13. Дві основи дієслова

Дієслівні форми творяться за допомогою закінчень або граматичних суфіксів від двох основ:

основа	приклади
основа інфінітива (минулого часу)	робити, їхати, мовчати, висіти, закапувати, зеленіти, чекати
основа теперішнього (майбутнього) часу	роблять, їдуть, мовчать, висять, закапують, зеленіють, чекають

Основа інфінітива виділяється в неозначеній формі дієслова після відкидання -ти (виправда-ти, шука-ти, гукну-ти).

Основа теперішнього часу (а в дієсловах доконаного виду- майбутнього) виділяється у формі третьої особи множини теперішнього (або майбутнього) часу після відкидання закінчення -уть (-ють), -ать (-ять): вед-уть, гука-ють, леж-ать, сто-ять.

Від основи інфінітива творяться:

основа	вести бажати
дієприкметники минулого часу	ведений бажаний
дієприслівники доконаного виду	привівши бажаючи
форми минулого часу	привів бажав
форми умовного способу	привів би бажав би

Від основи теперішнього (майбутнього) часу творяться:

основа	ведуть бажають
дієприкметники теперішнього часу	ведучий бажаючий
дієприслівники недоконаного виду	ведучи бажаючи
форми теперішнього часу	веду бажаю
форми майбутнього часу від дієслів доконаного часу	приведу побажаю
форми наказового способу	приведи побажай

14. Продуктивні класи дієслова.

Традиційно прийнято виділяти п'ять продуктивних дієслівних класів і велике число так званих непродуктивних. Продуктивні класи протиставляються непродуктивним як найбільш поширені і живі малопоширені і не поповнюється новими дієсловами. Розподіл це, втім, досить умовно.

• До 1-го продуктивному класу належать дієслова, форма інфінітива яких закінчується на-ати, а основа теперішнього часу-на-ай (читати-читай; копати-копай; працювати-працюй). При цьому-а, що належить обом основам, може бути частиною кореня (знати), частиною суфікса (переписувати-переписую), самостійним суфіксом (працювати-працюю)

• До 2-го продуктивному класу прийнято відносити дієслова з формою інфінітива, що кінчається на-еть, і з основою теперішнього часу, що кінчається на-нею (зріти-зрею, товстіти-товстію, ослабнути-ізкволію). Так само як і для дієслів 1-ого класу, несуттєво, до якого елементу морфемної структури слова відноситься це-і в обох засадах.

• Третя продуктивний клас складають дієслова, інфінітив яких закінчується на-овать або-евать. Замість цих показників у кінці основи теперішнього часу виступають-ую або-юю (атакувати-атакую, клювати-клюю). Змінюється частина основи може належати і корені, і суфіксу.

• Четвертий продуктивний клас-це дієслова з інфінітивом, що закінчується на-ить. У теперішньому часі основа цих дієслів є тією частиною основи інфінітива, яка залишається за вирахуванням-ить (носити-носить, годувати-годує,). Якщо елемент-и з-ить належить корені, то зазначеної співвідношення основ не спостерігається (лити-ллю, пити-п'ю).

• П'ятий продуктивний клас складають дієслова з інфінітивом, що закінчується на-нуть, і основою нашого часу, що кінчається на-н: штовхнути-штовхни, тягнути-тягну. І у дієслів цього класу-ну в інфінітиві і-н в теперішньому часі можуть належати і корені, і суфіксу.

Всі інші типи співвідношень основ прийнято відносити до непродуктивним класам. Легко бачити, що всі представлені традиційні п'ять дієслівних класів реалізують обидва загальних типи співвідношення дієслівних основ: усічення кінцевого голосного в основі інфінітива або нарощення на основу додаткового приголосного. Усічення представлено 4-м і п'ятий класами. Нарощення приголосного представлено в 1,2,3 класах. Строго кажучи, в 3-му класі представлено не тільки нарощення. Будь там тільки нарощення, основа теперішнього часу закінчувалася б на-оваj. Іншими словами, крім нарощення j, представлено ще й чергування ова / в. Не тільки усічення, але і чергування приголосного представлено у формі першого особи од. числа теперішнього часу у дієслів 4-ого класу: носити, ношу і носиш: любити, люблю і любиш. Таким чином, перетворення основи інфінітива шляхом усічення або нарощення відображає лише одну сторону перетворень в дієслівної основі.

Інша сторона цих перетворень стосується морфологічних чергувань всередині меншою за протяжністю основи. Ці чергування вже не можна пояснити тільки виходячи з вимоги завершувати основу теперішнього часу згодним. У інфінітивних засадах плакати, глодать, ходити, пустити, наприклад, в процесі перетворення в основу цього часу відбувається не тільки усічення кінцевого гласног основи, але і чергування кінцевого приголосного. У перших двох дієслів це чергування зачіпає всі форми з основою теперішнього часу (плачу-плачеш; гложу-гложешь). У двох інших це чергування представлено лише в першій особі єдиного особи (ходжу-ходиш; пущу-пустиш).

Дієслова так званих непродуктивних класів характеризуються чергуванням кінцевого приголосного основи.Так, наприклад, дієслова традіціонного1-ого непродуктивного класу характеризуються тим, що при утворенні основи теперішнього часу усікається кінцевий голосний основи і відбувається чергування приголосного: плакати і плачу, писати і пишу. Специфіка ряду російських дієслів полягає у тому, що вони утворюють основу теперішнього часу від інфінітивної двома способами: нарощуванням j (як у 1,2,3-його продуктивних класів) і усіканням кінцевого голосного з чергуванням кінцевого приголосного (1-ий непродуктивний клас). Так, наприклад, від інфінітива полоскати можна утворити основу теперішнього часу полоскати і основу теперішнього часу полощуть. Такі варіантні форми основи теперішнього часу використовуються часто якстилістичне протиставлення: махають і махають, клеплет і клепає. В інших випадках між варіантами основи теперішнього часу встановлюютьсясинтаксичні та деякі номінативні відмінності (Слово горами рухає і Хворий ледь рухає лівою ногою; Сльози бризкають і бризкає водою на кого-то т. д.).

15.Поділ дієслів на дієвідміни

За характером особових закінчень теперішнього часу (або майбутнього для дієслів доконаного виду) дієслова поділяються на дві дієвідміни: першу й другу. Лише чотири дієслова становлять окрему групу.

До І дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями: -у (-ю), -еш (-єш), -є (-є), -емо (-ємо), -ете (-єте), -уть (-ють).

До II дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями: -у (-ю), -иш (-їш), -ить (-їть), -имо (-їмо), -ите (-їте), -ать (-ять).

До II дієвідміни належать:

дієслова, які мають в інфінітиві основу на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) ці голосні втрачають:

Інфінітив	Однина	Множина
бачити	бач-у	бач-ать
варити	вар-ю	вар-ять
доїти	до-ю	до-ять
летіти	леч-у	лет-ять
сидіти	сидж-у	сид-ять
кричати	крич-у	крич-ать

До цієї дієвідміни належать усі дієслова на -отіти: булькотіти, бурмотіти, муркотіти, цокотіти, а також такі дієслова, як боятися, стояти (з основою на -я), спати (з основою на -а не після шиплячого), бігти (з основою на приголосний).

Усі інші дієслова належать до І дієвідміни, а саме дієслова з односкладовою інфінітивною основою на -и, -у, які зберігаються при дієвідмінюванні, а також похідні від них:

1. В особових формах дієслів бити, вити (док. звити), лити, пити кореневий голосний и не зберігається: б'ю — б'ють, в'ю — в'ють, ллю — ллють, п'ю —п'ють.

2.Дієслова з основою інфінітива на -і, що зберігається при дієвідмінюванні:

Інфінітив	Однина	Множина
білі-ти	білі-ю	білі-ють
жовті-ти	жовті-ю	жовті-ють
сині-ти	сині-ю	сині-ють

3. Дієслова з основою інфінітива на -а, яка при дієвідмінюванні зберігається; також на -я:

Інфінітив	Однина	Множина
гна-ти	жен-у	жен-уть
закиса-ти	закиса-ю	закиса-ють
міша-ти	міша-ю	міша-ють
писа-ти	пиш-у	пиш-уть
сія-ти	сі-ю	сі-ють

4. Дієслова з основою інфінітива на -ува- (-юва-), які при дієвідмінюванні у формах теперішнього часу та майбутнього дієслів доконаного виду втрачають компонент ва:

Інфінітив	Однина	Множина
буд-ува-ти	буд-у-ю	буд-у-ють
гор-юва-ти	гор-ю-ю	гор-ю-ють
намал-юва-ти	намал-ю-ю	намал-ю-ють

5. Дієслова з основою інфінітива на -оло-, -оро-

Інфінітив	Однина	Множина
поло-ти	пол-ю	пол-ють
поборо-ти	побор-ю	побор-ють

6. Дієслова з основою інфінітива на -ну-:

Інфінітив	Однина	Множина
гляну-ти	глян-у	глян-уть
кину-ти	кин-у	кин-уть

7. Дієслова з основою інфінітива на приголосний:

Інфінітив	Однина	Множина
нес-ти	нес-у	нес-уть
пас-ти	пас-у	пас-уть
тер-ти	тр-у	тр-уть

8. Дієслова з основою на -ота-:

Інфінітив	Однина	Множина
булькота-ти	булькоч-у	булькоч-уть
муркота-ти	муркоч-у	муркоч-уть

9. Окремі дієслова:

Інфінітив	Однина	Множина
жа-ти	жн-у	жн-уть
іржа-ти	ірж-у	ірж-уть
реві-ти (й ревти)	рев-у	рев-уть
сла-ти (= посилати)	шл-ю	шл-ють
сла-ти (= стелити)	стел-ю	стел-ють
хоті-ти	хоч-у	хоч-уть