- •1.Займенник як частина мови.
- •“Я залишуся в серці твоєму
- •“Ми працю любимо, що в творчість перейшла”
- •3. Співвідношення займенників за значенням, морфологічними ознаками та синтаксичною роллю в реченні з іншими частинами мови – іменниками, прикметниками та числівниками
- •4. Явище прономіналізації
- •6. Дієслово
- •7.Синтаксичні ознаки дієслова
- •8.Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •Зворотні дієслова
- •9. Морфологічні ознаки дієслова
- •10. Види дієслів
- •11.Система дієслівних утворень
- •12.Неозначена форма дієслова /інфінітив/
- •13. Дві основи дієслова
- •14. Продуктивні класи дієслова.
- •16. Категорія виду дієслова
- •17. Способи творення доконаного виду
- •18.Двовидові дієслова:
- •19.Видова ознака дієслова
- •20.Поняття про спосіб дії. Типи способів дії та роль категорії виду у їхньому вираженні
- •21Категорія перехідності/неперехідності дієслова
- •22.Категорія стану
- •23.Категорія особи та числа дієслова. Значення форм особи. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова. Категорія часу та роду дієслова.
- •24.Безособові дієслова
- •25. Категорія часу дієслова
- •26.Категорія родів дієслова
- •27.Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові
- •28.Словотвір дієслова
- •29.Дієприкметник
- •30.Активні та пасивні дієприкметники
- •31. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •32.Предикативні форми на -но (-єно), -то
- •33.Дієприслівник
- •34.Значення дієприслівників доконаного і недоконаного виду
- •35. Перехід дієприкметників у прислівники та прийменники
- •36.Прислівник. Розряди. Означальні і обставинні. Ступені порівняння
- •Якісно - означальні
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівника
- •37.Предикативні та модальні прислівники
- •38.Прийменник. Принципи класифікації. Семантичні типи.
- •39.Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •40.Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •41.Морфологічні ознаки прийменника
- •42.Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Фологічний розбір прийменника
- •43. Загальне поняття про сполучник. Види сполучників
- •44.Синтаксичні функції сполучників За значенням сполучники бувають:
- •45.За способом вживання сполучники поділяються на: *а) одиничні, *б) повторювані, *в)парні.
- •46.Частка
- •Синтаксична роль вигука
- •50. Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •51.Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •52.Словосполучення. Класифікація
- •53.Види і типи синтаксичного зв’язку у словосполученні і реченні
- •54.Типи сурядного зв’язку
- •Типи підрядного зв’язку
- •55.Типи синтаксичних відношень у словосполученні
- •56.Структурні схеми синтаксичних одиниць
- •57.Речення
- •59.Підмет. Способи його вираження
- •60.Способи вираження складного підмета
- •62.Складені присудки
- •63.Другорядні члени речення
- •64. Просте ускладнене речення
- •65.Однорідні й неоднорідні означення
- •66.Відокремлені одиниці і конструкції
- •Відокремлені означення
- •67.Відокремлені уточнювальні члени речення
- •68.Просте ускладнене речення
- •69.Вставлені конструкції
- •70. Складне речення
- •71.Види складних речень
- •72.Засоби синтаксичного зв’язку у складних реченнях
- •73.Безсполучникові складні речення
- •74.Проблема статусу складних безсполучникових речень у вітчизняній теорії
- •75.Складносурядне речення. Система сполучних засобів у складносурядних реченнях
- •76.Класифікація складносурядних речень
- •77.Складнопідрядні речення. Класифікація
- •78.Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •79.Складнопідрядні речення з підрядними з´ясувальними
- •80.Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня
- •82.Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •83.Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •84.Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •85.Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •86.Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими
- •87.Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •88.Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •89.Складнопідрядні речення із супідрядністю:однорідною та неоднорідною
- •92.Складні речення з різними видами синтаксичного звязку
- •94. Складне синтаксичне ціле
- •95.Пряма мова
- •96.Основи української пунктуації
- •97.Уживання розділових знаків кінця речення
- •Крапка з комою
- •Двокрапа
- •98. Розділові знаки при прямій мові
- •99.Формально-синтаксична та семантико-синтаксична та комунікативна організація складного речення
- •100. Головні члени односкладних речень
- •101.Односкладне моно предикативне речення . Номінативні. Вокативні. Безособові. Інфінітивні. Особові односкладні. Односкладне речення
- •102.Неповне речення. Класифікація неповних речень.
- •103.Еквіваленти речень (слова-речення):семантичні типи
Обставинні прислівники
Обставинні прислівники виражають різні обставини дії і поділяються на прислівники часу, місця, мети і причини:
прислівники |
приклади |
часу |
віддавна, понині, зранку |
місця |
праворуч, вниз, здалека |
мети |
навмисне, наперекір, напоказ |
причини |
згарячу, зозла, спересердя |
Прислівники часу вказують на час, коли відбувається дія і відповідають на питання коли? відколи? з якого часу? доки? по який час?
Прислівники місця означають місце або напрямок дії і відповідають на питання де? куди? звідки? доки? по який час?
Прислівники мети означають мету дії і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?
Прислівники причини вказують на причину дії і відповідають на питання чому? з якої причини? через що?
Первинні та вторинні прислівники
За походженням прислівники поділяються на первинні та вторинні:
прислівники |
приклади |
первинні |
там, тут, тоді, поки, іноді, завжди, тепер, потім |
вторинні |
по-людськи, хвилююче, дотепер, ледве-ледве |
До первинних прислівників належить незначна частина прислівників, які утворилися так давно, що зараз навіть важко установити первісну форму.
Це:
прислівники місця (там, тут, скрізь, куди, де, звідки, звідти, скрізь, всюди);
часу (коли, доки, доти, тоді, поки, іноді, інколи, завжди, тепер, потім);
причини (тому, чому);
способу дії (якось, однак, ледве, так, як, усяк, однак).
До вторинних прислівників належить більшість прислівників української мови. Це слова, походження яких легко встановлюється співвідношенням прислівника з основами інших частин мови (по-людськи, хвилююче, верхи, кругом, по-своєму), або з основою іншого прислівника (як первинного, так і вторинного: дотепер, ледве-ледве, післязавтра, кудись).
Лексичне значення цих прислівників співвідноситься з лексичним значенням усіх повнозначних частин мови, від яких вони утворені.
Морфологічний розбір прислівника
1.Запишіть слово. Визначте частину мови слова.
2.Визначте розряд за значенням: означальний чи обставинний.
3.Визначте ступінь порівняння (якщо є).
4.Визначте синтаксичну роль.
5.Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
37.Предикативні та модальні прислівники
Предикативні прислівники виступають у ролі присудків в безособових реченнях (безособові – це речення, у яких немає підмета: Йому сумно. У хаті було тихо.)
Вони виражають:
стан природи: морозно, вітряно, хмарно, сонячно, холодно;
стан людини: душно, страшно, приємно, байдуже, образливо;
потребу і необхідність: треба, потрібно, слід, необхідно, можна, варто, пора.
Прислівники, що виражають стан природи і людини, можуть вживатися у двох синтаксичних функціях: обставини та предикативній: Обставини: Він холодно придивився до мене. Вона все робить байдуже Присудки: Мені холодно. Їй байдуже Отже, ці прислівники належать як до обставинних, так і до предикативних. Прислівники, що виражають потребу і необхідність, вживаються як частини дієслівних присудків, сполучаючись з інфінітивами: Нам треба іти . Це варто знати . Необхідно встигнути на поїзд. Модальні прислівники виражають ставлення мовця до сказаного і виступають у ролі вставних слів. Вони виражають:
достовірність: безперечно, очевидно, справді;
недостовірність: мабуть, може;
емоційну оцінку: на жаль, сором, на щастя;
порядок викладу змісту: по-перше, по-друге, отже;
джерело інформації: по-моєму, по-нашому.
Модальні прислівники не є членами реченнями, оскільки вставні слова стоять поза синтаксичними зв’язками з іншими словами і відділяються від них пунктуаційними знаками (–, / ,–, / ,–.).
