35. Перехід дієприкметників у прислівники та прийменники

Незважаючи на те, що віддієслівна адвербіальна деривація дістала морфологічне вираження, дієприслівник не досяг прислівникової семантико-синтаксичної ізольованості, оскільки він продовжує супроводжуватися компонентами, зумовленими валентністю його базового дієслова. Це, зокрема, компоненти з семантико-синтаксичними функціями об'єкта (пор.: Учень пішов до бібліотеки, коли прочитав книжку->- Прочитавши книжку, учень пішов до бібліотеки), адресата (пор.: Коли мати телефонує дітям, вона просить їх не бешкетувати -*~ Телефонуючи дітям, мати просить їх не бешкетувати), знаряддя (пор.: Учитель коментує завдання, коли пише крейдою -»- Пишучи крейдою, учитель коментує завдання), локатива (пор.: Пенсіонерка читає, коли сидить біля будинку на лаві-> Сидячи біля будинку на лаві, пенсіонерка читає; Чоловік згадав про невимкнене світло, коли вийшов із будинку -»-Вийшовши з будинку, чоловік згадав про невимкнене світло). Лише одну, але найважливішу, породжену валентністю дієслова, семантико-синтаксичну позицію суб'єкта дієприслівник повністю втратив, що свідчить про його прислівниковість, а не дієслівність, пор.: Коли діти відпочивають, вони співають-*-Відпочиваючи, діти співають.

У детермінантній позиції речення дієприслівники (морфологічні прислівники) передають ті семантико-синтаксичні відношення, якими пов'язувалася згорнена підрядна детермінантна частина з предикативним ядром головної. Здебільшого вони виражають темпоральні семантико-синтаксичні відношення, вказуючи на одночасність, часову попередність та наступність: «Стояв, вдивляючись у відхилені двері, вслухаючись в нічну тишу» (Б. Лепкий); «Одійшовши кілька гонів, Остап зупинився і озирнувся» (М.Коцюбинський).

Дієприслівники виражають ще й інші суто прислівникові значення, зокрема семантико-синтаксичні функції причини («Русини... ніколи не віддаються в неволю, скорше себе забивають самі, бо вірують, що забиті ворогами на війні служать на тім світі своїм убийцям; боячись такої неволі, вони самі себе забивають, не хотячи служити тим, що їх заб'ють» (М. Грушевський), мети («[Годвінсон] сів біля коминка, збираючись помішати в каміні, нагнувся за коцюбою» (Леся Українка); «Між них [мальв] втиснеться вітер-збитошник, гойдає ними, хапає їх за гнучкий стан, а бідне квіття соромливо вихоплюється від нього і головками стукає до вікон, взиваючи людей на поміч» (Б. Лепкий), допустовості («Не питавши прямо, вивідала у парубка все» (Марко Вовчок).

 

Процес нейтралізації морфологічних ознак дієслова у частини дієприслівників може поглиблюватись далі. Це виявляється у повній втраті ними валентного оточення їх базових дієслів, що сприяє їх цілковитій семантико-синтаксичній ізольованості, властивій власне прислівникам. Вони потрапляють у синтагматичну залежність від основного предикатного слова, внаслідок чого стають виразниками значення ознаки ознаки, що свідчить про набуття ними статусу прислівників семантичного, завершального, ступеня адвербіалізації, або власне Прислівників, пор.: Хворий приймає ліки, лежачи в ліжку-*-Хворий приймає ліки лежачи; Діти відповідають, сидячи за партою -»- Діти відповідають сидячи.

Отже, окремі дієприслівники можуть втрачати ознаку дієслова (здатність підпорядковувати собі залежні слова) і набувати значення прислівників. Найчастіше переходять у прислівники (адвербіалізуються) дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу. Наприклад: Раділи люди встаючи (Т. Ш.); ...Він не кликав і не стогнав, він умирав стоячи. (Ян.), Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче (Т.Шевченко).

Словосполучення з прийменниками незважаючи на, зважаючи на, починаючи з, кінчаючи, що утворилися внаслідок переходу дієприслівників у прийменники, завжди відокремлюються (на письмі — комами, в усному мовленні — інтонацією): Незважаючи на ріст цін на будівельні матеріали. кількість заяв на виділення ділянок для спорудження житла па селі збільшується (3 газ.).