- •1. Геологічна частина
- •Географо-економічні умови
- •1.2. Геолого-геофізична вивченість
- •1.3. Геологічна будова
- •1.3.1. Проектний літолого-стратиграфічний розріз
- •1.3.2. Тектоніка
- •1.3.3 Нафтогазоносність
- •Гідрогеологічна характеристика
- •Фізико-літологічна характеристика колекторів продуктивного горизонту
- •1.3.6.Фізико-хімічна характеристика газу і конденсату
- •1.3.6.1. Методика та умови відбору проб
- •1.3.6.2. Склад вільних газів
- •1.3.6.3. Склад пластового газу
- •1.3.6.4. Фізико-хімічні властивості конденсатів
- •3. Спеціальна частина
- •Підрахунок запасів газу
- •Обгрунтування методу підрахунку запасів газу
- •Обгрунтування підрахункових параметрів
- •2.1.2.1. Обгрунтування площі газоносності
- •2.1.2.2. Обгрунтування газонасиченої товщини
- •2.1.2.3. Обгрунтування коефіцієнту пористості
- •2.1.2.4. Обгрунтування коефіцієнту газонасиченості
- •2.1.2.4. Обгрунтування температурної поправки
- •2.1.2.6. Обгрунтування початкового і кінцевого пластових тисків
- •2.1.2.7. Обгрунтування поправок на відхилення вуглеводневих газів від закону Бойля-Маріотта
- •2.1.2.8. Обгрунтування коефіцієнту газовіддачі
- •2.1.3. Підрахунок запасів газу
- •2.1.4. Підрахунок запасів конденсату
- •2.1.5. Класифікація під рахункових запасів газу за промисловим значенням та ступенем техніко-економічного і геологічного вивчення
- •4. Охорона праці
- •4.1. Аналіз умов праці при проведенні геолого-розвідувальних робіт
2.1.2.7. Обгрунтування поправок на відхилення вуглеводневих газів від закону Бойля-Маріотта
Вуглеводневі гази значно відрізняються від ідеальних газів, тому, в залежності від пластового тиску, температури та складу пластового тиску, визначаються поправки на відхилення від закону Бойля-Маріотта.
Поправка на відхилення вуглеводневих газів від закону Бойля-Маріотта вираховувалась по формулі:
(10.3)
де Z – коефіцієнт надстисливості газу, визначений по методиці, викладеній в інструкції [5].
Вихідні дані та результати обчислення поправки на стиснення газу та коефіцієнт надстисливості газу наведені в таблиці 10.3, а результати визначення псевдокритичних температур і тисків наведені в таблиці 10.4.
Таблиця 10.4 – Визначення псевдокритичних температур і тисків для
продуктивних горизонтів Аксютівського родовища
Горизонт |
Середній склад газу покладу |
Вміст в порціях від об’єму |
Критичні параметри |
Псевдокритичні параметри |
||
Тиск, МПа |
Температура, |
Тиск, МПа |
Температура, |
|||
0К |
0К |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
С-7 |
Метан |
86,54 |
4,606 |
190,55 |
3,986 |
164,902 |
Етан |
6,35 |
4,881 |
305,43 |
0,310 |
19,395 |
|
Пропан |
2,43 |
4,251 |
369,82 |
0,103 |
8,987 |
|
І-бутан |
0,24 |
3,648 |
408,13 |
0,009 |
0,980 |
|
Н-бутан |
0,51 |
3,797 |
425,16 |
0,019 |
2,168 |
|
Пентан+в |
1,52 |
3,335 |
480 |
0,051 |
7,296 |
|
Гелій |
0,04 |
0,23 |
5,2 |
0,000 |
0,002 |
|
Азот |
0,25 |
3,399 |
126,26 |
0,008 |
0,316 |
|
Двооксид вуглецю |
2,12 |
7,384 |
304,2 |
0,157 |
6,449 |
|
|
100 |
|
|
4,643 |
210,500 |
|
2.1.2.8. Обгрунтування коефіцієнту газовіддачі
Коефіцієнт газовіддачі при підрахунку запасу газу приймається рівним одиниці незалежно від режиму покладу і його геологопромислових характеристик.
2.1.3. Підрахунок запасів газу
Для визначення балансових запасів “сухого” газу використовувалась формула:
VбезC5+в=Vг
EMBED Equation.3
(10.4)
де Vг – початкові геологічні запаси газу, підраховані об’ємним методом, млн.м3.
VС5+в – мольний процент пентанів і вищекип’ячих у пластовому газі, дивись таблицю 8.4.
Запаси “сухого” газу наведені в таблиці 10.5.
2.1.4. Підрахунок запасів конденсату
Параметри для підрахунку запасів конденсату обгрунтовані у главі 8. Дані про вміст етану, пропану, бутанів у пластовому газі наведені в таблиці 8.4.
Для пластів С-5, С-7 потенційний вміст конденсату та супутніх компонентів прийнято по аналогії з однойменними пластами сусіднього Островерхівського родовища. Для пласта С-22-23 – по аналогії з пластом С-17-18в, С-19-21 цього ж родовища.
Підрахунок запасів конденсату, етану, пропану, бутанів проведений за методикою визначеною “Методическим руководством по подсчету балансовых запасов конденсата, этана, пропана, бутанов, неуглеводородных компонентов и определению их потенциального содержания в пластовом газе”.
Загальні запаси конденсату, етану, пропану та бутанів визначались по потенційному вмісту їх в складі пластового газу.
Підраховані запаси конденсату наведені в таблиці 10.5.
Таблиця 10.5 – Підрахункові параметри та запаси вільного газу і конденсату Аксютівського родовища (станом на 0.01.2011р.)
Продуктивний горизонт, пласт, блок свердловин (зона) |
Код класу |
Категорія запасів |
Площа газоносності, 103 м2 |
Середня газонасичена товщина, м |
Об’єм газонасичених порід, 103 м3 |
Коефіцієнт відкритої пористості, частка одиниці |
Коефіцієнт газонасиченості, частка одиниці |
Початковий пластовий тиск, МПа |
Залишковий пластовий тиск, МПа |
Поправки, частка одиниці |
Початкові загальні запаси газу, млн. м3 |
Мольна частка сухого газу, частка одиниці |
Початкові запаси “сухого” газу, млн. м3 |
Поточні запаси газу на дату підрахунку, млн. м3 |
Вміст конденсату, т/млн. м3 |
Початкові загальні запаси конденсату, тис. т |
Поточні запаси конденсату на дату підрахунку, тис.т |
|||
на температуру |
на відхилення від закону Бойля-Маріотта |
Загальні |
За кодами класів |
Загальні |
За кодами класів |
|||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
20 |
21 |
22 |
23 |
27 |
28 |
С-7, блок Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
газова |
332 |
С2 |
549 |
5,1 |
2799,9 |
0,124 |
0,84 |
36,98 |
0,0981 |
0,80 |
0,98 |
83 |
0,985 |
82 |
|
|
74,5 |
6 |
|
|
газоводяна |
332 |
С2 |
234 |
2,7 |
631,8 |
0,124 |
0,84 |
36,98 |
0,0981 |
0,80 |
0,98 |
19 |
0,985 |
19 |
|
|
74,5 |
1 |
|
|
Разом по блоку |
332 |
С2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
102 |
|
101 |
101 |
|
|
7 |
7 |
|
