- •1Правила побудови html-документів
- •1.1Мова html
- •1.2Історія розвитку html
- •1.3 Основні елементи мови htMl
- •1.4 Групи тегів html
- •1.5 Розділ head документа
- •Назва документа
- •1.6 Розділ документа body
- •2.Форматування тексту
- •2.1Теги рівня блоку і послідовні теги
- •2.2 Логічне та фізичне форматування
- •2.3 Теги логічного форматування
- •2.4 Теги фізичного форматування тексту
- •Мал. Використання вкладених тегів форматування тексту
- •Мал. 1.4. Отображение примера браузером Opera
- •Мал. 1.6. Призначення розмірів шрифтів
- •3.Форматування html-документа
- •3.1Поділ на абзаци
- •3.2Заголовки внутри html-документа
- •3.3 Горизонтальні лінії
- •Мал. 1.10. Так цитата виглядає у вікні браузера Opera
- •3.5 Спеціальні символи
- •4. Посилання на інші документи та файли
- •4.1 Організація посилань
- •4.2 Правила запису посилань
- •4.3Внутрішні посилання
- •4.4 Посилання на документи різних типів
- •5.Створня web-сайту
- •5.1 Початок створення web-сторінки
- •Створення шапки за допомогою html коду:
- •Висновок
- •Список використаних джерел
Мал. 1.10. Так цитата виглядає у вікні браузера Opera
Тег <ADDRESS>
Тег <ADDRESS> застосовується для ідентифікації автора документа і для вказівки адреси автора. Сюди ж звичайно містяться відомості про авторські права. Цей елемент розташовується або на початку, або в кінці документа.
Часто в цьому елементі вказують дату створення та останнього оновлення документа. Це дозволяє читачам визначити, чи знайомилися вони раніше з версією, яку переглядають.
Текст, що міститься між цими тегами, зазвичай показується браузерами курсивом.
3.5 Спеціальні символи
Деякі спеціальні символи не входять в базову частину таблиці кодів ASCII. До них належать букви алфавіту частини європейських мов, математичні та деякі інші символи. Деякі символи, які безпосередньо введені в HTML-документ, будуть інтерпретовані не так, як задумав автор. До них відносяться символи "<" і ">", які зазвичай використовуються для вказівки тегів мови.
У таких випадках можна вводити необхідні символи в ваш HTML-документ за допомогою спеціальних кодів. Ці коди складаються з символу амперсанда (&) та наступним за ним ім'ям символу або його десятковим або шістнадцяткове значення. Закінчуватися спеціальний символ повинен знаком "крапка з комою".
У специфікації HTML наводяться цілі таблиці зі спеціальними символами та їх значеннями. На сьогоднішній день браузери розпізнають лише невелика кількість спеціальних символів, тому приводити ці таблиці повністю зайве. Відзначимо лише деякі символи, вживання яких актуально і забезпечене підтримкою браузерів (табл. 1.6).
Таблиця 1.6. Спеціальні символи HTML
Запис спеціального символу |
Призначення |
< |
Знак "менше" |
> |
Знак "більше" |
  |
Нерозривний пробіл |
&сору |
Знак copyright |
& |
Амперсанд |
" |
Знак "лапки" |
Всі символами можуть бути також задані своїми кодами. Наприклад, символ нерозривного пробілу має код 160. Він може записуватися в десятковому вигляді як .
4. Посилання на інші документи та файли
Одним з найважливіших понять для HTML-документів є посилання. Сама назва — HTML-мова розмітки гіпертексту, вказує на принцип організації таких документів. Ви, напевно, вже звернули увагу на посилання, що часто використовуються в цій книзі. Вони виконують ту ж роль, що і посилання на Web-сторінки, хоча і далекі від останніх з точки зору технічної досконалості. Вони відносять вас до розділу книги, який може бути корисний саме в даний момент. Без цих посилань вам би довелося довго перегортати книгу в пошуках потрібної інформації.
Значення посилань в світі Інтернету важко переоцінити. Читаючи книгу, ви маєте її завжди під рукою. Працюючи в Web-просторі, ви часто поняття не маєте, де знаходиться та чи інша вам потрібна сторінка. Тому посилання тут є єдиною можливістю перейти від одного документа до іншого.
Гіпертекстовий документ — це документ, що містить посилання на інші документи, що дозволяють за допомогою натискання кнопки миші швидко переміщатися від одного документа до іншого. Часто подібні посилання можна побачити і у файлах допомогою сучасних програмних продуктів. За основу гіпертексту взято принцип організації енциклопедичних словників, в яких у багатьох статтях є посилання на інші.
Існує багато типів мультимедійних об'єктів, які можуть бути розміщені на Web-сторінці. В сучасних гіпертекстових документах на додаток до самого тексту часто використовують різноманітну графіку, відео - і аудіооб'єкти, а в якості посилань часто застосовують зображення.
