2.2. Прояви камерності у вокальному циклі «Простягни долоні» на слова Володимира Сосюри.

У даному підрозділі вказується значення постаті Володимира Сосюри в українському літературному просторі кінця ХІХ – ХХ ст.; розглядається творчо-лірична спорідненість В. Сосюри та В. Губаренка; теоретично аналізується кожен романс із вокального циклу: «Я вітра спитаю…», «Осінній сад», «Простягни долоні…», «Немов осіннє павутиння», «Замела ніжні квіти зима», а також проводиться наскрізна образно-тематична лінія; у висновку вказується значення даного циклу, а саме вокальний цикл Віталія Губаренка «Простягни долоні» на вірші Володимира Сосюри «відзначається художньою досконалістю та філософською узагальненістю»³, репрезентує оновлений ліризм композитора, образ героя 70-х років, котрий спроможний плекати ніжні почуття, проте не в змозі бути щасливим. Персонаж приречений на самотність, котра прирівнюється до смерті.

Сосюрівський герой є близьким композиторові, оскільки передача почуттів персонажа є невід’ємною з природою, «цілковита злитість суб’єкта лірики з навколишньою дійсністю в усьому її розмаїтті»⁴. Проводячи загальну драматургічну лінію розвитку емоційного стану героя у даному вокальному циклі, ми помітили паралель із циклічністю пір року: зародження почуття кохання у героя відбулось весною, хоча даний початок залишився «за кадром»; переживання щодо взаємності почуттів відбувається у міжрядковому сприйнятті літнього циклу «Я вітра спитаю…»; протяжному осінньому циклу належать три наступні романси: «Осінній сад», «Простягни долоні» та «Немов осіннє павутиння», проте оптимістична середина, яка не визначена у осінніх «барвах» сприймається як ретроспектива безмежно щасливій весняній порі; замикає цикл почуттів героя романс «Замела ніжні квіти зима», котрий, вже слідуючи назві, спонукає до уявлення неочікуваної холодної пори року.

Потрібно зазначити, що змістову цінність Віталій Губаренко надає інструментальному супроводі, який відіграє роль зображення як і зовнішньої, так і внутрішньої сторін поезії: тонкий паралелізм природи та почуттів героя, що характерно для класично-романтичного письма митця. «Незважаючи на те, що вокальна лірика не знаходилася у центрі художніх інтересів композитора, можна сказати, що сосюрівський цикл належить до найкращих зразків української камерно-вокальної музики ХХ»⁵.

2.3. Риси камерності у вокальному циклі «Осінні сонети» на слова Дмитра Павличка.

У даному підрозділі вказується роль Дмитра Павличка в українській літературі; розглядається поетичне першоджерело – збірка «Сонети подільської осені» та вказуються причини обрання композитором чотирьох романсів; теоретично аналізується кожен романс: «Прозорість», «Осінь», «Сонце», «Тиша», вирізняється індивідуалізований підхід композитора до поетичного тексту сонет; у висновку аргументується близькість творчого доробку 60-х та 80-х років композитора, а саме вокальний цикл «Осінні сонети» для баритону та фортепіано на слова Дмитра Павличка представляє собою зразок майстерності композиторського письма Віталія Губаренка, його тонкий підхід до складної поетичної форми сонета, а також концепцію творчого доробку 80-х років, котру митець втілює крізь призму головного героя.

Для композитора світогляд поета також є близьким, оскільки вони за хронологією творчості, як й Іван Драч, представляють покоління «шістдесятників». Віталія Губаренка не випадково зацікавила творчість Дмитра Павличка. Митець вбачав у римованих рядках не лише славнозвісного інтимного лірика, а й громадсько-свідому постать, оскільки поет «звертається до історії культури і створює низку промислових морально-психологічних портретів. Драматична мить тріумфу героя над власною поганьбленістю, над жорстокою тупістю часу – ось наскрізний пафос другого розділу «подільських сонетів», алегорична відповідь митця на стагнацію суспільного життя»⁶. Ось що є тематично близьким для Віталія Губаренка, що пронизує червоною лінією всю його творчість.

За цей період роботи мною було здійснена апробація результатів дослідження шляхом публікації окремих матеріалів у наукових виданнях, виступів із доповідями на різноманітних науково-практичних конференціях: «Жанрові пошуки В. Губаренка у камерно-вокальній музиці» // X Всеукраїнська науково-практична конференція «Українська культурно-мистецька практика в історичній ретроспективі» – 14–15.11.2014 р.; «Еволюція творчості Віталія Губаренка з позиції концепції радикального руху шістдесятників» // Наукова конференція «Мистецька освіта та розвиток творчої особистості» – 25.03.2015 р.. А також створена стаття: «Еволюція творчості Віталія Губаренка з позиції концепції радикального руху шістдесятників» // Мистецька освіта та розвиток творчої особистості : зб. наук. пр. / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Рівнен. держ. гуманіт. ун-т, Ін-т мистецтв. – Рівне : Волин. Обереги, 2015. – Вип. 1. – С. 178–185.

1 Драч І. Композитор Віталій Губаренко: формула індивідуальності : монографія. – Суми : СДПУ ім. А. С. Макаренка, 2002. – С. 59–60.

2 Там само.

3 Драч І. Композитор Віталій Губаренко: формула індивідуальності : монографія. – Суми : СДПУ ім. А. С. Макаренка, 2002. – С. 11.

4 Дончик В. Г. Історія української літератури. ХХ століття : У 2 кн. : 1910–1930-ті роки : Навч. посібник. – Київ : Либідь, 1993. – Кн. 1. – С. 262.

5 Драч І. Композитор Віталій Губаренко: формула індивідуальності : монографія. – Суми : СДПУ ім. А. С. Макаренка, 2002. – С. 11.

6 Дончик В. Г. Історія української літератури. ХХ століття : У 2 кн. : 1960–1990-ті роки : Навч. посібник / В. Г. Дончика. – Київ : Либідь, 1995. – Кн. 2. – С. 102.