- •1.Займенник як частина мови.
- •“Я залишуся в серці твоєму
- •“Ми працю любимо, що в творчість перейшла”
- •3. Співвідношення займенників за значенням, морфологічними ознаками та синтаксичною роллю в реченні з іншими частинами мови – іменниками, прикметниками та числівниками
- •4. Явище прономіналізації
- •6. Дієслово
- •7.Синтаксичні ознаки дієслова
- •8.Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •Зворотні дієслова
- •9. Морфологічні ознаки дієслова
- •10. Види дієслів
- •11.Система дієслівних утворень
- •12.Неозначена форма дієслова /інфінітив/
- •13. Дві основи дієслова
- •14. Продуктивні класи дієслова.
- •16. Категорія виду дієслова
- •17. Способи творення доконаного виду
- •18.Двовидові дієслова:
- •19.Видова ознака дієслова
- •20.Поняття про спосіб дії. Типи способів дії та роль категорії виду у їхньому вираженні
- •21Категорія перехідності/неперехідності дієслова
- •22.Категорія стану
- •23.Категорія особи та числа дієслова. Значення форм особи. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова. Категорія часу та роду дієслова.
- •24.Безособові дієслова
- •25. Категорія часу дієслова
- •26.Категорія родів дієслова
- •27.Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові
- •28.Словотвір дієслова
- •29.Дієприкметник
- •30.Активні та пасивні дієприкметники
- •31. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •32.Предикативні форми на -но (-єно), -то
- •33.Дієприслівник
- •34.Значення дієприслівників доконаного і недоконаного виду
- •35. Перехід дієприкметників у прислівники та прийменники
- •36.Прислівник. Розряди. Означальні і обставинні. Ступені порівняння
- •Якісно - означальні
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівника
- •37.Предикативні та модальні прислівники
- •38.Прийменник. Принципи класифікації. Семантичні типи.
- •39.Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •40.Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •41.Морфологічні ознаки прийменника
- •42.Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Фологічний розбір прийменника
- •43. Загальне поняття про сполучник. Види сполучників
- •44.Синтаксичні функції сполучників За значенням сполучники бувають:
- •45.За способом вживання сполучники поділяються на: *а) одиничні, *б) повторювані, *в)парні.
- •46.Частка
- •Синтаксична роль вигука
- •50. Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •51.Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •52.Словосполучення. Класифікація
- •53.Види і типи синтаксичного зв’язку у словосполученні і реченні
- •54.Типи сурядного зв’язку
- •Типи підрядного зв’язку
- •55.Типи синтаксичних відношень у словосполученні
- •56.Структурні схеми синтаксичних одиниць
- •57.Речення
- •59.Підмет. Способи його вираження
- •60.Способи вираження складного підмета
- •62.Складені присудки
- •63.Другорядні члени речення
- •64. Просте ускладнене речення
- •65.Однорідні й неоднорідні означення
- •66.Відокремлені одиниці і конструкції
- •Відокремлені означення
- •67.Відокремлені уточнювальні члени речення
- •68.Просте ускладнене речення
- •69.Вставлені конструкції
- •70. Складне речення
- •71.Види складних речень
- •72.Засоби синтаксичного зв’язку у складних реченнях
- •73.Безсполучникові складні речення
- •74.Проблема статусу складних безсполучникових речень у вітчизняній теорії
- •75.Складносурядне речення. Система сполучних засобів у складносурядних реченнях
- •76.Класифікація складносурядних речень
- •77.Складнопідрядні речення. Класифікація
- •78.Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •79.Складнопідрядні речення з підрядними з´ясувальними
- •80.Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня
- •82.Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •83.Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •84.Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •85.Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •86.Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими
- •87.Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •88.Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •89.Складнопідрядні речення із супідрядністю:однорідною та неоднорідною
- •92.Складні речення з різними видами синтаксичного звязку
- •94. Складне синтаксичне ціле
- •95.Пряма мова
- •96.Основи української пунктуації
- •97.Уживання розділових знаків кінця речення
- •Крапка з комою
- •Двокрапа
- •98. Розділові знаки при прямій мові
- •99.Формально-синтаксична та семантико-синтаксична та комунікативна організація складного речення
- •100. Головні члени односкладних речень
- •101.Односкладне моно предикативне речення . Номінативні. Вокативні. Безособові. Інфінітивні. Особові односкладні. Односкладне речення
- •102.Неповне речення. Класифікація неповних речень.
- •103.Еквіваленти речень (слова-речення):семантичні типи
82.Складнопідрядні речення з підрядними причини
Підрядні причинові частини виражають причину дії чи явища, про які йдеться в головній частині. Вони пояснюють головну частину в цілому й відповідають на питаннячому? з якої причини? через що? Підрядні причини поєднуються з головною частиною за допомогою сполучників бо, оскільки, адже, позаяк, тому що, через те що, завдяки тому що, унаслідок того що та ін., можуть стояти після головної частини, перед нею або розривати головну частину. Індивідуальне розчинене у вселюдському, бо ти належиш не тільки собі (П. Мовчан). Оскільки ми істоти енерготворчі, то висилаємо чи приймаємо свою й чужу енергію (В. Шевчук). Я кохаю тебе. Мені більше не треба, адже й так ти мені стільки щастя дала (В. Симоненко). І рівність виявляється умовно, позаяк у кожного своя доля, свій земний строк (П. Мовчан). «Ура» не кричать [бійці], тому що «ура» для них не парадна розвага, а теж зброя (О. Гончар). Мабуть, тому, що село коло річки близько, таке все свіже, зелене та ярке (Марко Вовчок).
Підрядні частини, поєднані з головною за допомогою сполучника бо, завжди стоять після головної частини. Не брудни криниці, бо схочеш водиці (Народна творчість).Однакові для мене рай і пекло, бо я не вірю в них (Леся Українка).
Складені причинові сполучники тому що, через те що, завдяки тому що, у зв´язку з тим що можуть уживатися в реченні розчленовано. При розчленуванні перша частина сполучника знаходиться в головній частині, а друга (що) — в підрядній.Повернувшись із служби, Павло оженився на Явдосі тому, що вона була такою бідною, як і він (Григорій Тютюнник). Може, через те, що Христині найбільш у світі хотілося мати крила, вона й по землі не ходила, а наче літала (М. Стельмах).
Причиновий сполучник бо є найбільш уживаним і використовується в усіх стилях мови. Сполучники оскільки, тому що, через те що, у зв´язку з тим що, завдяки тому що вживаються переважно в науковому та офіційно-діловому стилях для оформлення причиново-наслідкових зв´язків. Писанки здавна використовувались як обрядові атрибути, оскільки яйце вважалося символом життя (А. Пономарьов). До викладу тексту наказу ставляться певні вимоги, оскільки правильне й чітке його формулювання гарантує трудові права працівників (М. Молдованов, Г.Сидорова). Завдяки тому, що думка автора виражається за допомогою поетичної інтонації, для багатьох випадків уживання «чужого слова» в поезії Шевченка не потрібні додаткові графічні способи його підкреслювання... (О. Клименко).
83.Складнопідрядні речення з підрядними мети
Підрядні частини мети виражають мету, призначення дії головної частини. Вони стосуються головної частини в цілому й відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо? Отак би й нам почати все спочатку, щоб вогник у степу не затухав (В. Калашник).Для того, щоб стать щасливим, треба мріяти завжди (М. Сом). Аби чоловіка розпізнати, треба його за серце взяти (Народна творчість).
Підрядні частини мети приєднуються до головної частини за допомогою сполучниківщоб, аби, для того щоб, з тим щоб, причому складені сполучники для того щоб, з тим щоб уживають переважно розчленовано: перший компонент (для того, з тим) знаходиться в головній частині, а другий (щоб) — у підрядній. Щоб між нами не вгасало проміння величне, ти поставив «на сторожі» слово твоє вічне (Леся Українка). Він [Михайло] прийшов сюди, аби стати чимось іншим (О. Кобилянська). Для того, щоб бути собою, потрібно пізнати самого себе (П. Мовчан). [Тимко] решту хворосту теж використав на добре діло — відніс до бондаря на обручі з тим, щоб той понабивав діжки (Григорій Тютюнник).
Підрядна частина мети в реченні може стояти перед головною частиною, після неї чи в середині її. Щоб жить, ні в кого права не питаюсь... (П. Тичина). Гриць прип´яв Заливая, щоб не втік (І. Багряний). Микола пропустив дядьків, щоб проїхати далі, потім зіскочив із танка й назирці потьопав за ними (М. Вінграновський).
