19.Основні властивості і характеристики відчуттів. Поняття чутливості.

Відчуття - це форма відображення адекватних подразників. Різним видам відчуттів притаманна не лише специфічність, а й спільні для них властивості. До таких властивостей належать якість, інтенсивність, тривалість і просторова локалізація.

Якість - це основна особливість певного відчуття, що відрізняє його від інших видів відчуттів і варіює в межах даного виду.

Інтенсивність відчуттів є його кількісною характеристикою і визначається силою подразника, що діє, і функціональним станом рецептора.

Тривалість відчуття є його часовою характеристикою.

Нарешті, для відчуттів характерна просторова локалізація подразника. Просторовий аналіз, який здійснюється дистантними рецепторами, дає нам відомості про локалізацію подразника в просторі. Контактні відчуття (тактильні, больові, смакові) співвідносяться з тією частиною тіла, на яку впливає подразник. При цьому локалізація больових відчуттів буває більш розмитою і менш точною, ніж тактильних.

Чутливість органу чуття визначається мінімальним подразником, який в конкретних умовах стає здатним викликати відчуття. Мінімальну силу подразника, що спричиняє ледве помітне відчуття, називають нижнім абсолютним порогом чутливості.

Абсолютна чутливість аналізатора обмежується не тільки нижнім, а й верхнім порогом відчуття.

Верхнім абсолютним порогом чутливості називають максимальну силу подразника, за якої ще виникає адекватне щодо певного подразника відчуття.

За допомогою органів чуття ми можемо не тільки констатувати наявність або відсутність того чи іншого подразника, а й розрізняти подразники за їх силою та якістю.

20.Пороги відчуттів. Основний психофізичний закон.

Пороги відчуття поділяються на абсолютні та відносні (диференціальні і різнісні) ;абсолютні пороги бувають верхніми і нижніми .Всі види відчуттів виникають при впливі відповідних подразників . Однак ,щоб виникали відчуття ,необхідно,щоб інтенсивність подразника була достатньою. Перехід від невідчутних стимулів до відчутних відбувається не поступово,а стрибками.Мінімальна чинність подразника,що викликає ледве помітне відчуття ,називається нижнім абсолютним порогом відчуттів. Подальше збільшення чинності подразників ,що діють на рецептори ,викликає або зникнення відчуття,або болюче відчуття(наприклад гучний звук,яскравість,що засліплює). Верхнім абсолютним порогом називається максимальна чинність подразника,при якій ще зберігається адекватне діючому подразнику відчуття.Нижній поріг дає кількісний вираз для відчуттів , що висловлюється зворотною залежністю, чим менше величина порогу ,тим вище чуттєвість аналізатору. Величина абсолютних порогів змінюється в залежності від різноманітних умов: характеру діяльності і віку людини ,функціонального стану аналізатору ,чинності і тривалості подразнення тощо. Пристосування органу до тривалого впливу подразника виражається в зміні чуттєвості – зниженні або підвищенні її. Розрізняють три різновиди цього явища :*повне зникнення відчуттів в процесі тривалого впливу подразника . Наприклад чітке зникнення нюху,пов*язане з будь-яким тривало діючим запахом ,в той час як чуттєвість до інших запахів зберігається. * Притуплення відчуття під впливом чинності сильного подразника . Наприклад світлова адаптація ,зв*язана з зниженням чутливості ока при інтенсивному світловому подразненні ,коли з напівтемної кімнати попадаєш в яскраво освітлений простір .