Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дипломчик.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
10.52 Mб
Скачать

1.3.6.4. Фізико-хімічні властивості конденсатів

Газові конденсати є складовою частиною пластових газоконденсатних систем.

В межах Аксютівського родовища конденсати вивчалися в покладах пластів С-2-3а, С-2-3б, С-17-18в, С-19-21, результати визначення фізико-хімічних властивостей яких наведені в таблиці 8.5.

Пласти С-2-3а, С-2-3б. Проба конденсату відібрана при проведенні газоконденсатних досліджень свердловини № 4. Конденсат світло-жовтого кольору, легкий, має густину 751,5 кг/м3 і молекулярну масу 114. Конденсат починає кипіти при температурі 35оС і до температури 354оС википає 95% об’єму, при цьому залишок складає 1%.

Пласти С-17-18в, С-19-21. Проба конденсату відібрана при проведенні газоконденсатних досліджень свердловини № 3. Конденсат світло-жовтого кольору, легкий, густина його дорівнює 760,0 кг/м3, молекулярна маса 120. Температура початку кипіння становить 34оС, кінець кипіння – 360оС, при цьому википає 92% об’єму, а залишок становить 2%. Компонентний склад конденсату не визначався.

Таблиця 8.5 – Фізико-хімічні властивості конденсатів

Пласт, горизонт

№№

св.

Інтервал перфорації, м

Густи-на, кг/м3

Молеку-лярна маса

Кінема-тична в’язкість,

10-6 м2

Фракційний склад, об’ємн.%

Компонентний склад, мас.%

п.к.

ºС

до

150ºС

150-200ºС

200-300ºС

вище

300ºС

К.К.

зали-шок

асфа-льте-ни

смоли силікаге-леві

пара-фіни

об.%

ºС

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

14

15

16

17

18

19

С-2-3а

С-2-3б

4

3363-3391

0,752

114

1,068

35

61

14

20

7

95

354

1,0

С-17-18в

С-19-21

3

3706-3708

3710-3720

0,760

120

34

62

12

16,5

9,5

92

>360

2,0

3. Спеціальна частина

    1. Підрахунок запасів газу

      1. Обгрунтування методу підрахунку запасів газу

Аксютівське родовище розташоване в межах північного борту центральної частини ДДз.

Геологічна будова родовища вивчена по відбиваючому горизонту Vв11.

Ступінь вивчкності покладу дозволяє провести підрахунок запасів.

Підрахунок запасів проведено на основі вивчення даних буріння свердловин №1,3,4,5,6 та промислово-геофізичних робіт умов розташування покладу і пружньо-водонапірного режиму, підрахунок запасів проведено з використанням формули:

, де

V – початкові геологічні запаси приведені до атмосферного тиску та стандартної температури, млн. м3;

F – площа газоносності, тис. м2;

h – ефективна газонасичена товщина пласта, м;

m – коефіцієнт відкритої пористості, частка одиниці;

βr – коефіцієнт газонасичення, частка одиниці;

P0 – початковий пластовий тиск в покладі, МПа;

Pк – кінцевий тиск, що встановлюється в покладі, коли тиск на усті видобувної свердловини буде дорівнювати стандартному (Pк=0,981 МПа);

L0, Lк –поправки на відхилення вуглеводневих газів від закону Бойля-Маріотта для тисків P0 та Pк;

f – поправка на температуру для приведення об’єму газу до стандартної температури.

При підрахунку запасів газу Pк =0,1 МПа, врахований коефіцієнт переведення тиску з МПа у фізичні атмосфери, який дорівнює 9,87 (1 атм = 0,101325 МПа, звідси 1 МПа = 9,8692 атм.)