Види мислення за характером впливу на емоційну сферу особистості:

Патогенне мислення:роздуми, пов'язані з образою, соромом чи іншими негативними переживаннями, які підсилюють психологічне напруження.

Саногенне мислення:спрямоване на подолання негативних емоційних розладів і психічне оздоровлення людини.

Складові продуктивності розуму:

• критичність;

• глибина;

• гнучкість;

• широта;

• творчість;

• швидкість;

Типи мислення за стилем:

Стандартне (“трафаретне”) – відображає усталені віками істини: 2х2=4. Воно не приносить нічого нового для прогресу.

Оригінальне – не змінює основні базові знання і фундаментальні положення, але об’єкти чи явища розглядаються з нової, недослідженої сторони.

Революційне (парадоксальне) – докорінно змінює старі погляди і аксіоми. Теорія Коперника, мораль Ісуса Христа, теорія відносності Ейнштейна.

Креативність - творчість, здатність до загостреного сприйняття і пошуку рішень, формулювання гіпотез, накопичення знань, досвіду (нестандартне рішення ситуації).

У психології та психіатрії виділяють:

Реалістичне мислення - спрямоване на зовнішній світ.

Аутичне мислення-майже відірване від дійсності, керується лише бажаннями, уявленнями і намірами особистості.

Найважливіші характеристики творчого мислення:

Оригінальність – незалежність власної думки (здатність знаходити незвичні відповіді).

Продуктивність – здатність ініціювати велику кількість ідей.

Гнучкість думки – здатність швидко переключатися та висувати різноманітні ідеї.

Мислення і мовлення:

Властивості мовлення:

Змістовність

Зрозумілість

Виразність

Дієвість

Форми мовлення:

Зовнішнє

Внутрішнє

Усне

Писемне

3 Поняття інтелекту.

Інтелект - відносно стійка структура розумових можливостей індивіда, яка забезпечує ефективність адаптації, поведінки у складному середовищі.

Інтелект – сукупність знань та життєвого досвіду людини, можливість їх подальшого накопичення та використання на практиці.

Коефіцієнт інтелекту - кількісний показник рівня інтелектуального розвитку, який визначається за допомогою тестів інтелекту.

Інтелектуальність – широта кругозору, загальної ерудиції.

Інтелігентність – культура вияву інтелекту та поведінки.

Соціальний інтелект – здатність людини правильно розуміти свою поведінку і поведінку інших людей у суспільстві.

Термін "соціальний інтелект" вперше використав у психології Е.Торндайк в 1920 році. Він розумів соціальний інтелект як здатність розуміти людей, діяти чи вчиняти мудро щодо інших.

Функції інтелекту:

• відображу вальна;

• ціннісно – зорієнтована;

• прогностично – перетворювальна;

4. Мотивація

МОТИВИ (moveo – рухаю) утворюють систему спонукань людини до активності і у своїй сукупності являють собою МОТИВАЦІЙНУ СФЕРУ ОСОБИСТОСТІ.

У поведінці людини є дві реально і функціонально пов’язані сторони: спонукальна і регуляторна.

Психічні процеси, стани, властивості психіки: відчуття, сприймання, мова, здібності, темперамент, характер і емоції – забезпечують в основному регуляцію поведінки.

Щодо стимуляції поведінки, вона пов’язується з мотивацією.

Мотивація - базовий пояснювальний конструкт психології особистості, що дозволяє виявити і описати ті аспекти людської психіки, які пов'язані з спонуканням суб'єкта до певних форм активності.

Говорячи про мотивацію і мотиваційну сферу, маються на увазі внутрішньо особистісні фактори поведінки і діяльності, що виступають як спонукальні рушійні сили, приховані за вчинками і намірами людини.