- •1. Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
- •2. Види цивільних правовідносин
- •3. Зміст права власності.
- •4. Правові системи приватного права
- •5. Способи виникнення права власності.
- •6. Поняття цивільно-правової відповідальності. Види та форми цивільно -правової відповідальності
- •7. Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права.
- •8. Правовий статус територіальної громади в цивільних правовідносинах.
- •9. Припинення права власності Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки історії та культури
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •10. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •11. Поняття захисту права власності. Співвідношення понять «захист права власності» і «охорона права власності».
- •12. Випадки обмеженої відповідальності
- •13. Поняття цивільного законодавства України. Акти цивільного законодавства.
- •14. Поняття об'єктів цивільних прав (правовідносин). Загальні положення про об'єкти цивільних прав (правовідносин).
- •15. Загальна характеристика речових позовів для захисту права власності
- •16. Загальна характеристика Цивільного кодексу України 2004 року
- •17. Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •Глава 13 речі. Майно
- •18. Поняття власності і права власності
- •19. Дія цивільних законів у часі, у просторі та за колом осіб.
- •20. Гроші та цінні папери як об'єкти цивільних прав.
- •21. Загальна характеристика та види речових прав
- •22. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм
- •23. Дії та результати дій як об'єкт цивільних прав
- •24. Поняття права приватної власності.
- •25. Поняття та особливості цивільного правовідношення.
- •26. Продукти творчої діяльності як об'єкти цивільних прав.
- •27. Суб'єкти та об'єкти права приватної власності
- •28. Елементи цивільних правовідносин
- •29. Поняття та зміст особистих немайнових прав як об'єктів цивільних прав.
- •30. Поняття права державної та комунальної власності.
- •31. Зміст цивільного правовідношення. Поняття суб'єктивного цивільного права і цивільного обов'язку.
- •32. Характеристика інших об'єктів цивільних прав.
- •33. Підстави виникнення та припинення окремих видів права власності.
- •34. Види цивільних правовідносин
- •35. Поняття й ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •37. Виникнення, зміна і припинення цивільних правовідносин.
- •38. Зміст правочинів. Тлумачення змісту правочинів.
- •Стаття 213. Тлумачення змісту правочину
- •39. Право власності на землю.
- •40. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів
- •41. Види правочинів.
- •42. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі.
- •47. Форма правочинів. Юридичні наслідки порушення форми правочинів.
- •48. Емфітевзис
- •50. Поняття та види недійсних правочинів.
- •51. Суперфіцій
- •52. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •53. Наслідки визнання правочинів недійсними
- •54. Володіння та право володіння.
- •55. Поняття та значення місця проживання.
- •56. Поняття представництва, його значення та зміст.
- •57. Поняття іпотеки як права на чужі речі
- •58. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим.
- •59. Суб'єкти представництва. Повноваження представника.
- •60. Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління,)
- •Право господарського відання
- •Право оперативного управління
- •61. Опіка та піклування.
- •62. Виникнення та види представництва. Співвідношення інституту представництва з договором поруки, суміжними інститутами
- •63. Захист прав на чужі речі.
- •64. Поняття громадського стану. Акти громадянського стану. Порядок переміни та виправлення актових записів.
- •65. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
- •66. Поняття, юридичний статус права спільної власності.
- •67. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •68. Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення.
- •69. .Види права спільної власності
- •70. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи.
- •71. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Скасування довіреності
- •72. Правo спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.
- •73. Види юридичних осіб.
- •74 Поняття та значення строків і термінів у цивільному праві.
- •75 Право спільної сумісної власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.
- •76. Правосуб'єктність юридичної особи
- •77. Класифікація строків (термінів) у цивільному праві.
- •Поняття та види строків позовної давності
- •Порядок користування
- •Визначення частки
- •Виділ частки
- •Реальний поділ
- •80. Порядок числення строку, початковий і кінцевий момент його течії.
- •81. Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту права спільної власності.
- •82. Види та зміст установчих документів юридичних осіб.
- •83. Поняття позовної давності і її значення. Застосування позовної давності.
- •84. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Об'єкти інтелектуальної власності. Дискусійні питання до поняття об'єктів інтелектуальної власності
- •85. Філії та представництва юридичних осіб.
- •86. Види строків позовної давності.
- •88. Порядок виникнення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб.
- •89. Початок і кінець течії строків позовної давності.
- •90. Поняття і Джерела авторського права. Суб'єктивне авторське право, його зміст і межі.
- •92. Призупинення, перерва і відновлення строків позовної давності
- •93. Об'єкти авторського права. Види об'єктів, що охороняються авторським правом.
- •94. Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства
- •95. Наслідки спливу позовної давності.
- •96. Суб'єкти авторського права. Співавторство.
- •4.2. Співавторство: поняття й ознаки. Види співавторства
- •98. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •99. Суміжні права. Поняття і види.
- •100. Правове положення господарських товариств.
- •101. Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових прав.
- •102. Поняття і джерела права промислової власності. Об'єкти правової охорони.
- •103. Поняття та види кооперативів.
- •104. Зміст та здійснення особистих немайнових прав.
- •105. Суб'єкти права промислової власності. Оформлення прав на об'єкти промислової власності.
- •106. Форми участі держави в цивільних правовідносинах.
- •107. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •108. Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації суб'єктів цивільного обігу, та ознаки товарів та послуг.
- •109. Правовий статус релігійних організацій
- •110. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •111. Поняття цивільно-правової відповідальності. Види відповідальності. Форми відповідальності
- •112. Поняття держави як суб'єкта цивільного права.
- •114. Умови цивільно-правової відповідальності.
111. Поняття цивільно-правової відповідальності. Види відповідальності. Форми відповідальності
Цивільно-правова відповідальність — це самостійний вид юридичної відповідальності, який полягає у застосуванні державного примусу до правопорушника шляхом позбавлення особи певних благ чи покладення обов'язків майнового характеру. До правопорушника застосовуються санкції майнового характеру, які спрямовані на відновлення порушених прав та полягають у відшкодуванні збитків, стягненні неустойки чи пені.
Особливості цивільно-правової відповідальності:
1) майновий характер;
2) стягується на користь потерпілої сторони;
3) компенсаційна природа, тобто спрямованість на відновлення майнової сфери потерпілого.
Цивільно-правова відповідальність виконує такі функції.
• компенсаційну, сутність якої полягає у відновленні стану, що існував до порушення суб'єктивного права, а у разі неможливості такого — грошового чи іншого відшкодування заподіяної шкоди;
• виховну, яка спрямована на попередження таких цивільно-правових порушень у майбутньому, як з боку правопорушника, так і інших учасників цивільних правовідносин;
• стимулюючу, що розкриває позитивний аспект відповідальності та полягає в тому, що встановлення у законодавстві цивільно-правової відповідальності стимулює інших учасників до належної поведінки.
Цивільно-правову відповідальність можна класифікувати за різними критеріями.
1. Залежно від підстави виникнення цивільно-правова відповідальність буває договірна та недоговірна. Договірна відповідальність настає у разі порушення договору однією із сторін. Позадоговірна відповідальність має місце у разі заподіяння шкоду чужому майну чи здоров'ю, а також в інших випадках заподіяння шкоди, якщо між заподіювачем шкоди і потерпілою стороною не існувало договірних правовідносин.
2. Залежно від кількості осіб, які беруть участь у виконанні зобов'язання, застосовуютьчасткову (дольову), солідарну чи субсидіарну (додаткову) відповідальність.Часткова (дольова) відповідальність полягає в тому, що кожен із учасників зобов'язання несе відповідальність у межах своєї частки. Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо вказаних в законі чи договорі, і при цьому кредитору надається право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом або від одного із боржників. Субсидіарна (додаткова) відповідальність має місце у разі, якщо її прямо передбачено в законі чи договорі, вона не може перевищувати обсягу повної відповідальності.
3. Залежно від обсягу відповідальності виділяють повну, обмежену та підвищену(кратну) відповідальність. За загальним правилом, цивільно-правова відповідальність настає в повному обсязі, а це означає, що розмір відшкодованої шкоди не повинен перевищувати суму заподіяних збитків, тобто відшкодування не повинно призводити до збагачення потерпілого. Проявом обмеженої цивільно-правової відповідальності може бути встановлення у договорі правил про залікову, виключну або альтернативну неустойку (ст. 624 ЦК). У певних випадках законом може бути передбачено застосування підвищеноїцивільно-правової відповідальності, яка полягає у застосуванні до правопорушника додаткових санкцій у порядку та розмірах, визначених законом. Наприклад, у разі визнання недійсним правочину, який учинено під впливом насильства, винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичній або психічний тиск до другої сторони, зобов'язана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі (ст. 231 ЦК).
Цивільно-правова відповідальність настає за умови, якщо дія чи бездіяльність, якими заподіяно шкоду, є протиправними чи заборонені законом. Протиправною поведінкою визнається така поведінка, яка порушує приписи правової норми, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки.
Особливістю цивільно-правової відповідальності є те, що в окремих випадках допускається відповідальність за дії інших осіб. Наприклад, якщо шкоди завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними через психічний розлад або недоумство, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом із цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоди (ст. 1186 ЦК).