1.6 Управління експортно-імпортним потенціалом регіону в системі еколого-економічної безпеки

В умовах інтернаціоналізації комерційно-господарської діяльності виникає необхідність розроблення дієвого механізму регулювання експортно-імпортних операцій з урахуванням екологічного фактора. Проблемам урахування екологічного фактора при оцінці економічного потенціалу регіону в системі еколого-економічної безпеки присвячені численні праці вітчизняних та закордонних авторів, таких Архіпов А. [6], Балацький О. [25], Бараннік В. [51], Варналій З. [19], Геєць В. [24], Герасимчук З. [133], Городецький А. [6], Данилишин Б. [33], Дергачова В. [38], Жаліло Я. [51], Жарова Л. [24], Кваснюк Б. [24], Ковалевська Ю. [67], Кравців В. [69], Лицур І. [17], Михайлов Б. [6], Мунтіян В. [24], Скрипчук П. [108], Хвесик М. [122], Хлобистов Є. [123, 124]. Разом із тим подальших досліджень потребують питання, що стосуються проблем управління експортно-імпортним потенціалом території з урахуванням вимог національної еколого-економічної безпеки.

Урахування вимог національної еколого-економічної безпеки в управлінні експортно-імпортним потенціалом регіону являє собою доволі складне та комплексне завдання. З одного боку вирішення цього завдання потребує детального вивчення усіх питань, що пов’язані з управлінням економічним потенціалом регіону, а з іншого – перегляду і корегування стратегії економічного розвитку регіону з урахуванням вимог національної еколого-економічної безпеки.

У контексті пошуку напрямів трансформації системи управління експортно-імпортним потенціалом території з урахуванням вимог національної еколого-економічної безпеки необхідно концентрувати увагу на досліджені еколого-економічних взаємозв’язків між елементами інституціональної, соціально-економічної та екологічної підсистем регіону.

При визначенні економічного ефекту від експортно-імпортних операцій, як правило, не враховується їх негативний вплив на навколишнє природне середовище. Разом з тим, економічний ефект від експортно-імпортних операцій повинен зіставлятися з витратами, що виникають внаслідок погіршення стану довкілля.

Вплив експортно-імпортних операцій, які здійснюються в Сумській області, на стан навколишнього середовища регіону необхідно розглядати в системі «виробництво – споживання – навколишнє середовище».

Економічну оцінку впливу експортно-імпортних операцій на навколишнє природне середовище з урахуванням обсягу кожного окремого імпортного й експортного товарного потоку можна здійснювати за формулою [31, с. 139]:

, (1.8)

де – екологічна ємність експортно-імпортних операцій, тис грн; – екологічна ємність i-го експортного потоку, тис грн; – екологічна ємність j-го імпортного потоку, тис грн; , , , , , , , , , , , , , , , , , , , – екологічна ємність експорту та імпорту продукції сільського господарства, добувної, харчової, хімічної промисловості, неметалевої мінеральної продукції, металургійної продукції, машин і устаткування, будівельних, транспортних послуг і продукції інших видів відповідно, тис грн.

Урахування в системі економічних розрахунків впливу експортно-імпортних операцій на навколишнє середовище дозволяє оптимізувати їх товарну структуру. З одного боку, це сприяє оптимізації виробництва певних видів продукції, а з іншого ─ відкриває можливості оптимізації споживання природних ресурсів, що можуть включати ресурсозбереження і вибір альтернативних їх видів. Вирішення такого кола питань здатне впливати на ефективність здійснення експортно-імпортних операцій і надає можливість повністю виключити з товарної структури експорту-імпорту екологічно небезпечні види товарів та послуг. Це дозволяє у кілька разів зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище (зменшити споживання ресурсів, перейти на використання технологій, що, у свою чергу, дозволяють зменшити рівень забруднення навколишнього середовища під час виробництва і споживання товарів та послуг). Економічні інструменти екологізації експортно-імпортних операцій націлені на стимулювання саме таких напрямів розвитку національної економічної системи.

Результати проведеного дослідження дозволили зробити такі висновки [30, с.14–16; 31, с.141–144; 25, с.13–15]:

1. У результаті аналізу специфіки та співвідношення між такими поняттями як «міжнародні економічні відносини», «зовнішньоекономічна діяльність», «експортно-імпортні операції» встановлено, що між цими поняттями існує взаємозв’язок як між цілим та частковим. Для забезпечення екологічної безпеки країни необхідно провести екологізацію експортно-імпортних операцій. Під екологізацією експортно-імпортних операцій розуміється процес цілеспрямованих перетворень у системі зовнішньоекономічних відносин, що забезпечують зменшення антропогенного навантаження та підтримку екологічної рівноваги в регіоні. Це надає можливість обґрунтувати необхідність формування організаційно-економічного механізму екологізації експортно-імпортних операцій та проаналізувати підходи щодо її здійснення.

2. Регіональна еколого-економічна безпека є важливою складовою національної безпеки держави і багато у чому залежить від стану міжнародних економічних відносин України. Саме тому надійне забезпечення національної безпеки України, на нашу думку, потребує екологізації управління експортно-імпортним потенціалом регіону, яка має враховувати національні еколого-економічні інтереси.

3. У цілому урахування вимог еколого-економічної безпеки регіону призведе до структурної перебудови соціально-економічної підсистеми регіону у напрямі її екологізації. А саме: до формування раціональної та екологічно збалансованої просторової структури економіки регіону; розвитку ефективних конкурентоздатних напрямів економічної діяльності; раціонального використання трудових ресурсів; вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів; досягнення регіональної збалансованості інтересів охорони природного середовища та соціально-економічного розвитку; покращення демографічної ситуації; збільшення тривалості життя населення регіону; покращення стану навколишнього природного середовища; підвищення показників валового регіонального продукту.

4. Коригування показника зовнішньоторговельного сальдо, при визначенні валового регіонального продукту, враховує економічну оцінку екологічної ємності експортно-імпортних операцій, які здійснюються на даній території. Так, негативний вплив експортно-імпортних операцій на стан навколишнього середовища в Сумській області оцінюється приблизно в 1255,59 млн. грн. Частково він компенсується за рахунок екологічних платежів, пред'явлених суб'єктам господарювання за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища, штрафів, позовів про відшкодування економічного збитку, заподіяного внаслідок порушення чинного природоохоронного законодавства України. Проте значна частина антропогенного навантаження експортно-імпортних операцій, приблизно 1177,08 млн. грн, залишається некомпенсованою.

5. Спеціальний екологічний митний тариф може розглядатись як ефективний економічний інструмент екологізації експортно-імпортних операцій. За нашими розрахунками, він становить від 0,025 до 0,358 грн на 1 грн вартості експортного або імпортного товарного потоку, що сприятиме збільшенню зовнішньоторговельного сальдо Сумської області до рівня 2025,81 млн. грн.

6. Виділяються такі основні переваги впровадження спеціального екологічного митного тарифу: по-перше, спеціальний митний тариф, який враховує екологічний фактор, може бути використаний для розвитку екологічно орієнтованих стратегій здійснення експортно-імпортних операцій; по-друге, такий тариф може бути використаний для розвитку загальної адаптивної стратегії регулювання обсягів експортно-імпортних операцій з метою попередження невизначеності їх дії на стан елементів навколишнього природного середовища.

7. Проведені розрахунки, що характеризують управління використанням експортно-імпортного потенціалу у системі еколого-економічної безпеки регіону на прикладі Сумської області за період з 1996 р. до 2012 р. Як показують проведені розрахунки, оптимальний з точки зору забезпечення еколого-економічної безпеки регіону обсяг зовнішньоторговельних операцій, наприклад, у 2012 р., повинен був сягати приблизно 14 814, 184 млн. грн при обсягах експорту – 8 888,510 млн. грн та імпорту – 5 925,674 млн. грн, забезпечуючи при цьому максимально можливе за даних умов господарювання сальдо зовнішньої торгівлі у розмірі 2 962,836 млн. грн. Нами було скориговано загальну структуру експортно-імпортних потоків Сумської області з урахуванням вимог еколого-економічної безпеки регіону. Так, для забезпечення еколого-економічної безпеки регіону частка у структурі експортних товарних потоків, наприклад, продукції машинобудування, порівняно з існуючою повинна збільшитися з 32,02% до 54,02% від загального обсягу експорту, а продукції добувної промисловості навпаки зменшитися з 5,13% приблизно до 0,22% від загального обсягу експорту. Було визначено динаміку таких показників, як обсяги експорту та імпорту, антропогенні навантаження від використання експортно-імпортного потенціалу, ВРП без та з врахуванням екологічної складової за період з 1996 р. до 2012 р., та спрогнозовано тенденції зміни цих показників на період до 2020 року. Причому економічний ефект від екологоорієнтованого управління використанням експортно-імпортного потенціалу Сумської області становить від 697,0 млн. грн до 2435,1 млн. грн. Запропонований нами науково-методичний підхід до управління використанням експортно-імпортного потенціалу регіону, який враховує економічну оцінку рівня еколого-економічної напруженості, доцільно використовувати при обґрунтуванні стратегії збалансованого розвитку як окремих регіонів, так і країни у цілому.