підходи до розробки соціо-еколого-економічних стратегій розвитку міських територій
- •1.5 Врахування еколого-економічних ризиків на регіональному рівні та визначення питомих еколого-економічних збитків від катастроф техногенного характеру
- •1.6 Управління експортно-імпортним потенціалом регіону в системі еколого-економічної безпеки
- •1.7. Кластерний підхід до управління соціально-економічним розвитком території
- •2 Теоретичні та науково-методичні засади формування еколого-орієнтованої системи управління адміністративно-територІальною одиницею
- •2.1 Проблеми забезпечення еколого-орієнтованого управління адміністративно-територіальною одиницею
- •2.2 Особливості еколого-орієнтованого управління адміністративно-територіальною одиницею
- •2.3 Системний підхід до формування еколого-орієнтованого управління адміністративною територією
- •2.4. Формування системи еколого-орієнтованого управління на рівні адміністративного району та області
- •2.5. Формування моделі еколого-орієнтованого управління на базовому рівні
- •3 Організаційно-економічне забезпечення еколого-орієнтованого управління адміністративо- територІальною одиницею
- •3.1 Комплексна оцінка рівня соціо-еколого-економічної збалансованості адміністративно-територіальної одиниці
- •3.2 Державне управління соціо-еколого-економічним розвитком території
- •3.3 Науково-методичні підходи до екологічного оподаткування
- •3.4 Удосконалення системи організаційно-економічного забезпечення еколого-орієнтованого управління адміністративною територією
- •Плакат 8
- •3.5. Оцінка ефективності впровадження екологічних стратегій і програм в Україні
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додатки
1.7. Кластерний підхід до управління соціально-економічним розвитком території
Необхідною умовою виходу України з фінансової та економічної кризи є вирішення завдань, щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Досвід розвитку провідних країн світу свідчить, що підвищення конкурентоспроможності економіки можна досягти лише шляхом переходу на інноваційну модель розвитку, кінцева мета якої полягає в покращенні добробуту громадян за рахунок прискорення темпів економічного зростання. Традиційний розподіл економіки на сектори став неактуальним, набули значного поширення принципи взаємодії та співробітництва в мережі будь-якої галузі людської діяльності – науці, промисловості, транспорті, сільському господарстві тощо, а мережева економіка об’єднала у кластери технології, інфраструктуру, людські ресурси тощо.
Кластер є прикладом системи виробництва, що функціонує в умовах глобальної конкуренції. Концепція «кластеру» використовується у різноманітних цілях: підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств, проведення допоміжних колективних досліджень, раціоналізація промисловості, впровадження системи управління навколишнім середовищем тощо.
Особливість еколого-орієнтованого транспортно-логістичного кластеру полягає у вирішенні двох основних завдань: економічної (підвищення ефективності логістичної діяльності) та екологічної (забезпечення раціонального використання природних ресурсів, зменшення негативного впливу логістичної діяльності на навколишнє природне середовище). Для вироблення ефективної стратегії екологічно-орієнтованого управління логістичними процесами всі екологічні аспекти мають бути включені в загальне планування і в процес прийняття рішень.
Під еколого-орієнтованим транспортно-логістичним кластером (ЕОТЛК) слід розуміти – сконцентроване на певній території об’єднання суб’єктів господарювання, які спеціалізуються на наданні логістичних послуг, а також пов’язаних з їх діяльністю організацій, що використовують логістичний сервіс, та забезпечують ефективне управляння логістичними процесами на основі реалізації принципів сталого розвитку.
Для реалізації екологічно-орієнтованої стратегії управління соціально-економічним розвитком території на основі використання кластерного підходу необхідно здійснити вибір стратегічних одиниць і ланцюгів суміжних галузей, які забезпечують розвиток регіональних стратегічних пріоритетів, визначених рішенням органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Процес інтеграції ізольованих підприємств у кластер, що базуються на соціально-економічних ресурсах та співпраці суб’єктів господарювання області доцільно провести в два етапи.
На першому етапі утворюється асоціація – проміжна форми об’єднання суб’єктів господарювання, яка добровільно погоджуються проводити свою діяльність, спираючись на ідеологію співпраці. На другому етапі асоціація перетворюється в повноцінний кластер.
Створення ЕОЛК передбачає наступні кроки: 1) виникнення ідеї та обґрунтування необхідності створення кластеру; 2) визначення регіону (території) для створення кластеру на основі оцінки його конкурентного потенціалу в логістичній сфері; 3) розробку організаційної структури кластеру; 4) формування системи управління ЕОЛК; 5) оцінку ефективності функціонування кластеру.
Мета створення ЕОТЛК полягає в управлінні логістичними процесами ефективним сучасним способом з метою просування на ринок якісного транспортно-логістичного обслуговування з найменшою шкодою навколишньому природному середовищу. Масштаби діяльності ЕОТЛК можуть охоплювати місто, район, область чи країну [66].
Створенню ЕОТЛК сприяє можливість залучення екологічних (зелених) інвестицій. Державне агентство екологічних інвестицій займається розглядом та схваленням проектів екологічних інвестицій, обсяг коштів може становити від 1,5 до 50 млн. Євро на проект і складати від 15 до 100% необхідних інвестицій в залежності від типу проекту.
Схематично регіональний еколого-орієнтований транспортно-логістичний кластер можна розглянути у вигляді системи взаємодії ядра кластера та зовнішнього і внутрішнього середовищ (рис. 1.4).
Ефективне управління логістичними процесами на основі кластерного підходу з урахуванням екологічного фактору сприятиме досягненню конкурентоспроможності на національному і регіональному рівнях за рахунок мінімізації логістичних витрат та зниженню антропогенного навантаження на довкілля за рахунок координації напрямків руху, в тому числі холостих пробігів, обсягів перевезень, впровадження інтегрованих постачань тощо.
Серед найбільш значних статей витрат на діяльність кластеру слід відмітити: витрати на створення кластеру, витрати на розвиток інфраструктури та її підтримку та витрати на окремі проекти і програми кластеру. Джерелами фінансування логістичного кластеру можуть бути власні (головних підприємств кластеру, фінансових установ – учасників кластеру) або залучені кошти, кошти державних чи місцевих бюджетів, кошти венчурних фондів, інвестиції підприємств та організацій, гранти міжнародних організацій (ЄС, ЮНІДО, ОЕСР) та інші.
Рисунок 1.4 – Регіональний еколого-орієнтований транспортно-логістичний кластер
Формування еколого-орієнтованих транспортно-логістичних кластерів, стане ефективним інструментом підвищення конкурентоспроможності національної економіки та забезпечить раціональне природокористування. Інтеграція та організація логістичних процесів сприятиме мінімізації витрат і підвищенню управлінського контролю, а також зменшить їх вплив на навколишнє природне середовище.
