3. Початок Першої світової війни. Плани воюючих сторін і воєнні дії 1914-1917рр. На українських землях.

На початку ХХст. Загострились суперечки між провідними країнами світу за перерозподіл земель. Утворилися два військово-політичні блоки: Четверний союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антанта (Англія, Франція, Росія). Приводом до І світової війни стало вбивство 28 червня 1914р в Сербії наступника Австро-Угорського престолу Франца-Фердинанда. 1 серпня 1914р – Німеччина оголошує війну Російській імперії і розпочинається Перша світова війна. Ворогуючі сторони ставили перед собою фактично одні і ті ж цілі ствердження власного домінування у світі, загарбання чужих територій, встановлення контролю за ринками збуту та джерелами сировини, вирішити національне питання.

Трагедія укр. Народу полягала в тому, що він в супереч власній волі був втягнутий у війну, а його землі стали об’єктом експансії воюючих сторін. Загарбання укр. Земель було невід’ємною частиною агресивних планів основних учасників ворогуючих блоків. Якщо Австро-Угорщина претендувала на Поділля та Волинь, то Німеччина виношувала більш масштабні плани. Не меншими були апетити і російського самодержавства, планувала акцію приєднання Галичини, Буковини та Закарпаття.

З початком війни укр. Землі перетворились на арену воєнних дій, а самі українці мусили воювати за чужі інтереси і брати участь у братовбивчому протистоянні.

1914р. – Галицька битва. Тривала з кінця серпня до початку жовтня. Наслідком битви стала втрата австрійської армії 500тис. солдат і офіцерів. Укр території були окуповані російською армією.

1915р. у березні було здобуто фортеці Перемишиль. 18 квітня 1915р. німецька артилерія почала масовий обстріл позиції російських військ. Наступного ндня німецько-австрійські війська розпочали в Галичині контрнаступ.21 травня російські війська залишили Перемишиль і перейшли за Дністер. На кінець осені контрнаступ вдалося зупинити.

1916р. – Брусилоський прорив. 4 червня 1616р розпочався наступ російських військ під командуванням Олександра Брусилова. Початок наступу виявився успішним. Взагальному було захоплено 2,5тис км квадратних. На кінець осені бої велися лише на карпатських перевалах, до початку зими вони остаточно зупинилися і перебували в такому стані до літа 1917р.

1917р. Влітку розпочався наступ російської армії, що закінчився провалом. У зв’язку з революцією в Росії більшовики розпочали контрнаступ для повернення укр. Територій. В грудні розпочали переговори із країнами Троїстого союзу, наслідком цього стало підписання договору 3 березня 1918р за якими росія визнавала незалежність УНР.

4. Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

Головна Українська рада 1914 р. створила Центральну бойову раду, яка звернулася до австро-угорського уряду з проханням організувати окрему українську військову частину. Так було створено легіон Українських січових стрільців (УСС), або «усусів». Перший курінь УСС очолив підстаршина Дмитро Вітовський. Видатними старшинами «усусів» були М. Баран, Г. Коссак, Я. Струхманчук, Т. Рожанковський. Незабаром легіон УСС було перетворено на полк, а при ньому створено кіш — запасну частину, що займалася набором новобранців.

Австрійське командування не поспішало кидати «усусів» до бою, не маючи впевненості щодо їхньої лояльності. Уперше бійці УСС взяли участь в оборонних боях із кубанськими козаками російської армії на Борецькому й Ужоцькому перевалах. Після цих битв відбулося доукомплектування УСС українськими селянами із закарпатських сіл. Австрійське командування завжди скеровувало «усусів» на найважчі завдання. У 1915—1917 рр. «усуси» виявили героїзм у битвах із частинами російської армії на горі Маківка в Карпатах, під Галичем, Бережанами і під час Брусиловського прориву, поблизу містечка Козова.

Найбільших втрат «усуси» зазнали в битвах за гори Маківка і Лисоня. Запеклі бої точилися в Подільських степах. Після низки поразок і репресій стрільців було переведено в тил, і лише взимку 1917 р. вони повернулися на фронт. Наприкінці 1917 — на початку 1918 р. в Києві було створено курінь УСС на чолі з Євгеном Коновальцем, що став найбільш боєздатною частиною українських військ у 1918 р.

Створення УСС стало першою спробою організувати українську національну армію, яка могла б захищати інтереси українців і звільнити їх від іноземного панування.