49. Актуальність роману ф. Стендаля «Червоне і чорне»

Прочитавши роман Стендаля «Червоне і чорне», думаєш, що Жюльєн Сорель намагається оволодіти ремеслом життя, починаючи не з азів, а десь із середини. Він почав рух до поставленої мети, і це свідчить про його цілеспямованість, що, звісно, є добре, але йому навіть не спадало на думку, що перш ніж «іти» до мети, необхідно навчитися «ходити».

Складається враження, що життя для Жюльєна було грою, з якої він виходив переможцем, а йому треба було добре розібратися у своїй душі. Вічно насторожений, такий, що до всього ставиться підозріло, Жюльєн Сорель приховує від навколишніх свої істинні почуття та наміри, і так розвивається ще одна риса його натури – облуда, адже він починає розмовляти загальноприйнятою мовою брехні. Він виграв, досяг того становища, до якого прагнув, бо є сміливий, розумний, але він не мав достатньо коштів для вибору кар’єри. Простеживши його життєвий шлях, можна сказати, що уроки життя, досвід, набутий ним, став йому в пригоді: він навчився давати правильну оцінку тому, що відбувалося в суспільстві Вально – де Ла-Моль, відкидати те, що гидке та огидне, тобто він збагнув основні закони життя цілком пристойної людини.

Але образ Жюльєна Сореля не викликає в багатьох поваги, і можливо тому, що він людина з постійно ураженою гордістю, зневажає вище суспільство, але тим не менше хоче домоготися визнання в цьому ж суспільстві. У молодику не було самоповаги, а себелюбство та гордість не могли її замінити; крім того, у нього не було терпеливости. Саме тому він зрештою він потрапляє до каземату, де усвідомлює, що «кожен для себе в цьому світі», розуміє трагедію власного існування. На прикладі життя Жюльєна уявляєш, що за «складна річ життя», і життя треба вчитися дуже довго…

Уроки життя ми отримуємо з різних джерел художньої літератури, з досвіду свого повсякденного життя. Кожен із нас несе в душі заповітну думку – стати особистістю, знайти своє місце в житті, робити більше добра, не падлючити, трудитися на благо своєї Батьківщини та її людей, котрі нині живуть зовсім не просто. На багато думок наштовхує роман «Червоне і чорне», а головна з них та, що життя – це насправді складне ремесло.

50. Образ молодої людини в романах ф. Стендаля

Психологія Жюльєна Сореля (головного героя роману) і його поведінка пояснюються класом, до якого він належить. Це психологія, створена Французькою революцією. Він трудиться, читає, розвиває свої розумові здібності, носить пістолет, щоб захистити свою честь. Жюльєн Сорель на кожному кроці виявляє зухвалу хоробрість.

Отже, у Франції, де панує реакція, немає простору для талановитих людей з народу. Вони задихаються і гинуть, немов у в'язниці. Той, хто позбавлений привілеїв і багатства, повинний для самооборони і, тим більше, щоб домогтися успіху, пристосовуватися. Поведінка Жюльєна Сореля обумовлена політичною обстановкою. Нею зв'язані в єдине і нерозривне ціле картина вдач, драматизм переживань, доля героя роману.

Жюльєн Сорель — один із самих складних персонажів Стендаля. Син провінційного теслі став ключем до розуміння рушійних сил сучасного суспільства і перспектив його подальшого розвитку. Жюльєн Сорель — це майбутня революція.

Жюльен Сорель - юнак з народу.

У Жюльене Сореле уява підлегла шаленому честолюбству. Честолюбство саме по собі не негативна якість.. Честолюбство змушує людини розвивати свої здібності і переборювати труднощі.

За що Жюльєн не візьметься - жвавість і запал душі його роблять чудеса. Його психофізіологічна організація - чудовий по чутливості, швидкості і бездоганності дії аппарат.

Жюльєн Сорель — синтез двох, начебто прямо протилежних, напрямків філософської і політичний 19 століття. З одного боку – раціоналізм у сполученні із сенсуалізмом і утилітаризмом, - необхідна єдність, без якого ні те, ні інше не могло б існувати відповідно до законів логіки. З іншого боку — культ почуття і натуралізм Руссо.

Він живе немов у двох світах — у світі чистої моральності й у світі розумового практицизму. Ці два світи – природи і цивілізації – не заважають один одному, тому що обоє разом вирішують одну задачу, побудувати нову дійсність і знайти для цього вірні шляхи.