- •1.Займенник як частина мови.
- •“Я залишуся в серці твоєму
- •“Ми працю любимо, що в творчість перейшла”
- •3. Співвідношення займенників за значенням, морфологічними ознаками та синтаксичною роллю в реченні з іншими частинами мови – іменниками, прикметниками та числівниками
- •4. Явище прономіналізації
- •6. Дієслово
- •7.Синтаксичні ознаки дієслова
- •8.Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •Зворотні дієслова
- •9. Морфологічні ознаки дієслова
- •10. Види дієслів
- •11.Система дієслівних утворень
- •12.Неозначена форма дієслова /інфінітив/
- •13. Дві основи дієслова
- •14. Продуктивні класи дієслова.
- •16. Категорія виду дієслова
- •17. Способи творення доконаного виду
- •18.Двовидові дієслова:
- •19.Видова ознака дієслова
- •20.Поняття про спосіб дії. Типи способів дії та роль категорії виду у їхньому вираженні
- •21Категорія перехідності/неперехідності дієслова
- •22.Категорія стану
- •23.Категорія особи та числа дієслова. Значення форм особи. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова. Категорія часу та роду дієслова.
- •24.Безособові дієслова
- •25. Категорія часу дієслова
- •26.Категорія родів дієслова
- •27.Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові
- •28.Словотвір дієслова
- •29.Дієприкметник
- •30.Активні та пасивні дієприкметники
- •31. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •32.Предикативні форми на -но (-єно), -то
- •33.Дієприслівник
- •34.Значення дієприслівників доконаного і недоконаного виду
- •35. Перехід дієприкметників у прислівники та прийменники
- •36.Прислівник. Розряди. Означальні і обставинні. Ступені порівняння
- •Якісно - означальні
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівника
- •37.Предикативні та модальні прислівники
- •38.Прийменник. Принципи класифікації. Семантичні типи.
- •39.Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •40.Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •41.Морфологічні ознаки прийменника
- •42.Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Фологічний розбір прийменника
- •43. Загальне поняття про сполучник. Види сполучників
- •44.Синтаксичні функції сполучників За значенням сполучники бувають:
- •45.За способом вживання сполучники поділяються на: *а) одиничні, *б) повторювані, *в)парні.
- •46.Частка
- •Синтаксична роль вигука
- •50. Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •51.Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •52.Словосполучення. Класифікація
- •53.Види і типи синтаксичного зв’язку у словосполученні і реченні
- •54.Типи сурядного зв’язку
- •Типи підрядного зв’язку
- •55.Типи синтаксичних відношень у словосполученні
- •56.Структурні схеми синтаксичних одиниць
- •57.Речення
- •59.Підмет. Способи його вираження
- •60.Способи вираження складного підмета
- •62.Складені присудки
- •63.Другорядні члени речення
- •64. Просте ускладнене речення
- •65.Однорідні й неоднорідні означення
- •66.Відокремлені одиниці і конструкції
- •Відокремлені означення
- •67.Відокремлені уточнювальні члени речення
- •68.Просте ускладнене речення
- •69.Вставлені конструкції
- •70. Складне речення
- •71.Види складних речень
- •72.Засоби синтаксичного зв’язку у складних реченнях
- •73.Безсполучникові складні речення
- •74.Проблема статусу складних безсполучникових речень у вітчизняній теорії
- •75.Складносурядне речення. Система сполучних засобів у складносурядних реченнях
- •76.Класифікація складносурядних речень
- •77.Складнопідрядні речення. Класифікація
- •78.Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •79.Складнопідрядні речення з підрядними з´ясувальними
- •80.Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня
- •82.Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •83.Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •84.Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •85.Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •86.Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими
- •87.Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •88.Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •89.Складнопідрядні речення із супідрядністю:однорідною та неоднорідною
- •92.Складні речення з різними видами синтаксичного звязку
- •94. Складне синтаксичне ціле
- •95.Пряма мова
- •96.Основи української пунктуації
- •97.Уживання розділових знаків кінця речення
- •Крапка з комою
- •Двокрапа
- •98. Розділові знаки при прямій мові
- •99.Формально-синтаксична та семантико-синтаксична та комунікативна організація складного речення
- •100. Головні члени односкладних речень
- •101.Односкладне моно предикативне речення . Номінативні. Вокативні. Безособові. Інфінітивні. Особові односкладні. Односкладне речення
- •102.Неповне речення. Класифікація неповних речень.
- •103.Еквіваленти речень (слова-речення):семантичні типи
16. Категорія виду дієслова
(відношення дії, названої дієсловом, до внутрішнього обмеження (межі, рубежу))
доконаний |
недоконаний |
дієслова означають дію із вказівкою на її обмеження у часі, на завершеність у минулому або в майбутньому, на її результативність, тобто дія, яка вичерпавши себе, припиняється |
дієслова означають дію безвідносно до її внутрішньої межі (обмеження, рубежу) та завершеність в часі |
мають лише форми минулого і майбутнього часу |
мають форми теперішнього, минулого і майбутнього часу |
Видова пара – дві лексично тотожні дієслівні форми, що різняться між собою лише граматичною семантикою виду
Типи видових пар |
||
перфективація (дієслова доконаного виду утворюються від дієслів недоконаного) |
імперфективація (дієслова недоконаного виду утворюються від дієслів доконаного) |
суплетивно (інший корінь) |
сміятися – засміятися готуватися – підготуватися вчити – вивчити стукати – стукнути |
підписати – підписувати розв’язати – розв’язувати мобілізувати – мобілізовувати |
брати – взяти говорити – сказати |
17. Способи творення доконаного виду
Спосіб творення форм доконаного/недоконаного виду |
|
Префіксальний спосіб |
|
в-: |
благати – вблагати, варити – вварити, коїти – вкоїти |
з- (с-, зі-): |
жовкнути – зжовкнути, гріти – зігріти, хвилюватися – схвилюватися |
за-: |
світити – засвітити, планувати – запланувати |
на-: |
планувати – напланувати, грішити – нагрішити |
по-: |
мазати – помазати, хвалити – похвалити |
при-: |
їхати – приїхати, ревнувати – приревнувати |
про-: |
співати – проспівати, мовити – промовити |
Змінюють лише лексичне значення і не змінює вид |
бачити – передбачити, організувати – реорганізувати, робити – переробити, мотати – перемотати, мобілізувати – демобілізувати |
Змінюють вид дієслова і значення |
писати – підписати (завірити документ підписом) бігти – добігти (добігти бігом до чогось)
|
Суфіксальний спосіб |
|
-а- та –и- |
виступати – виступити, захищати – захистити, ображати – образити, виробляти – виробити |
-ува- (-юва-) та -а- |
записувати – записати, підкопувати – підкопати, засмоктувати – засмоктати |
-ува- (-юва-) та -и- |
поновлювати – поновити, скорочувати – скоротити, відчислювати – відчислити |
-а- (-я-) і -ну- |
махати – махнути, грюкати – грюкнути, кричати – крикнути, хитати – хитнути, грюкати – грюкнути, кричати – крикнути, хитати – хитнути, вибухати – вибухнути, сіпати – сіпнути |
-ва-, -та- і –ну- |
розвивати – розвинути, розгортати – розгорнути, впливати – плинути |
-ва- і нульовий |
забивати – забити, зашивати – зашити, дівати – діти, розкривати – розкрити |
-а- і нульовий |
лягати – лягти, витирати – витерти, допомагати – допомогти |
-овува- та –ува- |
ізольовувати – ізолювати, мобілізовувати – мобілізувати, організовувати – організувати |
Суфіксально-префіксальний спосіб |
|
від окремих дієслів |
вішати – повісити, падати – впасти, чіпляти – почепити, кланятися – поклонитися, ковтати – проковтнути |
Чергування звуків |
|
[и:е]: умирати – умерти [к:ч]: крикнути – кричати [и] з -ø: збирати – зібрати, називати – назвати, посилати – послати |
|
Акцентуаційний спосіб |
|
з суф. -а- на префікс ви- |
видихати – видихати, викидати – викидати, витягати – витягати, висмикати –висмикати, витикати – витикати, вислухати - вислухати |
з суф. –а- на корінь |
перекидати – перекидати, скликати – скликати, розкидати – розкидати |
з кореневого голосного на преф. ви- |
виносити – винести, виходити – вийти |
Не належать сюди слова, в яких наголос розрізняє не лише вид дієслова, а й його значення: виносити (недок. вид) – виносити (док. вид, а не док. вид – виношувати) виходити (недок. вид) – виходити (док. вид, а не док. вид – виходжувати) |
|
Суплетивізм |
|
Ловити – піймати, говорити – сказати, брати – взяти, ловити – спіймати |
|
Одновидові дієслова |
|
недоконаний вид |
доконаний вид |
|
а) за- (початок дії): заморгати, запрацювати, затремтіти б) по- (повторюваність дії): поплакати, постріляти, поморгати, попрацювати в) про- (завершеність дії): прокивати, пропрацювати, простирчати, проквітувати г) від- (завершеність дії): відшуміти, відпрацювати, відхвилюватися - із префіксом пере- (многократність дії):перечитати, перебілити, перекидати, перетерпіти - з подвійним префіксом попо- (значення многократності): попочитати, попобілити, поподзвонити, попотруситися |
