- •1. Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
- •2. Види цивільних правовідносин
- •3. Зміст права власності.
- •4. Правові системи приватного права
- •5. Способи виникнення права власності.
- •6. Поняття цивільно-правової відповідальності. Види та форми цивільно -правової відповідальності
- •7. Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права.
- •8. Правовий статус територіальної громади в цивільних правовідносинах.
- •9. Припинення права власності Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки історії та культури
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •10. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •11. Поняття захисту права власності. Співвідношення понять «захист права власності» і «охорона права власності».
- •12. Випадки обмеженої відповідальності
- •13. Поняття цивільного законодавства України. Акти цивільного законодавства.
- •14. Поняття об'єктів цивільних прав (правовідносин). Загальні положення про об'єкти цивільних прав (правовідносин).
- •15. Загальна характеристика речових позовів для захисту права власності
- •16. Загальна характеристика Цивільного кодексу України 2004 року
- •17. Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •Глава 13 речі. Майно
- •18. Поняття власності і права власності
- •19. Дія цивільних законів у часі, у просторі та за колом осіб.
- •20. Гроші та цінні папери як об'єкти цивільних прав.
- •21. Загальна характеристика та види речових прав
- •22. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм
- •23. Дії та результати дій як об'єкт цивільних прав
- •24. Поняття права приватної власності.
- •25. Поняття та особливості цивільного правовідношення.
- •26. Продукти творчої діяльності як об'єкти цивільних прав.
- •27. Суб'єкти та об'єкти права приватної власності
- •28. Елементи цивільних правовідносин
- •29. Поняття та зміст особистих немайнових прав як об'єктів цивільних прав.
- •30. Поняття права державної та комунальної власності.
- •31. Зміст цивільного правовідношення. Поняття суб'єктивного цивільного права і цивільного обов'язку.
- •32. Характеристика інших об'єктів цивільних прав.
- •33. Підстави виникнення та припинення окремих видів права власності.
- •34. Види цивільних правовідносин
- •35. Поняття й ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •37. Виникнення, зміна і припинення цивільних правовідносин.
- •38. Зміст правочинів. Тлумачення змісту правочинів.
- •Стаття 213. Тлумачення змісту правочину
- •39. Право власності на землю.
- •40. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів
- •41. Види правочинів.
- •42. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі.
- •47. Форма правочинів. Юридичні наслідки порушення форми правочинів.
- •48. Емфітевзис
- •50. Поняття та види недійсних правочинів.
- •51. Суперфіцій
- •52. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •53. Наслідки визнання правочинів недійсними
- •54. Володіння та право володіння.
- •55. Поняття та значення місця проживання.
- •56. Поняття представництва, його значення та зміст.
- •57. Поняття іпотеки як права на чужі речі
- •58. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим.
- •59. Суб'єкти представництва. Повноваження представника.
- •60. Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління,)
- •Право господарського відання
- •Право оперативного управління
- •61. Опіка та піклування.
- •62. Виникнення та види представництва. Співвідношення інституту представництва з договором поруки, суміжними інститутами
- •63. Захист прав на чужі речі.
- •64. Поняття громадського стану. Акти громадянського стану. Порядок переміни та виправлення актових записів.
- •65. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
- •66. Поняття, юридичний статус права спільної власності.
- •67. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •68. Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення.
- •69. .Види права спільної власності
- •70. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи.
- •71. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Скасування довіреності
- •72. Правo спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.
- •73. Види юридичних осіб.
- •74 Поняття та значення строків і термінів у цивільному праві.
- •75 Право спільної сумісної власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.
- •76. Правосуб'єктність юридичної особи
- •77. Класифікація строків (термінів) у цивільному праві.
- •Поняття та види строків позовної давності
- •Порядок користування
- •Визначення частки
- •Виділ частки
- •Реальний поділ
- •80. Порядок числення строку, початковий і кінцевий момент його течії.
- •81. Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту права спільної власності.
- •82. Види та зміст установчих документів юридичних осіб.
- •83. Поняття позовної давності і її значення. Застосування позовної давності.
- •84. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Об'єкти інтелектуальної власності. Дискусійні питання до поняття об'єктів інтелектуальної власності
- •85. Філії та представництва юридичних осіб.
- •86. Види строків позовної давності.
- •88. Порядок виникнення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб.
- •89. Початок і кінець течії строків позовної давності.
- •90. Поняття і Джерела авторського права. Суб'єктивне авторське право, його зміст і межі.
- •92. Призупинення, перерва і відновлення строків позовної давності
- •93. Об'єкти авторського права. Види об'єктів, що охороняються авторським правом.
- •94. Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства
- •95. Наслідки спливу позовної давності.
- •96. Суб'єкти авторського права. Співавторство.
- •4.2. Співавторство: поняття й ознаки. Види співавторства
- •98. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •99. Суміжні права. Поняття і види.
- •100. Правове положення господарських товариств.
- •101. Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових прав.
- •102. Поняття і джерела права промислової власності. Об'єкти правової охорони.
- •103. Поняття та види кооперативів.
- •104. Зміст та здійснення особистих немайнових прав.
- •105. Суб'єкти права промислової власності. Оформлення прав на об'єкти промислової власності.
- •106. Форми участі держави в цивільних правовідносинах.
- •107. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •108. Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації суб'єктів цивільного обігу, та ознаки товарів та послуг.
- •109. Правовий статус релігійних організацій
- •110. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •111. Поняття цивільно-правової відповідальності. Види відповідальності. Форми відповідальності
- •112. Поняття держави як суб'єкта цивільного права.
- •114. Умови цивільно-правової відповідальності.
102. Поняття і джерела права промислової власності. Об'єкти правової охорони.
Право промислової власності — це сукупність норм, що регулюють майнові й особисті немайнові відносини, які виникають у процесі створення, оформлення та використання результатів науково-технічної творчості, забезпечують правовий режим використання цих об'єктів та захист прав авторів і патентовласників. До джерел права промислової власності належить Конституція (статті 41, 54), ЦК (глави 38—46), Закони України від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (в редакції Закону від 1 червня 2000 p.), від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на промислові зразки", від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), від 21 квітня 1993 р. "Про охорону прав на сорти рослин" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна — Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 p., Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 р. та ін.Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання (ст. 457 ЦК). Не є відкриттям наукова здогадка, гіпотеза. Ознаки відкриття: а) це — результат творчої праці у сфері об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, а не просто технічне рішення; б) воно має експериментальне або теоретичне підтвердження; в) результат повинен бути невідомим раніше не лише в районі, області чи країні, а світовій науці; г) воно вносить докорінні зміни в рівень пізнання, є базою для створення винаходів. Автор відкриття має право надати йому своє ім'я або спеціальну назву (Закон Бойля—Маріотта, Джоуля—Ленца). Так, відкриттям є встановлення раніше невідомого 104 елементу періодичної таблиці Менделєєва; доведеність, що в деяких металах та сплавах за певної температури зникає електроопір. Не всі відкриття користуються правовою охороною, передбаченою гл. 38 ЦК, яка регулює відносини, пов'язані з правом інтелектуальної власності на наукове відкриття. Тобто в цій главі не йдеться про географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття, відкриття родовищ корисних копалин тощо. Відкриття може бути зроблене і випадково. Прикладом цього може бути відкриття німецьким фізиком К. Рентгеном особливих променів, які він назвав "Х-променем". Винахід — це технологічне (технічне) рішення, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто: а) є новим (відсутні будь-які відомості у світі, які є загальнодоступними до дати пріоритету. Секретна службова інформація при визначенні поняття "новизна" до уваги не береться); б) має винахідницький рівень (дійсно є внеском в науковий та науково-технічний прогрес, а не звичайною інженерною розробкою); в) є промислово придатним для використання (практична можливість використати винахід в певній сфері. Так, "технічна розробка", як із стільця зробити табурет, не є промислово придатною для використання). Об'єктом винаходу може бути: - продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму (сукупність клітин, що мають спільне походження і характеризуються однаковими, стійкими ознаками, штами становлять базу біотехнології і застосовуються з лікувальною метою), культура клітин рослин і тварин тощо); - спосіб; - застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням. Правова охорона надається винаходу, який не лише відповідає умовам патентоздатності, а й не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманізму і моралі. Останнє є перешкодою для патентування таких винаходів, як розривні кулі "дум-дум", "кулькові" бомби, протипіхотні "міни-стрибунці" та інша подібна зброя та боєприпаси, використання яких суперечить правилам та звичаям ведення війни... Не підпадають під поняття винаходу: - відкриття, наукові теорії та математичні методи; - методи організації та управління господарством; - плани, умовні позначення, розклади, правила; - методи виконання розумових операцій; - комп'ютерні програми; - результати художнього конструювання; - топографії інтегральних мікросхем; - сорти рослин і породи тварин тощо. Корисна модель — це нове і промислово придатне конструктивне виконання пристрою. Пріоритет, авторство і право власності на винахід посвідчуються спеціальним охоронним документом — патентом, а на корисну модель — деклараційним патентом, тобто в Україні передбачена патентна форма охорони об'єктів промислової власності. Не можуть одержати правової охорони в межах патентного права: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позначення, розклади, правила; топографії інтегральних схем; сорти рослин і породи тварин тощо. Суб'єктами патентного права є автори винаходів та корисних моделей (винахідники), а також автори промислових зразків, які є фізичними особами. Суб'єктами можуть також бути патентовласники — фізичні та юридичні особи, які не є авторами, однак одержали окремі патентні права за законом або договором.
