- •1.Займенник як частина мови.
- •“Я залишуся в серці твоєму
- •“Ми працю любимо, що в творчість перейшла”
- •3. Співвідношення займенників за значенням, морфологічними ознаками та синтаксичною роллю в реченні з іншими частинами мови – іменниками, прикметниками та числівниками
- •4. Явище прономіналізації
- •6. Дієслово
- •Зворотні дієслова
- •9. Морфологічні ознаки дієслова
- •7.Синтаксичні ознаки дієслова
- •8.Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •10. Види дієслів
- •11.Система дієслівних утворень
- •12.Неозначена форма дієслова /інфінітив/
- •13. Дві основи дієслова
- •14. Продуктивні класи дієслова.
- •16. Категорія виду дієслова
- •17. Способи творення доконаного виду
- •18.Двовидові дієслова:
- •19.Видова ознака дієслова
- •20.Поняття про спосіб дії. Типи способів дії та роль категорії виду у їхньому вираженні
- •21Категорія перехідності/неперехідності дієслова
- •22.Категорія стану
- •23.Категорія особи та числа дієслова. Значення форм особи. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова. Категорія часу та роду дієслова.
- •24.Безособові дієслова
- •25. Категорія часу дієслова
- •26.Категорія родів дієслова
- •27.Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові
- •28.Словотвір дієслова
- •29.Дієприкметник
- •30.Активні та пасивні дієприкметники
- •31. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •32.Предикативні форми на -но (-єно), -то
- •33.Дієприслівник
- •34.Значення дієприслівників доконаного і недоконаного виду
- •35. Перехід дієприкметників у прислівники та прийменники
- •36.Прислівник. Розряди. Означальні і обставинні. Ступені порівняння
- •Якісно - означальні
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівника
- •37.Предикативні та модальні прислівники
- •38.Прийменник. Принципи класифікації. Семантичні типи.
- •39.Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •40.Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •41.Морфологічні ознаки прийменника
- •42.Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Фологічний розбір прийменника
- •43. Загальне поняття про сполучник. Види сполучників
- •44.Синтаксичні функції сполучників За значенням сполучники бувають:
- •45.За способом вживання сполучники поділяються на: *а) одиничні, *б) повторювані, *в)парні.
- •46.Частка
- •Синтаксична роль вигука
- •50. Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •51.Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •52.Словосполучення. Класифікація
- •53.Види і типи синтаксичного зв’язку у словосполученні і реченні
- •54.Типи сурядного зв’язку
- •Типи підрядного зв’язку
- •55.Типи синтаксичних відношень у словосполученні
- •56.Структурні схеми синтаксичних одиниць
- •57.Речення
- •59.Підмет. Способи його вираження
- •60.Способи вираження складного підмета
- •62.Складені присудки
- •63.Другорядні члени речення
- •64. Просте ускладнене речення
- •65.Однорідні й неоднорідні означення
- •66.Відокремлені одиниці і конструкції
- •Відокремлені означення
- •67.Відокремлені уточнювальні члени речення
- •68.Просте ускладнене речення
- •69.Вставлені конструкції
- •70. Складне речення
- •71.Види складних речень
- •72.Засоби синтаксичного зв’язку у складних реченнях
- •73.Безсполучникові складні речення
- •74.Проблема статусу складних безсполучникових речень у вітчизняній теорії
- •75.Складносурядне речення. Система сполучних засобів у складносурядних реченнях
- •76.Класифікація складносурядних речень
- •77.Складнопідрядні речення. Класифікація
- •78.Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •79.Складнопідрядні речення з підрядними з´ясувальними
- •80.Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня
- •82.Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •83.Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •84.Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •85.Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •86.Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими
- •87.Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •88.Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •89.Складнопідрядні речення із супідрядністю:однорідною та неоднорідною
- •92.Складні речення з різними видами синтаксичного звязку
- •95.Пряма мова
- •94. Складне синтаксичне ціле
- •96.Основи української пунктуації
- •97.Уживання розділових знаків кінця речення
- •Крапка з комою
- •Двокрапа
- •98. Розділові знаки при прямій мові
- •99.Формально-синтаксична та семантико-синтаксична та комунікативна організація складного речення
- •100. Головні члени односкладних речень
- •101.Односкладне моно предикативне речення . Номінативні. Вокативні. Безособові. Інфінітивні. Особові односкладні. Односкладне речення
- •102.Неповне речення. Класифікація неповних речень.
- •103.Еквіваленти речень (слова-речення):семантичні типи
80.Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня
Підрядні частини способу дії і ступеня містять указівку на спосіб здійснення дії або на міру якості чи ступінь дії, про які йдеться в головній частині. Серця не змусиш битися так, як це тобі заманеться (У. Самчук). Виходило так, що собору вже ніби й нема (О. Гончар). Світло чим вище стоїть, тим дальше його видно (Народна творчість).
За значенням підрядні частини способу дії і ступеня поділяються на дві групи:
1) власне способу дії; 2) міри і ступеня дії чи ознаки.
Підрядні власне способу дії виражають спосіб, у який відбувається дія головної частини. Вони відповідають на питання як? яким способом? і поєднуються з головною частиною за допомогою сполучника як, а також сполучників що, щоб, аби, які обов´язково мають у головній частині співвідносний прислівник так, від якого залежить підрядна частина. Співала так, як лиш вона уміла (Л. Костенко). Микулка Недич скоцюрблений сидить на лавці так, що бачить кожного прохожого мимо входу до головної пошти (І. Чендей). Хлопець говорив так, щоб усі чули. По короткім віддиху Максим почав розставляти ловців у два ряди так, аби вповні обсадити плай (І. Франко).
Підрядні частини міри чи ступеня вказують на міру ознаки або ступінь дії, про які йдеться в головній частині. Вони відповідають на питання якою мірою? наскільки? скільки?й поєднуються з головною частиною за допомогою сполучників що, щоб, аж, чим ... тимта сполучних слів скільки, наскільки, а в головній частині, як правило, мають співвідносні прислівники так, стільки, настільки, від яких вони залежать. Місяць уже так розгорнув темряву, що стало видно житечко і росу в ньому (М. Стельмах). Маю я багатства стільки, що його й на тебе стане! (Леся Українка). Задирай голову настільки, щоб шапка не злетіла (Народна творчість). [Ізюбри] упираються рогами один в одного, аж лускіт іде (І. Багряний). Скільки свічки, стільки і світла (Народна творчість). Чим корінь витриваліший і дужчий, тим колосок рясніше зерном родить (Д. Косарик).
Підрядні частини способу дії і ступеня переважно стоять після головної частини, рідше — перед нею чи розривають її. Живу, як можу, а не так, як би хотів (Народна творчість). Чим темніша ніч, тим ясніші зорі (Народна творчість). Дівчинка співала, якуміла, й раділа своєму співові.
81.Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними
Підрядні порівняльні частини пояснюють зміст головної частини шляхом порівняння чи зіставлення зі змістом підрядної. Вони відповідають на питання як саме? подібно до чого? і приєднуються до головної частини сполучниками як, наче, неначе, мов, мовби, немов, ніби, нібито та ін., яким може відповідати в головній частині вказівний прислівник так.
Підрядні порівняльні частини можуть стояти в будь-якій позиції щодо головної частини. Я п´ю шовковість самоти, як ніч спиває заходу останню червінь (Н. Лівицька-Холодна). Сніг не скрипів під ногами, а вищав, наче об нього мечі точили... (Григорій Тютюнник). Одним вікном наше родинне гніздо дивилося на гору Ясенову, до сходу,мовби з Ясеновою наша хата перемовлялася (І. Чендей). А дзвіночок все веселіше й веселіше заливається, співає, немов розгоряється веселе полум´я (Ю. Збанацький). І намисто сипалось під ноги, ніби кров змерзалась на льоту (І. Драч).
Зверніть увагу!
Складнопідрядні речення з неповними порівняльними частинами слід відрізняти від простих ускладнених речень із порівняльними зворотами. У неповних підрядних порівняльних частинах опущений або підмет, або присудок, які легко встановлюються зі змісту головної частини. Човен ішов рівно і м´яко, наче птах на безтрепетних крилах(Григір Тютюнник); наче птах на безтрепетних крилах — підрядна порівняльна частина з опущеним присудком (летів). Чайка скигле літаючи, мов за дітьми плаче (Т. Шевченко);мов за дітьми плаче - підрядна порівняльна частина з опущеним підметом (чайка). У порівняльних зворотах не може бути ні підмета, ні присудка, і їх не можна встановити з попередньої частини речення. Наприклад, у реченні Лелека, мов старий грузин, по жовтім полі ходить босо (М. Вінграновський) мов старий грузин — порівняльний зворот.
