27.Основні види пам'яті. Класифікація окремих видів пам'яті; по характеру психічної активності, по характеру цілей діяльності, по тривалості закріплення і збереження матеріалу. Їх характеристика.

Пам´ять – психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні на наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.

За змістом: образну, емоційну, рухову і словесно-логічну.

За часом зберігання інформації: миттєва (сенсорна), короткотривала та довготривала пам´ять.

У миттєвій пам’яті інформація зберігається дуже короткий час (від 0,3 до 2 секунд) і фіксує відображення дійсності на рівні рецепторів.

Короткотривала пам’ять є сховищем, у якому відбувається «робота» не тільки з тією інформацією, що надійшла від сенсорних органів, а й з тією, яку витягують з довготривалої пам´яті.

Короткотривала пам´ять - це пам´ять, що обслуговує поточну роботу з образами, поняттями і словами.

Час збереження матеріалу в короткотривалій пам´яті - близько 30 секунд.

Обсяг короткотривалої пам´яті становить 7±2 одиниці збереження.

Довготривала пам’ять обмежена за обсягом і тривалістю зберігання інформації віком людського життя. Це основне сховище досвіду людини.

За метою діяльності: мимовільну та довільну пам´ять.

28.Основні види запам'ятовування. Прийоми за забезпечують запам’ятовування інформації та їх психологічна природа.

Пам´ять – психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні на наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.

Запам’ятовування - це утворення й закріплення тимчасових нервових зв´язків. Що складніший матеріал, то складніші й ті тимчасові зв´язки, які утворюють підґрунтя запам´ятовування.

Запам´ятовування, як і інші психічні процеси, буває мимовільним і довільним.

Залежно від ступеня розуміння: механічним і осмисленим (логічним).

Залежно від засобів, які використовують у процесі запам´ятовування, останнє можна поділити на безпосереднє й опосередковане.

Матеріал, який потрібно запам´ятати, може бути візуальним, слуховим, образним, вербальним, символічним тощо.

Поширеним мнемонічним прийомом є групування матеріалу для його запам´ятовування.

Одним з найвідоміших мнемонічних прийомів є метод розміщення. Його суть у тому, що матеріал, який запам´ятовують, розбивають на частини, які потім розташовують у різних місцях образу якого-небудь приміщення або добре знайомої вулиці. Скеровуючи потім думку за звичним маршрутом, вулицею або приміщеннями будинку, людина просто «підбирає» те, що зберігається в різних частинах.

Ще один поширений прийом - додавання осмисленого зв´язку матеріалу, між початковими елементами якого осмисленого зв´язку немає. Це стосується запам´ятовування не пов´язаних між собою слів або букв, послідовності найменувань.

Добрим прийомом для запам´ятовування, наприклад, текстів або послідовності викладу є створення плану або розбивання тексту на частини з називанням кожної з них.

Форми і способи збереження інформації. Фактори що впливають на тривалість збереження інформації.

Зберігання як процес пам´яті полягає у ступені збереження обсягу й змісту інформації впродовж тривалого часу. Для збереження потрібне періодичне повторення.

Назвемо лише деякі чинники, що впливають на цей процес:

• значення кількості повторень (майже не впливають на результат безпосереднього відтворення) зростає в міру збільшення відтермінування відтворення;

• знайомість стимулу, його подібність до вже наявних концептів (так зване відчуття знайомості);

• кількість ментальних повторень, які залежать від часу збереження інформації в оперативній пам´яті. Як уже було зазначено, ці повторення відбуваються автоматично, без контролю свідомості;

• ступінь організованості матеріалу й глибина переробки відповідно до поточних і довготермінових завдань;

• інтенції на запам´ятовування і володіння стратегіями запам´ятовування.