3.5. Оцінка ефективності впровадження екологічних стратегій і програм в Україні

Реалізація принципів сталого розвитку проявляється в плановому та рівномірному переході та перебудові складових суспільства та проявляється в чітко структурованому та формалізованому вигляді – загальнодержавних, регіональних, територіальних чи місцевих стратегій та програм. Тому не дивно, що ефективність економічної, соціальної та екологічної політики держави залежить від комплексності їх розробки та результативності їх реалізації. Незважаючи на той факт, що в Україні до цього часу не прийнято загальнодержавну стратегію сталого розвитку, урядовцями побудована централізована схема реалізації екологічної політики, яка базується на відповідних нормативно-правових документах. В основу покладена «Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоздатна економіка, ефективна держава», на виконання вимог якої був затверджений Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», відповідно до якого розробляються щорічні національні плани дій з охорони навколишнього середовища та програми охорони навколишнього середовища на місцях та/або галузях.

В залежності від того як організований процес реалізації стратегії, як вдало були обрані економічні інструменти впливу та розроблений сам механізм впровадження стратегії залежить соціо-еколого-економічний добробут країни.

У країнах Європейського Союзу оприлюднюють звіти про результати виконання стратегій, програм і проектів за заздалегідь обраними якісними та кількісними показниками, щоб продемонструвати рівень їх ефективності та відповідності потребам суспільства. Висвітлення результатів оцінки стратегій сприяє «зворотній реакції» бізнесу та громадськості, які в свою чергу мають можливість висловити власну думку щодо діяльності урядових структур на різних рівнях. Щодо українських реалій, слід зазначити, що урядові органи користуються тією ситуацією коли їх стратегії розвитку не вивчає значна частина населення (з багатьох причин), також вони ж не стежать за ходом їх реалізації, а ті хто цікавиться цими питаннями не має повноваження вплинути, а тим більше щось змінити.

В Україні управлінська практика щодо оцінки ефективності урядових стратегій чи програм (особливо соціального та екологічного спрямування) ще нова і потребує більш глибокого вивчення. Слід визнати, що в останні роки Україна активізувалася в стратегічному екологічному плануванні та на даний час ми маємо значний об’єм нормативної бази в сфері охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів (це стосується як міжнародних, всеукраїнських та регіональних стратегій, програм та проектів). Однак незважаючи на даний кількісний показник, ми спостерігаємо низьку якість даних стратегічних документів, це стосується зокрема: неврахування альтернативності підходів, недосконалості понятійного апарату та організаційно-економічного механізму виконання заходів, механізму реалізації стратегій, забезпечення основ їх реалізацій, контролю та моніторингу самого процесу впровадження стратегій. Але найголовнішим є те, що не завжди зрозуміло який ефект буде досягнутий в результаті впровадження стратегії. Тому, слід проводити оцінку ефективності реалізації екологічних стратегій, прослідковувати досягнення країни (її регіонів) стійкого розвитку та мати дієвий інструмент, який вимірював рівень досягнення реалізації екологічних стратегій за визначений період часу.

Зазначимо за допомогою яких методичних інструментів (підходів) можна проводити оцінку ефективності реалізації екологічних стратегій, програм та проектів в Україні: 1) використовуючи інструменти інвестиційного менеджменту; 2) використання типових (стандартних) методик, які розроблені у відповідності до конкретної галузі, їх напряму, рівня чи тривалості; 3)  використання методик ефективності, які включаються у відповідну стратегію або розробляються відповідно до неї самої; 4)  застосування міжнародних чи вітчизняних інструментів оцінки досягнення країною екологічної безпеки та стабільності; 5)  звітування відповідних органів про хід виконання екологічних стратегій.

Використовуючи інструменти інвестиційного менеджменту. В даному випадку стратегію оцінюють за такими відомими показниками як: чистий приведений дохід, індекс дохідності, індекс рентабельності проекту, період окупності стратегії, внутрішня ставка дохідності. Однак застосування даних показників лише з економічної точки зору може показати результативність самої стратегії і відповісти на питання чи виправдали вкладені кошти результат? Однак не завжди результати мають кількісні виміри, тому це ускладнює оцінку ефективності стратегій, а особливо соціального та екологічного спрямування.

Тому часто ефективність реалізації стратегії визначають відповідно до того, наскільки були досягнуті початкові цілі, виконані передбачені заходи при заданих рівнях нормативно-правової, організаційно-економічної та фінансової забезпеченості реалізації стратегії розвитку. Нормативно - правова, організаційно-економічна та фінансова забезпеченість реалізації стратегії розвитку характеризує якість системи управління, яка спрямована на досягнення стратегічних цілей, вирішення завдань і виконання передбачених заходів відповідно до потреб економіки та суспільства [45].

Використання типових (стандартних) методик, які розроблені у відповідності до конкретної галузі, їх напряму, рівня чи тривалості. Від 15.10.2012 р. в Україні затверджена відповідна Методика оцінки ефективності реалізації регіональних природоохоронних програм та державних (загальнодержавних) цільових екологічних програм. Головною метою розробки даної методики є встановлення єдиного порядку проведення оцінки ефективності реалізації запланованих у стратегіях чи програмах заходів. Вона дозволяє проводити оцінку ефективності стратегій екологічного спрямування на різних рівнях та оцінювати хід виконання стратегій на всіх етапах їх життєвого циклу. Оцінка ефективності проводиться за двома напрямками, що відображають економічний та екологічний результати. Аналіз проводиться як із застосуванням аналітичних формул, так і за допомогою експертного оцінювання. Розрахунок проводиться за наступними формулами:

, (3.16)

де - інтегрований показник, який характеризує результативність виконання; - інтегральний показник оцінки ефективності екологічного ефекту реалізації виконання; - інтегральний показник оцінки ефективності економічного ефекту реалізації виконання.

, (3.17)

де - інтегрований показник виконання екологічних показників за програмою за рік; - інтегрований показник кількісної якості виконання програми за рік.

, (3.18)

де , - фактичне та планове значення екологічного показника за відповідним заходом та завданням за рік; - кількість завдань програми.

, (3.19)

де - вагові коефіцієнти; - відношення фактичного та планового значення кількісної якості за відповідним заходом та завданням за рік.

, (3.20)

де - інтегральний показник фінансування програми; - інтегрований показник оцінки економічного ефекту від реалізації природоохоронних заходів та завдань.

, (3.21)

де , - відповідно фактичний та плановий (згідно із затвердженою програмою) обсяги фінансування програми за рахунок державного бюджету) у t-му році виконання програми; , - відповідно фактичний та плановий (згідно із затвердженою програмою) обсяги фінансування програми за рахунок інших джерел у t-му році.

Використання методик ефективності, які включаються у відповідну стратегію або розробляються відповідно до неї самої з метою дієвого контролю та моніторингу ходу її виконання. Прикладом даного підходу можна зазначити показники ефективності стратегії, які наведені в Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року».

Застосування міжнародних чи вітчизняних інструментів оцінки досягнення країною екологічної безпеки та стабільності. До найбільш відомих слід віднести: міжнародні – динамічна модель MAMS, розроблена групою Світового банку з метою оцінки досягнення країною Цілей Розвитку Тисячоліття; Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП); Індекс екологічної ефективності (ІЕФ); Світовий індекс щастя; Загальний індекс прогресу; Індекс живої планети; Індекс соціоприродного розвитку та ін.; вітчизняні: Система виміру сталого розвитку, розроблена Інститутом прикладного системного аналізу НАНУ та МОНУ; Український регіональний індекс сталого розвитку навколишнього середовища (URESI); та методика виміру сталого розвитку (МВСР). Дані інструменти оцінки показують непряму оцінку ефективності конкретної екологічної стратегії, а сукупну їх результативність, тобто ефективність державної екологічної політики взагалі.

Коротко зазначимо результати України відповідно до міжнародних інструментів. Стосовно ІРЛП, то в 2011 р. серед 187 країн і територій Україна зайняла 76 позицію, значення ІЛР становило 0,729, в 2012 р. значення ІЛР дорівнювало 0,740 - Україна була на 78 позиції з 187 країн . Згідно з результатами дослідження значення ІРЛП в Україні за період з 1990 по 2012 рр. . зросло з 0,714 до 0,740 (4 % або в середньому на 0,2 % на рік), Україна належить до країн з високим рівнем даного індексу [93]. За результатами дослідження ІЕФ були встановлені рейтинги країн світу, серед яких Україна в 2008 р. зайняла 223 місце з 240 країн, в 2010 р., з 165 країн оціненими за 25 індикаторами, опинилася на 108 місці [134], а в 2012 р. з 132 країн Україна займала 102 місце, оцінене за 22 показниками згрупованих у 10 категорій [92]. Згідно з методикою даного індексу в Україні спостерігається мала екологічна ефективність, проте спостерігається тенденція до її поліпшення, збільшення. Результати дослідження аналізу сталого розвитку України відповідно до методики виміру сталого розвитку (МВСР) висвітлені у звіті «Україна в індикаторах сталого розвитку (2011-2012)».

Звітування відповідних органів про хід виконання екологічних стратегій. Подібні звіти повинні мати узагальнюючий характер і представлятися відповідальними за це органами. Процедура звітування місцевими органами влади та відповідно міністерством екології та природних ресурсів про стан виконання екологічних програм виглядає наступним чином: кожні п’ять років Кабінет Міністрів України Верховній Раді готує Національну доповідь про реалізацію екологічної політики, порівнюючи фактичні результати з цілями, які вказані в Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року». Регіональні та галузеві екологічні звіти щорічно представляються відповідними місцевим органам управління які передають в уповноважений центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ) (Міністерство екології та природних ресурсів). На основі аналізу регіональних та галузевих звітів ЦОВВ щорічно готує та видає звіт про реалізацію Національної екологічної політики України [8].

В Україні про результати екологічної політики крім урядовців доповідають представники громадськості у щорічних доповідях [9, 10], які були залучені в процес розробки Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» та плану дій.

Загальна оцінка рівня реалізації стратегій екологічної спрямованості повинна ґрунтуватися на основі результатів вище наведених підходів. Використання різних видів методик дає порівняльне уявлення процесу реалізації конкретних стратегій. Оскільки одні з методів направлені на визначення економічної ефективності, інші ж за допомогою експертів екологічної та соціальної.

На основі комплексних природоохоронних програм областей було проведено дослідження, особливостей звітування про хід їх реалізації, згідно якого можна зробити наступні узагальнені положення: діючих комплексних програм охорони навколишнього середовища є 17 із 24; в більшості випадків звіти носить характер фінансового звітування, а не реального покращення стану довкілля; неможливо ознайомитися зі змістом самої програми, а в більшості випадках із звітом про хід її виконання; відсутність типового звіту про хід виконання, або методики проведення оцінки ефективності виконання програми; недосконалість самих програм, що унеможливлює саму процедуру оцінки ефективності виконання програм і т.п.

Слід, звернути увагу на вдосконалення управлінських інструментів, які стосуються порядку оцінки ефективності реалізації стратегій та програм, та відображення її у відповідних нормативних документах, які матимуть типову форму, необхідну для порівняльного аналізу. Результати оцінки реалізації екологічних стратегій дадуть змогу: проінформувати суспільство та світ про стан навколишнього середовища країни та ефективності державної екологічної політики; збільшити залученість громадськості до питання збереження навколишнього середовища; відповісти на питання доцільності реалізації подібних стратегій в майбутньому; прослідкувати напрями фінансування заходів стратегій та результативність використання бюджетних коштів; вчасно внести корективи; та відповідно посилення відповідальності виконавців за досягнення конкретного результату ін.