41.Чорний pr.

Чорний піар (англ. dark public relations, DPR) - створення і розповсюдження інформації, направленої на формування в аудиторії, клієнтів, потенційних клієнтів негативного ставлення до певного явища, події, процесу, товару. Тобто, будь-які інформаційні атаки або навіть війни, направлені на руйнування іміджу, компанії, бізнесу тощо.

Термін «Чорний PR» виник на пострадянському просторі. Термін з'явився в кінці 80-х початку 90-х для позначення політичної та комерційної інформації поширюваної через замовні публікації в ЗМІ та листівки, оплачувані неофіційно. Часто цим терміном позначають поширення компромату або інформації, що негативно впливає на імідж персони або об'єкта.

Чорний піар існує давно і добре розвинений в іноземних державах. До чорного піару вдаються всі найбільші корпорації світу та світові політики. Природно чорний піар активізується під час виборів.

42. Сутність інформаційної війни; особливості її проведення.

Інформаці́йна війна́ (англ. Information War) — використання і управління інформацією з метою набуття конкурентоздатної переваги над супротивником.

Інформаційна війна може включати в себе:

• збір тактичної інформації,

• забезпечення безпеки власних інформаційних ресурсів,

• поширення пропаганди або дезінформації, щоб деморалізувати військо та населення ворога,

• підрив якості інформації супротивника і попередження можливості збору інформації супротивником.

Основним засобом ведення ІВ є інформаційна зброя. ІВ ведеться шляхом інформаційних операцій.

Сьогодні інформація набирає матеріальної форми і володіння нею стає дуже жаданим. Будь-які, цілком «матеріальні», рішення до їх реалізації апробовуються в інформаційній області. І результати апробації стають вирішальними

У серпні 1995 року Національним Інститутом Оборони США була опублікована класична робота в даній області Мартіна Лібікі. У ній автор визначив 7 форм інформаційної війни:

1. Командно-управлінська в сучасному значенні націлена на канали зв'язку між командуванням і виконавцями і має на меті позбавлення управління.

2. Розвідувальна війна - збір важливою у військовому відношенні інформації (як напад) і захист власної.

3. Електронна війна - спрямована проти засобів електронних комунікацій - радіозв'язку, радіолокаційних станцій, комп'ютерних мереж.

4. Психологічна війна - пропаганда, "промивання мізків", інформаційна обробка населення. Лібікі розділив її на 4 складові - підрив громадянського духу, деморалізація Збройних Сил, дезорієнтація командування і війна культур.

5. Хакерська війна має на увазі диверсійні дії проти цивільних об'єктів супротивника і захист від них (дії проти військових розцінюються як електронна війна). Дії хакерів можуть призвести до тотального паралічу мереж, перебоїв зв'язку, введення випадкових помилок у пересилання даних, зберігання інформації та послуг (несанкціонованим підключенням до мереж), таємному моніторингу мереж, несанкціонованого доступу до закритих даними з метою шантажу. 6. Економічна інформаційна війна. Лібікі бачить дві її форми - інформаційна блокада (спрямована проти США) та інформаційний імперіалізм (метод самих США). Під блокадою мається на увазі перш за все перекриття каналів комерції (за аналогією із забороною на "фізичну" торгівлю). Злом банківських мереж у цю категорію не входить (це категорія хакерської війни). Інформаційний імперіалізм - частина загальної політики економічного імперіалізму.

7. Кібервійна відрізняється від "звичайного" хакерства. Це захоплення комп'ютерних даних, що дозволяють вистежити мета (або шантажувати її).