11. Фізіологічні основи і психологічні теорії емоцій.

Фізіологічним механізмом емоцій є діяльність підкоркових нервових центрів - гіпоталамусу, лімбічної системи, ретикулярної формації. Але кора великих півкуль головного мозку відіграє провідну роль у виявах емоцій і почуттів, здійснюючи регулювальну функцію стосовно підкоркових процесів, спрямовуючи їхню діяльність відповідно до усвідомлення людиною своїх переживань.

Між корою та підкорковими центрами нервової системи постійно відбувається взаємодія. Підкорка, вважав І. П. Павлов, позитивно впливає на кору великих півкуль як джерело їхньої сили, тонізує кору мозку, надсилаючи до неї потужні потоки подразнень. Кора регулює збудження, що йдуть з підкорки, і під її впливом одні з цих збуджень реалізуються в діяльності та поведінці, а інші гальмуються залежно від обставин і станів особистості. Підтримка або порушення стійкості нервових зв'язків зумовлюють виникання різноманітних емоцій і почуттів.

Теорії.

1. Спочатку в дослідженні емоцій затвердилася думка про суб'єктивну, тобто психічну, природу емоцій. Відповідно до цієї точки зору, психічні процеси викликають певні органічні зміни. Однак в 1872 р. Дарвін опублікував книгу «Вираження емоцій у людини і тварин», яка стала поворотним пунктом в розумінні зв'язку біологічних і психологічних явищ, у тому числі і щодо емоцій. У цій роботі Дарвін доводив, що еволюційний принцип можна застосувати не тільки до біологічного, але також до психічного і поведінкового розвитку тварин. Так, на його думку, між поведінкою тварини і людини багато спільного. Дані спостереження лягли в основу теорії емоцій, яка отримала назву еволюційної. Відповідно до цієї теорії, емоції з'явилися в процесі еволюції живих істот як життєво важливі пристосувальні механізми, що сприяють адаптації організму до умов і ситуацій його існування. Тілесні зміни, які супроводжують різні емоційні стани (наприклад, рухи), за Дарвіном, є не що інше, як рудименти реальних пристосувальних реакцій організму, доцільних на попередній стадії еволюції. Так, якщо руки стають вологими при страху, то це означає, що колись у наших мавпоподібних предків ця реакція при небезпеці полегшувала схоплювання за гілки дерев.

2. Сучасна історія емоцій починається з появи теорії, яку сформулювали Джемс і незалежно від нього Ланге, згідно з якою виникнення емоцій обумовлено викликаючими зовнішніми впливами змінами як у довільній руховій сфері, так і в сфері мимовільних актів, наприклад діяльності серцево-судинної системи. Відчуття, пов'язані з цими змінами, і є емоційні переживання.

Емоція – це усвідомлення тілесних змін, що відбуваються після сприйняття будь-якого факту. Вона ізольована від психіки і свідомості.

Заперечення теорії.

1. Емоція виникає раніше, ніж мозок встигне все переробити.

2. Емоція виникає, але не обов*язково показується на обличчі.

3. Тривимірна теорія Вундта – кожна емоція має 3 характеристики:

• полярність (приємні-неприємні) – знак емоції;

• напруга – розрядка (інтенсивність емоції);

• збудження – пригніченість (дія емоцій на організм).