Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дипломчик.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
10.52 Mб
Скачать
      1. Фізико-літологічна характеристика колекторів продуктивного горизонту

Горизонт С-7 розкритий всіма свердловинами з товщиною 51-59 м. Літологічно горизонт складений пісковиками, алевролітами та аргілітами з поодинокими прошарками вапняків. В середній частині горизонту встановлено пласт С-7, який прослідковується по всій площі родовища і має ефективну товщину від 4,0(св.№3,4) до 6,4 м (св. № 1).

1.3.6.Фізико-хімічна характеристика газу і конденсату

1.3.6.1. Методика та умови відбору проб

Газоконденсатні дослідження свердловин Аксютівського ГКР проводились згідно "Інструкції по комплексному дослідженню газових і газоконденсатних пластів та свердловин" та "Методичному керівництву по дослідженню природних газоконденсатних систем" .

Для дослідження застосовувався метод малих відборів газу, за яким вся продукція свердловин спрямовується в газопровід, а частина потоку (менше ніж 1%) за допомогою спеціального пробовідбірного зонду відводиться на малу термостатовану сепараційну установку (МТСУ). Пробовідбірний пристрій монтували на гирлі фонтанної арматури і спускали в трубний простір нижче хрестовини.

Проби конденсату і газу сепарації відбирались одночасно після того, як були установлені стабільні умови роботи малої сепараційної установки, що фіксується постійністю тиску, температури і питомих виходів конденсату.

На основі даних про об'єми пропущеного газу через сепараційну установку і об'єм виділеного стабільного конденсату визначались питомі виходи конденсату. При цьому об'єм газу сепарації приводився до стандартних умов (Р=0,1013 МПа, t=20°С).

Замір об'ємів відходячих відсепарованих газів проводився за допомогою газового лічильника РГ-100, а замір об'ємів виділених стабільних кон­денсатів – за допомогою мірних циліндрів. Об'єм нестабільного конденсату визначався через коефіцієнт усадки. Температура в сепараторі і лічильнику замірялась за допомогою лабораторних термометрів. Час проходження об'єму газу сепарації через лічильник фіксувався секундоміром.

В процесі проведення досліджень свердловини працювали на факел.

Витрати газоконденсатної суміші на малу термостаційну установку визначались за формулою:

(8.1)

де: Q1 – витрати газоконденсатної суміші на МТСУ, м3/с;

Q2 – дебіт свердловини, м3/с;

d1, d2 – внутрішні діаметри наконечника пробовідбірника та викидної лінії відповідно, м.

В таблиці 8.1 приведені дані по характеристиці свердловин, режиму їх роботи та про режим сепарації і середній питомий вихід конденсату з видобувної газоконденсат­ної системи.

В лабораторних умовах визначено склад відсепарованого газу, кількіс­ть і склад газу дегазації, основні фізико-хімічні властивості конденсату (гус­тина, в'язкість, фракційний склад) та інші характеристики, які необхідні для розрахунку пластових систем.

Вміст вуглеводнів С5+ у видобувному газі дорівнює сумі вмісту цих вуглеводнів в сирому конденсаті та відсепарованому газі.

При розрахунку складу видобувного газу, газ дебутанізації подається в сумі з дегазованим конденсатом.

Склад видобувного газу розраховано виходячи з 1 м3 газу сепарації.

Вихідні дані для розрахунку:

  • питомий вихід стабільного (дегазованого) конденсату, qс.к., 10-6 м33;

  • питомий вихід нестабільного конденсату, qн.к., 10-6 м33;

  • об'ємний коефіцієнт усадки, Кус.;

  • об'єм контейнера, пробовідбірника, Vконт., 10-6 м3;

  • об'єм газу дегазації в об'ємі контейнера, Vг.д., 10-3 м3;

  • густина стабільного (дегазованого) конденсату, с.к., кг/м3;

  • молекулярна маса стабільного (дегазованого) конденсату, Мск;

  • склад газу сепарації, хі, % мольні;

  • склад газу дегазації, хі, % мольні;

  • склад стабільного (дегазованого) конденсату, хі, % мольні;

- молекулярна маса вуглеводнів С6+ в газах сепарації і дегазації.

Потенційний вміст вуглеводнів С5+ в пластовому газі (П) дорівнює су­мі цих вуглеводнів в нестабільному (сирому) конденсаті (К) та у відсепарованому газі (в розрахунку на 1 м3 газу сепарації) (L):

П = К+L (8.2)

Вміст вуглеводнів С5+ в нестабільному конденсаті (К) дорівнює сумі вмісту цих вуглеводнів в газах дегазації 1), дебутанізації 2) та в дебутанізованому конденсаті (К3):

к = к123 (8.3)

Вміст вуглеводнів С5+ в газах дегазації (К1), дебутанізації 2) та в дебутанізованому конденсаті 3) визначається за формулами:

(8.4)

(8.5)

(8.6)

де: q – кількість нестабільного (сирого) конденсату, віднесене до 1 м3 газу сепарації, см33;

V- об'єм контейнеру, см3;

а – об'єм газу дегазації в об'ємі контейнеру, л;

 – об'єм газу дебутанізації в об'ємі контейнеру, л;

bкількість стабільного (дебутанізованого) конденсату в об'ємі контейнеру, см3;

l1 – вміст вуглеводнів С5+ в газі дегазації, % мол.;

l2 – вміст вуглеводнів С5+ в газі дебутанізації, % мол.;

м1 - молекулярна маса вуглеводнів С5+ в газі дегазації;

м2 - молекулярна маса вуглеводнів С5+ в газі дебутанізації;

420- густина стабільного (дебутанізованого) конденсату, г/см3 .

Вміст вуглеводнів С5+ в газі сепарації визначається за формулою:

(8.7)

де: l3 –вміст вуглеводнів С5+ в газі сепарації, % мол.;

м3 - молекулярна маса вуглеводнів С5+ в газі сепарації.

Для підвищення точності розрахунку складу пластового газу вуглеводні С5+ в газах сепарації, дегазації та дебутанізації розподіляються на С5 та С6+.

В загальному вигляді рівняння для розрахунку потенційного вмісту вуглеводнів С5+ у пластовому газі має вид:

(8.8)

Оскільки дегазація нестабільного конденсату проводилась при температурі 35°С, кількість газу дебутанізації у складі дегазованого конденсату дуже незначна. Тому у розрахунку складу пластового газу газ дебутанізації подається в сумі з газом дегазації.

Таблиця 8.1 – Умови відбору проб газу сепарації та сирого конденсату

№ св.

Пласт

Інтервал

перфорації, м

Рпл., МПа

Н, м

Тпл.,

ºК

Н, м

НКТ

Тиск, МПа

Р,

МПа/%

Дебіт газу,

тис.м3/добу

Газокон-

денсатний фактор см33

Умови се-парації

Дата від-бору проб

діаметр, мм

глибина спуску, м

Ртр.

Рзтр.

Рвиб.

Рсеп,

МПа

Тсеп,

ºК

по сирому

по стабіль-ному

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

4

С-2-3а

С-2-3б

3363-3391

32,0

-

73

3345

5,9-8,5

8,8-12,0

14,8

17,2/53,7

12

71,2

57,5

5,9

12

травень 2009

3

С-17-18в

С-19-21

3706-3708

3710-3720

38,1

124

73

3688

17,6

18,2

25,0

13,1/34,4

91,1

153,3

115,0

5,9

8

травень 2008