- •Предмет і задачі психології.
- •Зв’язок психології з іншими науками, що вивчають людини. Місце психології в системі сучасних наук.
- •Класифікація психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Їх ознаки та характеристики.
- •Основні методи психології. Загальна характеристика дослідницьких методів.
- •Основні вимоги до методів психологічних досліджень. Їх класифікація, властивості і межі використання.
- •Метод спостереження: визначення, правила організації спостережень, проблема об’єктивності.
- •Бесіда, анкета, інтерв’ю, як способи отримання психологічної інформації. Умови використання
- •Метод тестів: поняття, види, вимоги до тестів, оцінка об’єктивності.
- •Експеримент як основний метод психології. Види психологічних експериментів. Вимоги до їх проведення.
- •10. Характеристика галузей сучасної психології.
- •11.Поняття про психіку. Психіка як властивість високоорганізованої живої матерії.
- •12.Основні функції психіки. Механізми психіки.
- •13.Розвиток психіки тварин: залежність рівня розвитку психіки від рівня організації нервової системи.
- •14.Свідомість як вищий рівень психічного відображення і вищий рівень саморегуляції. “я-концепція”.
- •15.Загальна характеристика проблеми неусвідомлюваних психічних процесів. Класифікація неусвідомлюваних процесів.
- •17.Відчуття як чуттєве відображення окремих властивостей предметів. Фізіологічні механізми відчуття.
- •18.Види відчуттів. Загальне уявлення про класифікації відчуттів.
- •19.Основні властивості і характеристики відчуттів. Поняття чутливості.
- •20.Пороги відчуттів. Основний психофізичний закон.
- •21. Сенсорна адаптація і взаємодія відчуттів.
- •22.Поняття про сприйняття. Фізіологічні механізми сприйняття. Взаємозв'язок відчуття і сприйняття.
- •23.Сприйняття як складний перцептивний процес.
- •24.Основні властивості сприйняття: предметність, цілісність, константність, структурність, усвідомленість, апперцепція, активність.
- •25.Складні види сприйняття: особливості сприйняття простору, часу і руху.
- •26.Пам'ять як психічний процес. Основні механізми пам'яті: запам*ятовування,збереження,відтворення та забування.
- •27.Основні види пам'яті. Класифікація окремих видів пам'яті; по характеру психічної активності, по характеру цілей діяльності, по тривалості закріплення і збереження матеріалу. Їх характеристика.
- •28.Основні види запам'ятовування. Прийоми за забезпечують запам’ятовування інформації та їх психологічна природа.
- •29.Форми відтворення інформації. Фактори, що полегшують відтворення інформації та їх психологічна основа.
- •30.Загальна характеристика уяви і її роль у психічній діяльності. Види уяви.
- •31.Механізми створення образів уявою. Уява і творчість.
- •32. Природа й основні види мислення. Їх класифікація.
- •33.Основні форми мислення: Поняття. Усвідомлення і розуміння. Умовивід як вища форма мислення.
- •34.Основні види розумових операцій: порівняння, умовивід, аналіз і синтез, абстракція і конкретизація. Суть індуктивного умовиводу. Поняття дедукції.
- •36.Поняття про увагу. Увага як психічний феномен. Основні характеристики уваги.
- •37.Основні види уваги: мимовільна увага, довільна увага, післядовільна увага. Їх характеристики, умови формування, значення в діяльності.
- •38.Характеристика властивостей уваги та методів її дослідження і розвитку.
- •39.Загальна характеристика вольових дій. Воля як процес свідомого регулювання поведінки. Проблема волі в психології.
- •Фізіологічні і мотиваційні аспекти вольових дій. Природа розладів вольової регуляції.
- •40.Структура вольових дій. Аналіз компонентів вольових дій.
- •41.Види емоцій і їх загальна характеристика.
- •1. За характером впливу на організм:
- •2. Залежно від стану задоволення потреб:
- •Фізіологічні основи і психологічні теорії емоцій.
- •4. Інформаційна теорія Симонова
- •Роль емоцій у регуляції поведінки. Основні функції емоцій. Індивідуальні відмінності в емоційних проявах.
29.Форми відтворення інформації. Фактори, що полегшують відтворення інформації та їх психологічна основа.
Відтворення - один з головних процесів пам´яті. Воно є показником міцності запам´ятовування й водночас наслідком цього процесу. Засадою для відтворення є активізація раніше утворених тимчасових нервових зв´язків у корі великих півкуль головного мозку.
Відтворення може мати три форми - впізнавання, пригадування і спогади.
Впізнавання - це відтворення, що виникає під час повторного сприймання предметів. Впізнавання буває повним і неповним.
Складнішою формою відтворення є згадування. Особливість згадування в тому, що воно відбувається без повторного сприйняття того, що відтворюється.
Згадування може бути довільним або мимовільним.
Пригадування - складний процес пам´яті, що являє собою пошук необхідного матеріалу в довготривалій пам´яті.
Спогади - це локалізовані в часі та просторі відтворення образів нашого минулого.
Основні форми забування інформації та їх характеристика.
Забування виявляється в тому, що втрачається чіткість запам´ятованого, зменшується його обсяг, виникають помилки у відтворенні, воно стає неможливим і, нарешті, унеможливлюється впізнання.
Блок забування також можна розглядати як відносно незалежний. Особливу проблему становить спонтанна динаміка сліду. Відомо, наприклад, що деякі події можуть «витіснятися», тоді як інші не вдається навмисно забути. Оцінюють темпоральні й точнісні характеристики забування залежно від стратегій, які було використано на попередніх етапах обробки, особливо під час запам´ятовування. І, звичайно, на забування впливає модальність завченого матеріалу (образний, вербальний тощо), його усвідомленість і звичність. Динаміка забування залежить також від функціонального й емоційного стану людини.
Забування - це згасання тимчасових нервових зв´язків, що впродовж тривалого часу не підкріплювалися. Якщо набуті знання протягом тривалого часу не використовують і не повторюють, вони поступово забуваються. Іншою причиною забування є недостатня міцність запам´ятовування. Отже, щоб запобігти забуванню, потрібно добре заучувати матеріал.
Індивідуальні особливості пам'яті і її розвиток.
Індивідуальні особливості пам´яті:
швидкість запам´ятовування визначається кількістю повторень (або часом), що потрібні людині для запам´ятовування нового матеріалу;
точність запам´ятовування визначають відповідністю відтвореного тому, що запам´ятовували, та кількістю допущених помилок;
міцність запам´ятовування виявляється в тривалості збереження завченого матеріалу (або в повільності його забування);
готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості.
Індивідуальні відмінності пам´яті можуть бути зумовлені типом вищої нервової діяльності. Швидкість єутворення тимчасових нервових зв´язків пов´язана з силою процесів забування та гальмування, що зумовлює точність і міцність запам´ятовування.
Індивідуальні відмінності пам´яті виявляються також у тому, який матеріал краще запам´ятовується, - образний, словесний чи однаковою мірою продуктивно той та інший.
