40.Структура вольових дій. Аналіз компонентів вольових дій.

Вольовий акт завжди пов'язаний з додатковим зусилллям, прийняттям рішень та їх реалізацією. Для вольового акту характерна наявність продуманого плану здійснення будь-яких дій. Вольовий акт характеризує посилену увагу до дії і відсутність безпосереднього задоволення, одержуваного в процесі й у результаті його виконання (мається на увазі емоційного, а не морального задоволення). Вольова діяльність завжди складається з певних вольових дій, в яких містяться всі ознаки та якості волі, вивчення вольових дій веде до правильного розуміння волі в цілому і успішному вирішенню завдань її виховання.

Вольові дії бувають прості і складні.

До простих належать ті, за яких людина без вагань йде до наміченої мети, їй зрозуміло, чого і яким шляхом вона буде добиватися. Для простої вольової дії характерно те, що вибір мети, прийняття рішення на виконання дії певним способом здійснюються без боротьби мотивів.

У складній вольовій дії виділяють наступні етапи: 1) усвідомлення мети і прагнення досягти її; 2) усвідомлення ряду можливостей досягнення мети; 3) поява мотивів, які затверджують або заперечують ці можливості; 4) боротьба мотивів та вибір; 5) прийняття однієї з можливостей як рішення; 6) здійснення прийнятого рішення.

Що ж являє собою вольове, тобто довільне, навмисна дія, що входить до складу керованої людської діяльності (або які основні фази вольового процесу)? Первинним моментом всякоъ вольової дії - її першою фазою - є виникнення спонукання та постановки мети, на досягнення якої спрямовується дана дія. Мету можна ставити як перед собою, так і перед іншими людьми, приймати або відкидати її, коли вона ставиться кимось іншим чи обставинами життя. Наступний момент вольової дії - друга фаза вольового процесу - стадія обговорення і боротьби мотивів, вибір, використання та створення засобів, способів і прийомів досягнення поставленої мети. Це обумовлено тим, що цілі бувають різні і ставляться вони в різних умовах. Свідома постановка цілей пов'язана з конкретним урахуванням умов, засобів та інших можливостей їх досягнення. Якщо ж мета виникає без урахування таких можливостей або всупереч їм, то вона буде не цілком усвідомленої, недосяжною і, значить, нереальною, нежиттєвою, чимось на зразок смутного потягу. Визначення конкретних шляхів і можливостей досягнення мети є основою планування людиною своїх дій і діяльності в цілому. Після постановки мети та визначення засобів її досягнення настає наступний момент вольової дії - третя фаза вольового процесу - прийняття рішення, тобто вибір дії відповідно до мети. Цей момент вольової дії пояснюється тим, що постановка мети і визначення засобів її досягнення людині даються далеко не завжди просто і легко. Особливо складно це робити в нестандартній ситуації, в екстремальній обстановці. Далі слідує заключна - четверта фаза вольового процесу - виконання прийнятого рішення. Це завершальний момент вольової дії. Виконати рішення - значить практично досягти мети. На цьому і закінчується конкретна вольова дія, що становить елемент вольової діяльності людини.

Компоненти. З чого починається вольова дію? Звичайно, з усвідомлення мети дії і пов'язаного з нею мотиву. При ясному усвідомленні мети і мотиву, що викликає її, прагнення до мети прийнято називати бажанням. Але не всяке прагнення до мети носить досить усвідомлений характер. В залежності від ступеня усвідомленості потреб їх поділяють на потяги і бажання. Якщо бажання усвідомлено, то потяг завжди смутний, неясний: людина усвідомлює, що їй чогось хочеться, чогось не вистачає чи їй щось треба, але що саме, вона не розуміє. Зазвичай люди переживають потяг як специфічний тяжкий стан у вигляді туги або невизначеності. Через свою невизначеність потяг не може перерости в цілеспрямовану діяльність. Через це потяг часто розглядають як перехідний стан. Представлена ​​в ньому потреба, як правило, або згасає, або усвідомлюється і перетворюється в конкретне бажання. Слід зазначити, що далеко не всяке бажання призводить до дії. Бажання саме по собі не тримає активного елементу. Перш ніж бажання перетвориться в безпосередній мотив, а потім в ціль, воно оцінюється людиною, т. е. «фільтрується» через систему цінностей людини, отримує певне емоційне забарвлення. Все, що пов'язано з реалізацією мети, в емоційній сфері забарвлюється в позитивні тони, так само як усі, що є перешкодою до досягнення мети, викликає негативні емоції. Маючи пробуджуючу силу, бажання загострює усвідомлення мети майбутньої дії і побудову її плану. У свою чергу, при формуванні мети особливу роль відіграє її зміст, характер і значення. Що гучніше мета, тим потужніше прагнення може бути викликане нею. Бажання не завжди відразу втілюється в життя. У людини іноді виникає відразу кілька неузгоджених і навіть суперечливих бажань, і вона опиняється у вельми скрутному становищі, не знаючи, яке з них реалізувати. Психічний стан, що характеризується зіткненням декількох бажань або декількох різних спонукань до діяльності, прийнято називати боротьбою мотивів. Боротьба мотивів включає в себе оцінку людиною тих підстав, які говорять за і проти необхідності діяти в певному напрямку, обмірковуванні того, як саме діяти. Заключним моментом боротьби мотивів є прийняття рішення, що полягає у виборі мети і способу дії. Приймаючи рішення, людина виявляє рішучість; при цьому вона, як правило, відчуває відповідальність за подальший хід подій.