- •1.Займенник як частина мови.
- •“Я залишуся в серці твоєму
- •“Ми працю любимо, що в творчість перейшла”
- •3. Співвідношення займенників за значенням, морфологічними ознаками та синтаксичною роллю в реченні з іншими частинами мови – іменниками, прикметниками та числівниками
- •4. Явище прономіналізації
- •6. Дієслово
- •7.Синтаксичні ознаки дієслова
- •8.Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •Зворотні дієслова
- •9. Морфологічні ознаки дієслова
- •10. Види дієслів
- •11.Система дієслівних утворень
- •12.Неозначена форма дієслова /інфінітив/
- •13. Дві основи дієслова
- •14. Продуктивні класи дієслова.
- •16. Категорія виду дієслова
- •17. Способи творення доконаного виду
- •18.Двовидові дієслова:
- •19.Видова ознака дієслова
- •20.Поняття про спосіб дії. Типи способів дії та роль категорії виду у їхньому вираженні
- •21Категорія перехідності/неперехідності дієслова
- •22.Категорія стану
- •23.Категорія особи та числа дієслова. Значення форм особи. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова. Категорія часу та роду дієслова.
- •24.Безособові дієслова
- •25. Категорія часу дієслова
- •26.Категорія родів дієслова
- •27.Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові
- •28.Словотвір дієслова
- •29.Дієприкметник
- •30.Активні та пасивні дієприкметники
- •31. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •32.Предикативні форми на -но (-єно), -то
- •33.Дієприслівник
- •34.Значення дієприслівників доконаного і недоконаного виду
- •35. Перехід дієприкметників у прислівники та прийменники
- •36.Прислівник. Розряди. Означальні і обставинні. Ступені порівняння
- •Якісно - означальні
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівника
- •37.Предикативні та модальні прислівники
- •38.Прийменник. Принципи класифікації. Семантичні типи.
- •39.Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •40.Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •41.Морфологічні ознаки прийменника
- •42.Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Фологічний розбір прийменника
- •43. Загальне поняття про сполучник. Види сполучників
- •44.Синтаксичні функції сполучників За значенням сполучники бувають:
- •45.За способом вживання сполучники поділяються на: *а) одиничні, *б) повторювані, *в)парні.
- •46.Частка
- •Синтаксична роль вигука
- •50. Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •51.Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •52.Словосполучення. Класифікація
- •53.Види і типи синтаксичного зв’язку у словосполученні і реченні
- •54.Типи сурядного зв’язку
- •Типи підрядного зв’язку
- •55.Типи синтаксичних відношень у словосполученні
- •56.Структурні схеми синтаксичних одиниць
- •57.Речення
- •59.Підмет. Способи його вираження
- •60.Способи вираження складного підмета
- •62.Складені присудки
- •63.Другорядні члени речення
- •64. Просте ускладнене речення
- •65.Однорідні й неоднорідні означення
- •66.Відокремлені одиниці і конструкції
- •Відокремлені означення
- •67.Відокремлені уточнювальні члени речення
- •68.Просте ускладнене речення
- •69.Вставлені конструкції
- •70. Складне речення
- •71.Види складних речень
- •72.Засоби синтаксичного зв’язку у складних реченнях
- •73.Безсполучникові складні речення
- •74.Проблема статусу складних безсполучникових речень у вітчизняній теорії
- •75.Складносурядне речення. Система сполучних засобів у складносурядних реченнях
- •76.Класифікація складносурядних речень
- •77.Складнопідрядні речення. Класифікація
- •78.Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •79.Складнопідрядні речення з підрядними з´ясувальними
- •80.Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня
- •82.Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •83.Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •84.Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •85.Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •86.Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими
- •87.Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •88.Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •89.Складнопідрядні речення із супідрядністю:однорідною та неоднорідною
- •92.Складні речення з різними видами синтаксичного звязку
- •94. Складне синтаксичне ціле
- •95.Пряма мова
- •96.Основи української пунктуації
- •97.Уживання розділових знаків кінця речення
- •Крапка з комою
- •Двокрапа
- •98. Розділові знаки при прямій мові
- •99.Формально-синтаксична та семантико-синтаксична та комунікативна організація складного речення
- •100. Головні члени односкладних речень
- •101.Односкладне моно предикативне речення . Номінативні. Вокативні. Безособові. Інфінітивні. Особові односкладні. Односкладне речення
- •102.Неповне речення. Класифікація неповних речень.
- •103.Еквіваленти речень (слова-речення):семантичні типи
34.Значення дієприслівників доконаного і недоконаного виду
Дієприслівники мають значення виду і часу.
Вид дієприслівників залежить від виду дієслова, від якого їх утворено: терпіти — терплячи (недоконаний вид); витерпіти — витерпівши (доконаний вид).
Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу за допомогою суфіксів -учи (-ючи) від дієслів першої дієвідміни і -ачи (-ячи) — від дієслів другої дієвідміни: вед(уть) — ведучи, мел(ють) — мелючи, стеж(ать) — стежачи, ход(ять) — ходячи.
Дієприслівники минулого часу творяться від основи інфінітива дієслівдоконаного і недоконаного виду за допомогою суфіксів -ши і -вши (якщо основа закінчується на голосний), наприклад: біг(ти) — бігши, вез(ти) — візши, взува(ти) — взувавши, взу(ти) — взувши, відда(ти) — віддавши.
Призначення видової ознаки в дієприслівниках — передавати часову співвідносність дій: дієприслівники недоконаного виду вказують на дії, що відбуваються одночасно з діями, які виражені індикативними формами; дієприслівники доконаного виду вказують на дії, що відбуваються раніше за дії, виражені індикативними формами. Напр.: «І туга, що співала в снах, що зріла і росла роками, Що пломінилася в очах, Уже доходячи нестями, Враз вибухла, як грім» (Ю.Клен); «Настя, намовчавшись всмак з Амалією, трохи не позіхнула й встала» (І. Нечуй-Левицький).
Дієприслівник має дві форми: теперішнього і минулого часу. Перша утворюється від основи теперішнього часу 3-ї особи множини) за допомогою суфіксів –учи/-ючи, -ачи/-ячи: пиш-уть — пиш-учи, бач-ать — бач-ачи, робл-ять — робл-ячи, го-ять — го-ячи, струш-ують —стру-ш-уючи, працюють — прац-юючи
Друга — від основи інфінітива за допомогою суфікса –ши/-вши. Суфікс -ши виступає після приголосної основи, варіант –вши – після голосної: спек-ти—спік-ши, мог-ти — міг-ши, утек-ти — утік-ши, писа-ти — писа-вши, написа-ти — написа-вши, працювати — працюва-вши, попрацюва-ти— попрацюва-вши.
Як свідчать попередні приклади, у дієприслівниках, утворюваних від основ на приголосну, відбувається чергування кореневих /о/ та /е/ з /і/. Якщо форма, утворювана від основ теперішнього часу, має лише недоконаний вид, то форма, утворювана від основи інфінітива, має обидві видові форми, хоч переважає форма доконаного виду.
Дієприслівники теперішнього часу виражають додаткову дію, яка збігається з основною в теперішньому або минулому часі. Пор., наприклад: Раз у раз Черниш зупинявся перепочити, тримаючись за скелю руками і ногами (Гонч.); Гуляє містом одчайдушна хуга, висвистуючи, дико кричучи (Баж.).
Дієприслівник може також виражати додаткову дію, що збігається з дією майбутнього часу. Наприклад: Конспектуючи літературу, будемо виділяти основні положення.
Дієприслівники минулого часу виражають додаткову дію, що передує основній або збігається з нею, чи наступну дію, що відбувається після основної. Пор.: Рибка, почувши волю, завмерла, піднявши плавники під самий верх води, і зникла в глибині (Ст.) — Стоїть на варті над розливом стихії юнак, приклавши бінокль до очей (Гонч.); Швидко вийшов, зачинивши за собою двері.
