- •1. Література французької революції 1789-1794 рр.
- •2. Історичні, філософські й естетичні передумови виникнення романтизму в західноєвропейській літературі хіх ст.
- •3. Філософські й естетичні основи німецького романтизму
- •4. Єнська група романтиків
- •5. Творчий шлях Новаліса і л. Тіка
- •6. Творчість ф. Гендерліна
- •7. Гейдельберзький гурток романтиків (л. Фон Арнім, к. Брентано)
- •8. Місце братів Грімм в історії німецької літератури
- •9. Творчий шлях г. Клейста
- •10. Життя і творчість е. Т. А. Гофмана
- •11. Соціальна сатира е. Т. А. Гофмана
- •12. «Озерна школа»
- •13. Естетика д. Г. Н. Байрона
- •14. Образ героя-месника в «Східних поемах» д. Г. Н. Байрона
- •15. Ідейно-художня своєрідність поеми д. Г. Н. Байрона «Чайльд Гарольд»
- •16. Байрон и Италия
- •17. Роман д. Г. Н. Байрона «Дон Жуан» (проблематика, поэтика)
- •18. Естетика п. Б. Шеллі
- •19. Критика капіталізму в поемі «Королева Маб» п. Б. Шеллі
- •20. Шеллі – лірик
- •21. Романтична поема п. Б. Шеллі «Звільнений Прометей»
- •22. Скотт-романіст.
- •23. Місце балад і поем у творчості Скотта
- •24. Сповідальний роман у французькій літературі
- •25. Романтичний герой ф. Р. Шатобріана
- •26. Б. Констан і його роман «Адольф»
- •27. Лірика а. Де Мюссе
- •28. Драматургія а. Де Мюссе
- •29. Роман «Сповідь сина століття» а. Де Мюссе (проблематика і поетика)
- •30. Творчий шлях ж. Санд
- •31. Ранні романи ж. Санд
- •32. Проблематика роману ж. Санд «Орас»
- •33. Ж. Санд і революція 1848 р.
- •34. Естетика в. Гюго
- •35. Театр в. Гюго
- •36. Критика феодальної реакції в романі в. Гюго «Собор Паризької Богоматері»
- •37. Місце в. Гюго у французькій літературі
- •38. Специфіка романтизму в сша
- •39. Цикл романів ф. Купера про Шкіряну Панчоху
- •40. Новелістика е. По
- •41. Своєрідність творчого методу е. По – лірика
- •42. «Пісня про Гайавату» г. Лонгфелло
- •43. Творчість в. Ірвінга
- •44. Ідейно художня проблематика роману г. Мелвілла «Мобі Дік, або Білий Кит»
- •45. Взаємозв’язки романтизму і реалізму
- •46. Соціально-політичні й естетичні передумови реалізму в європейській літературі хіх ст.
- •47. Формування реалізму у Франції
- •48. Эстетика ф. Стендаля
- •49. Актуальність роману ф. Стендаля «Червоне і чорне»
- •50. Образ молодої людини в романах ф. Стендаля
- •51. Ф. Стендаль і національно-визвольний рух в Італії
- •52. Творчий шлях о. Де Бальзака
- •53. Естетичні погляди о. Де Бальзака
- •54. Композиція і проблематика «Людської комедії»
- •55. Викриття буржуазної корисливості в романах о. Де Бальзака «Євгенія Гранде» і «Батько Горіо»
- •56. Образ Гобсека
- •57. Проблема характеру «Людська комедія» (о. Де Бальзак)
- •58. Ідейна спрямованість роману о. Де Бальзака «Втрачені ілюзії»
- •59. Значення творчості о. Де Бальзака
- •60. Театр п.Меріме
- •61. Історичні твори п. Меріме «Жакерія», «Хроніка часів Карла іх»
- •62. П. Меріме - новеліст
- •63. П. Меріме і слов’янська література
- •64. Творчий шлях п. Ж. Баранже
- •65. Рання творчість ч. Діккенса
- •66. Поглиблення соціальної тематики в романах ч. Діккенса «Олівер Твіст» і «Ніколас Нікльбі»
- •67. Ч. Діккенс і сша
- •68. Ч. Діккенс і чартизм
- •69. Соціальні романі ч. Діккенса
- •70. Гуманізм і демократизм ч. Діккенса
- •71. «Книга снобів» в. М. Теккерея – сатира на англійське буржуазно-аристократичне суспільство.
- •72. «Ярмарок марнотратства» - вершина творчості в. М. Текерея
- •73. Особливості типізації в «Ярмарку марнотратства»
- •74. Е. Гаскелл і її роман «Мері Бартон»
- •75. Образ Джен Ейр у романі «Джен Ейр» ш. Бронте
- •76. Ідейно-художня проблематика романа ш. Бронте «Грозовий перевал»
- •77. Реалістичні тенденціі в німецькій літературі 30-40-х років
- •78. «Книга пісень» г. Гейне
- •79. Сатира г. Гейне
- •80. Стиль і композиція поеми г. Гейне «Німеччина. Зимова казка»
- •81. Значення реалізму г. Флобера у французькій літературі 50-60-х років
- •82. Світ «кольору цвілі» у романі г. Флобера «Мадам Боварі»
- •83. Образ Емми Боварі
- •84. Відображення революції 1848-го року в романі г. Флобера «Виховання почуттів»
- •85. Аболіціоністська література 50-60-х років у сша
- •86. Проблематика й образи роману г. Бічер-Стоу «Хижа дядька Тома»
- •87. Збірник у. Уїтмена «Листя трави». Особливості творчого методу у. Уїтмена
- •92. Образ молодої людини у творах західноєвропейської літератури хіх ст.
- •93. Панорама європейського суспільства у зарубіжній літературі хіх ст.
- •94. Історичне значення західноєвропейської літератури критичного реалізму
23. Місце балад і поем у творчості Скотта
Творчість Вальтера Скотта важливий етап у розвитку літературного процесу в Англії, що відбила перехід від романтизму до реалізму. Творчий метод і стиль романів Скотта явище складне. Скотт опирався на досягнення письменників XVIII в., уважаючи своїм учителем Филдинга. Однак він жив в іншу епоху, і творчість його знаменувало новий етап у розвитку роману. Не уступаючи своїм попередникам у художній майстерності.
Скотт перевершує їх не тільки глибиною своєї історичної концепції, але й більше доконаним способом побудови роману й розкриття характерів. Романтизм у творчості Скотта своєрідно сполучається з яскраво вираженими реалістичними тенденціями. Дослідники відзначають, що Скотт включив «романтичне» у коло реального.
У світову літературу Вальтер Скотт увійшов як творець історичного роману. Із властивої йому глибиною Скотт відобразив життя всіляких епох, починаючи із середніх століть і кінчаючи тим часом, коли жив він сам. Скотт побачив «таємницю життя» сучасного йому суспільства в його перехідному характері. Письменник жив на рубежі XVIII і XIX вв., у ту переломну епоху, коли феодальні відносини перемінялися буржуазними. Феодальнопатріархальна Шотландія йшла в минуле; на зміну їй приходила Шотландія буржуазнопоміщицька.
24. Сповідальний роман у французькій літературі
С именем Шатобриана связано возникновение нового литературного жанра — романтического исповедального романа, представляющего собой лирический монолог — исповедь героя. В таком произведении лишь условно изображается внешний мир, все внимание сосредоточено на раскрытии внутренней жизни центрального персонажа, сложной и противоречивой, на его скрупулезном самоанализе. В исповедальные романы было вложено много личного, автор в них временами сливался с героем, современники угадывали за вымышленным сюжетом элементы автобиографии, а за персонажами — реальных людей (возник даже термин «роман с ключом»).
Но при всей характерной для романтизма субъективности исповедальные романы содержали широкое обобщение: в них отразилось состояние умов и сердец, порожденное эпохой социальных потрясений, состояние, которое романтики определили как «болезнь века» и которое было не чем иным, как индивидуализмом. Шатобриан первый ввел в литературу героя, пораженного этим недугом — отстраненного от большой жизни общества, одинокого, неприкаянного, снедаемого разочарованием и скукой, враждующего с целым миром.
25. Романтичний герой ф. Р. Шатобріана
Явственно приметы романтизма как новой поэтической системы проступают в творчестве Франсуа-Рене де Шатобриана (1768—1848). Шатобриан многимобязан сентиментализму, а в более позднем его творчестве активизируются классицистические черты. Зато собственно просветительской традиции и связанной с нейбуржуазно-революционной идеологии Шатобриан, аристократ по происхождению и убеждению, глубоковраждебен; он, по сути, с самого начала прочновыбрал себе роль ревностного защитника реставрационно-монархического принципа и христианской религии, последнее получило отображение в романе «Рэне». Рене — один изпервых в европейской романтической литературе носителей «болезнивека», меланхолии. Разочарование, утрата духовных ценностей, внутренняя пустота – спутники романтической души, как например Рэне. Всё этоявляется результатом «измены», «обмана», которым романтическое «я» подвергается со стороны окружающегоего «коварного мира». В этом мире все вокруг него неустойчиво, ни на что нельзя положиться, ничему нельзя довериться. Так Рэне пытается найти утешения во всём подряд: в других странах, в одиночестве, и даже пытается стать часть общества, которое он презирал всю свою жизнь. Обман прослеживается во всём, в том числе и в том, что очень дорого Рэне и в чём, казалось, не может никогда возникнуть сомнений – в дружбе между им и его сестрой. Существует две различные ситуации романтического героя в мире: « герой обманутый» и «герой, разоблачающий обман», которые соотносятся как пассивный, претерпевающий и активный, оставляющий за собой право последнего итогового жеста – в данном случае это решение Рэне уйти из жизни. Переживая конфликт с миром – миром прежних ценностей, которой обманул, оказался коварным, романтическое «я» оставляет за собой итоговую свободу – право последнего, итогового жеста по отношению к «изменившим» ценностям. Романтический герой не оплакивает утраченные ценности – он гордо от них отрекается. Рэне, каждый раз разочаровавшись в чём-то, пытается найти утешение и смысл жизни в чём-то другом.
Главным способом создания характера героя является действие. Рэне – натура активная. Сюжет поэмы отличается повышенным драматизмом. Перед читателем проходит череда эпизодов из его жизни.
Его беспокойный душевный разлад с самим собой – черта человека Нового времени, черта романтического героя. Ему свойственно то же презрение к жалким людям, составляющим человечество, это ещё один вариант романтического героя-индивидуалиста. Рэне бежит от людского общества, с подозрением относится к плотской природе человека.
