2.1.5. Класифікація під рахункових запасів газу за промисловим значенням та ступенем техніко-економічного і геологічного вивчення

Газоносність Аксютівського родовища пов’язана з серпуховським ярусом нижньокамяновугільних відкладів, в межах якого встановлено газоконденсатні поклади пластів С-2-3а, С-2-3б, С-5, С-7, С-17-18а, С-17-18б, С-17-18в, С-19-21, С-22-23, які мають різний ступінь геологічного, техніко-економічного вивчення та промислового значення.

Пласт С-2-3а. В межах пласта поклади ВВ встановлені в блоці А свердловиною №1 та в блоці Б свердловиною №4.

В блоці А при випробуванні пласта отримано приплив газу та конденсату. Сердловина№1 в підготовці до введення в ДПЕ. За результатами виконаних техніко-економічних показників розробка покладу є рентабельною. За ступенем геологічного вивчення запаси ВВ відносяться до попередньо розвіданих, категорія С₂. Видобувна частина запасів відноситься до балансових вірогідних, клас 122 . Залишкові запаси ВВ відносяться до позабалансових, клас 222.

Оцінені перспективні ресурси категорії С₃ мають клас 333 з не визначеним промисловим значенням.

В блоці Б пласт С-2-3а перебуває в ДПР разом з пластом С-2-3б. Розробка проводиться свердловиною №4. Видобуток газу з пласта С-2-3а становить 3 млн.м³.

За ступенем геологічного вивчення запаси та ресурси ВВ відносяться до розвіданих, категорія С₁, попередньо розвіданих, категорія С₂ та перспективних ресурсів, категорія С₃.

За промисловим значенням видобувна частина розвіданих запасів відноситься до балансових достовірних, клас 111, залишкові запаси відносяться до позабалансових, клас 221. Видобувна частина попередньо розвіданих також відноситься до балансових вірогідних, клас 122, залишкові запаси – до позабалансових, клас 222.

Перспективні ресурси ВВ відносяться до класу 333 з не визначеним промисловим значенням.

Пласт С-2-3б встановлений в блоці Б свердловиною №4, якою і розробляється разом з пластом С-2-3а. Видобуток газу з пласта С-2-3б становить 2 млн. м³.

Класифікація запасів по пласту С-2-3б аналогічна пласту С-2-3а.

За ступенем геологічного вивчення запаси та ресурси ВВ відносяться до розвіданих, категорія С₁, попередньо розвіданих, категорія С₂ та перспективних ресурсів, категорія С₃.

Розвідані запаси за промисловим значенням поділяються на балансові достовірні класу 111 та позабалансові, класу 221.

Попередньо розвідані запаси поділяються за промисловим значенням на балансові вірогідні класу 122 та позабалансові класу 222.

Перспективні ресурси відносяться до класу 333 з не визначеним промисловим значенням.

Пласт С-5. Газоносність пласта С-5 встановлена в блоці Б за результатами випробування свердловини №4, в якій отримано приплив газу, конденсату та пластової води. По даному пласту виконано розрахунок техніко-економічних показників розробки, яка є доцільною.

За ступенем геологічного вивчення запаси покладу відносяться до попередньо розвіданих, категорія С₂. За промисловим значенням видобувні запаси відносяться до балансових вірогідних, клас 122, залишкові запаси відносяться до позабалансових, клас 222.

Оцінені перспективні ресурси категорії С₃ за промисловим значенням відносяться до не визначених, клас 333.

Пласт С-7. Поклад ВВ встановлено в блоці Б свердловиною №3 за даними інтерпретації матеріалів ГДС.

Випробування пласта не проводилось.

За ступенем геологічного вивчення запаси покладу відносяться до попередньо розвіданих, категорія С₂, за промисловим значенням – до не визначених, клас 332.

Пласт С-17-18а встановлений в блоці Б свердловиною №3. Газонасиченість пласта встановлена за даними інтерпретації матеріалів ГДС, випробуванням пласт не оцінений.

За ступенем геологічного вивчення запаси покладу відносяться до попередньо розвіданих, категорія С₂ за промисловим значенням – до не визначених, клас 332.

Пласт С-17-18б. Поклад ВВ встановлений на основі даних інтерпретації матеріалів ГДС, випробуванням пласт не оцінений.

За ступенем геологічного вивчення запаси покладу відносяться до попередньо розвіданих, категорія С₂ та перспективних ресурсів, категорія С₃. За промисловим значенням запаси та ресурси ВВ відносяться до не визначених, клас та 332 та 333, відповідно.

Пласт С-17-18в. Газоконденсатний поклад встановлено в блоці Б свердловиною №3, при випробуванні якої отримано приплив газу та конденсату. Свердловина №3 перебуває в ДПЕ, одночасно розробляються пласти С-17-18в та С-19-21. Видобуток газу з пласта С-17-18в складає 3 млн.м³.

За ступенем геологічного вивчення запаси ВВ відносяться до розвіданих, категорія С₁, попередньо розвіданих, категорія С₂ та перспективних ресурсів, категорія С₃.

За промисловим значенням видобувна частина розвіданих та попередньо розвіданих запасів відноситься до балансових достовірних та вірогідних, клас 111 та 122, відповідно, залишкові запаси відносяться до позабалансових з відповідними класами 221 та 222.

Перспективні ресурси мають не визначене промислове значення, клас 333.

Пласт С-19-21. Поклад ВВ встановлений в блоці Б свердловиною №3, в якій при випробуванні пласта отримано приплив газу та конденсату. Свердловина №3 перебуває в експлуатації на поклади пластів С-19-21 та С-17-18в. Видобуток газу з пласта С-19-21 становить 1 млн.м³.

За ступенем геологічного вивчення запаси покладу відносяться до розвіданих, категорія С₁, попередньо розвіданих, категорія С₂ та перспективних ресурсів, категорія С₃.

За промисловим значенням запаси та ресурси ВВ відносяться до балансових достовірних та вірогідних, позабалансових та не визначеного значення.

До балансових достовірних та вірогідних відноситься видобувна частина розвіданих та попередньо розвіданих запасів, які мають клас запасів 111 та 122, відповідно. До позабалансових відносять залишкові розвідані і попередньо розвідані запаси з відповідними класами 221 та 222.

До не визначеного промислового значення відносяться перспективні ресурси за класом 333.

Пласт С-22-23. Наявність покладу ВВ встановлена свердловиною №4 в блоці Б. При випробуванні свердловини №4 в отримано незначний приплив газу.

За ступенем геологічного вивчення запаси покладу відносяться до попередньо розвіданих, категорія С₂.

За промисловим значенням запаси ВВ відносяться до не визначених за класом 332.

3. Економічна частина

3.1. Геолого-економічна ефективність підготовки видобувних запасів

3.1.1. Фактична вартість пошуково-розвідувального буріння

Вартість витрат на будівництво свердловин Аксютівського ГКР становить:

№3 – 15356904,65 грн.

№5 – 28457730,99 грн.

№6 – 15258132,37 грн.

Загальна вартість – 59072768,01 грн.

3.1.2. Показники ефективності геолого-розвідувальних робіт

Основні економічні показники які необхідно визначити при промисловій оцінці покладу нафти і газу наступні:

1. Собівартість підготовки однієї умовної одиниці видобувних запасів палива:

, де

G_заг – загальні витрати на підготовку, грн.;

Q_вид – видобувні запаси газу і конденсату, тис. м³, т.

2. Кількість одиниць умовного палива, що припадає на одну свердловину:

, де

Q_вид – видобувні запаси газу і конденсату, тис. м³, т;

n – кількість свердловин.

3) Кількість одиниць умовного палива, що припадає на їх буріння:

, де

Q_вид – видобувні запаси газу і конденсату, тис. м³, т;

m – загальний метраж пробурених свердловин.

1) 59072768,01/108000=546,9 грн.

2) 108000/3=36000 тис. м³+т.

3) 108000/12235=8,8 тис. м³+т/м