- •1.Займенник як частина мови.
- •“Я залишуся в серці твоєму
- •“Ми працю любимо, що в творчість перейшла”
- •3. Співвідношення займенників за значенням, морфологічними ознаками та синтаксичною роллю в реченні з іншими частинами мови – іменниками, прикметниками та числівниками
- •4. Явище прономіналізації
- •6. Дієслово
- •7.Синтаксичні ознаки дієслова
- •8.Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •Зворотні дієслова
- •9. Морфологічні ознаки дієслова
- •10. Види дієслів
- •11.Система дієслівних утворень
- •12.Неозначена форма дієслова /інфінітив/
- •13. Дві основи дієслова
- •14. Продуктивні класи дієслова.
- •16. Категорія виду дієслова
- •17. Способи творення доконаного виду
- •18.Двовидові дієслова:
- •19.Видова ознака дієслова
- •20.Поняття про спосіб дії. Типи способів дії та роль категорії виду у їхньому вираженні
- •21Категорія перехідності/неперехідності дієслова
- •22.Категорія стану
- •23.Категорія особи та числа дієслова. Значення форм особи. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова. Категорія часу та роду дієслова.
- •24.Безособові дієслова
- •25. Категорія часу дієслова
- •26.Категорія родів дієслова
- •27.Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові
- •28.Словотвір дієслова
- •29.Дієприкметник
- •30.Активні та пасивні дієприкметники
- •31. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •32.Предикативні форми на -но (-єно), -то
- •33.Дієприслівник
- •34.Значення дієприслівників доконаного і недоконаного виду
- •35. Перехід дієприкметників у прислівники та прийменники
- •36.Прислівник. Розряди. Означальні і обставинні. Ступені порівняння
- •Якісно - означальні
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівника
- •37.Предикативні та модальні прислівники
- •38.Прийменник. Принципи класифікації. Семантичні типи.
- •39.Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •40.Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •41.Морфологічні ознаки прийменника
- •42.Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Фологічний розбір прийменника
- •43. Загальне поняття про сполучник. Види сполучників
- •44.Синтаксичні функції сполучників За значенням сполучники бувають:
- •45.За способом вживання сполучники поділяються на: *а) одиничні, *б) повторювані, *в)парні.
- •46.Частка
- •Синтаксична роль вигука
- •50. Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •51.Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •52.Словосполучення. Класифікація
- •53.Види і типи синтаксичного зв’язку у словосполученні і реченні
- •54.Типи сурядного зв’язку
- •Типи підрядного зв’язку
- •55.Типи синтаксичних відношень у словосполученні
- •56.Структурні схеми синтаксичних одиниць
- •57.Речення
- •59.Підмет. Способи його вираження
- •60.Способи вираження складного підмета
- •62.Складені присудки
- •63.Другорядні члени речення
- •64. Просте ускладнене речення
- •65.Однорідні й неоднорідні означення
- •66.Відокремлені одиниці і конструкції
- •Відокремлені означення
- •67.Відокремлені уточнювальні члени речення
- •68.Просте ускладнене речення
- •69.Вставлені конструкції
- •70. Складне речення
- •71.Види складних речень
- •72.Засоби синтаксичного зв’язку у складних реченнях
- •73.Безсполучникові складні речення
- •74.Проблема статусу складних безсполучникових речень у вітчизняній теорії
- •75.Складносурядне речення. Система сполучних засобів у складносурядних реченнях
- •76.Класифікація складносурядних речень
- •77.Складнопідрядні речення. Класифікація
- •78.Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •79.Складнопідрядні речення з підрядними з´ясувальними
- •80.Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня
- •82.Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •83.Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •84.Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •85.Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •86.Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими
- •87.Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •88.Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •89.Складнопідрядні речення із супідрядністю:однорідною та неоднорідною
- •92.Складні речення з різними видами синтаксичного звязку
- •94. Складне синтаксичне ціле
- •95.Пряма мова
- •96.Основи української пунктуації
- •97.Уживання розділових знаків кінця речення
- •Крапка з комою
- •Двокрапа
- •98. Розділові знаки при прямій мові
- •99.Формально-синтаксична та семантико-синтаксична та комунікативна організація складного речення
- •100. Головні члени односкладних речень
- •101.Односкладне моно предикативне речення . Номінативні. Вокативні. Безособові. Інфінітивні. Особові односкладні. Односкладне речення
- •102.Неповне речення. Класифікація неповних речень.
- •103.Еквіваленти речень (слова-речення):семантичні типи
18.Двовидові дієслова:
(дієслова, які вживаються в значенні то доконаного, то недоконаного виду, не маючи морфологічних ознак розмежування;
видові значення цих дієслів визначають у контексті)
недоконаний вид |
доконаний вид |
Одночасно можна вінчати кілька пар. (дія можлива і незавершена) |
Марисю вінчатимуть у головному соборі. (дія буде завершена у майбутньому) |
До двовидових дієслів належать:
незначна кількість питомих українських дієслів: розслідувати. мовити, веліти, женити, вінчати
дієслова іншомовного походження із суф. –ува-, від яких не можна утворити форми недоконаного виду із суф. –овува-:
абстрагувати, авансувати, адвербіалізувати, акцентувати, аналізувати, синтезувати, атакувати, асимілювати, атестувати
(але: мобілізувати – мобілізовувати, активізувати – активізовувати – можна утворити доконаний вид;
адмініструвати, диригувати, вібрувати, балансувати – лише недоконаний вид)
19.Видова ознака дієслова
Вид є обов’язковою ознакою для кожної з п’яти форм дієслова. Тому необхідно навчитися визначати і утворювати видові форми дієслова. Одні дієслова називають дію, обмежену в часі, таку, що досягла свого результату, інші – дію, яка не досягла свого результату. За цими ознаками розрізняють дієслова двох видів: доконаного і недоконаного. Доконаний вид указує на початок, кінець, одноразовість дії, тобто на те, що пов'язано з її результатом, і визначається питанням що зробити?. Напр.: заспівати, заспіваймо,заспівавши, вирушити, заметушився – початок дії; виорав, напрацювалися, опублікувати, скоротати – кінець дії; війнути, гукнув, хлине – одноразовість дії. Недоконаний вид указує на повторюваність,тривалість, незавершеність, а отже, – на нерезультативність дії і визначається питанням що робити?. Напр.: вимагати, подивлявся, – повторюваність дії; міститися, чекали, зимуючи – тривалість дії; підтримуваний, означати, коштувати – незавершеність дії. Чимало українських дієслів називають такі дії, які мисляться і як нерезультативні: допомагати – допомогти, наказуючи – наказавши, прибивав – прибив. Такі дієслова утворюють видові пари. Видова пара – це одне й те саме дієслово з двома граматичними ознаками – доконаного і недоконаного виду. Залежно від того, яка ознака – результативність чи нерезультативність – цікавить мовця, з пари вибирається словоформа доконаного або недоконаного виду, напр.: ввійти – входити; загорнути – загортати; затримати – затримувати; оздобити – оздоблювати. У видовій парі словоформи дієслова розрізняються лише за значенням результативності (доконаного виду) і нерезультативності (недоконаного виду). Якщо при цьому виражаються ще й інші значення, то така пара називається парою за родом дії. Об'єднуються однокореневі, але лексично різні дієслова.
Порівняйте:
видові пари:біліти – побіліти (стати білим), писати – написати (результат), вбивати – вбити (результат), виконувати – виконати (результат).
пари за родом дії: біліти – забіліти (почати біліти), писати – підписати (поставити підпис), бити – вбити (позбавити життя), виконувати – перевиконувати
Крім того, є дієслова, що позначають такі дії, які мисляться тільки як результативні або тільки як нерезультативні. Вони вживаються відповідно лише в одній видовій формі і називаються одновидовими.
Наприклад: Тільки недоконаного виду (нерезультативні дії): існувати заважати коштувати милуватися Тільки доконаного виду (результативні дії): хлинути стрепенутися завітати заборгувати Доконаний вид українських дієслів співвідноситься з формами перфекта в європейських мовах; недоконаний вид – з формами імперфекта. Ця аналогія допоможе вам глибше осмислити значення видової ознаки українського дієслова, обов'язковість її врахування, особливо у перекладацькій справі. Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою таких операцій: 1. Зміни суфіксів в основі: замови- ти – замовля- ти [и – я] ; збіг0- ти – збіга – ти [0 – а] ; купи- ти – купува- ти [и – ува] ; мину- ти – мина- ти [ну – а]. 2. Додавання або відкидання префіксів: гратися – награтися ; вилітати – повилітати; сіяти – пересіяти. 3. Зміни наголосу:
розкидати – розкидати; викликати – викликати; скликати – скликати. 4. Від іншої основи з близьким лексичним значенням: брати – взяти; заходити – зайти; ловити – піймати; шукати - знайти; говорити – сказати. Творення видових форм дієслова може супроводжуватися чергуванням приголосних і голосних звуків в основі: вибирати – виб0рати [и/0 ] ; скорочувати – скоротити [ч/т] ; уявляти – уявити [вл/в] ; примушувати – примусити [ш/с] ; сідати –сісти [д/с].
