Підсилення перекриттів

Підсилення залізобетонних перекриттів. При підсиленні монолітних залізобетонних перекриттів поверх існуючої плити влаштовують додаткову плиту завтовшки не менше 3 см, яку армують однією сіткою. При цьому повинно бути забезпечено надійне зчеплення шару нового бетону із старим шляхом очищення і влаштування насічки на поверхні плити. Якщо цього забезпечити не можливо через глибоку забрудненість, то товщину додаткової плити збільшують до 5 см (рис.10).

Для підсилення залізобетонних балок в їх розтягнутій зоні встановлюють додаткову арматуру, яку приварюють до очищеної арматури підсилюваної балки. Приварювання ведеться швами шпон безпосередньо до стержнів арматури або до прокладок у вигляді коротишів з круглої сталі. У місцях приварювання відбивається захисний шар бетону з отворами діаметром 8-10 см, з відстанню між ділянками в 30-50 см. Стержні зварюються з двох сторін швом завдовжки 6-8 см. Нижній шар в цьому випадку бетонують методом торкретування. Товщину шару торкретбетона, що одночасно наноситься, приймають від 7 до 20 мм. Якщо необхідно збільшити товщину підсилюваної конструкції, торкретування виконують в декілька шарів, при цьому кожен подальший шар наносять після набору міцності попереднього. Перед нанесенням нового шару після тривалої перерви стару поверхню промивають. Всі шари торкретбетона, за винятком останнього, наносять і залишають без затирки.

Конструкції торкретують тільки при позитивній температурі не нижчі +5° С. Шар торкретбетона може мати відхилення від проектної товщини до 5 мм.

Підсилення дерев'яного перекриття. Підсилення дерев'яного перекриття здійснюється шляхом заміни частини накату, заміни або підсилення кінців дерев'яних балок, влаштування нового перекриття із збереженням старого або заміни цілком конструкцій перекриття на частині або всієї площі.

При загниванні або пошкодженні кінців окремих балок ремонт полягає в установці тимчасової опори під ремонтуєму балку. Встановивши під кінці балок тимчасові опори, розкривають підлогу, знімають засипку і мастику, розбирають настили, відрізують і виймають пошкоджену частину балки. На її місце ставлять елемент такого ж перетину, заздалегідь виконав а

Рис. 11 Дерев'яні протези

1– накладка нарощування;

2 – поперечина з швелера;

3 – нарощувана балка; 4 – болти;

5 – цвяхи; 6 – прокладка;

h – глибина підрізання; т – розмір, рівний половині ширини поперечини плюс 10–20 мм

нтисептування опорного кінця балки, що закладається в стіну. Після цього з двох сторін балки встановлюють попередньо проантисептувальні дошки-накладки, які скріпляються з основною балкою і вкладишем цвяхами або болтами. Штроба опори балки повинна бути розширена на величину, необхідну для розміщення накладок. Загальний перетин накладок повинен бути не менше перетину підсилюваної балки (рис.11).

Після підсилення балки укладають щити накату, які, як правило, роблять двошаровими. До низу щита прибивають штукатурну дрань. Ширина щита накату залежить від відстані між несучими балками, а довжина приймається рівною 1; 1,5 і 2 м. Товщину щита накату, як правило, визначають товщиною черепного бруска, щоб щит, укладений на черепні бруски, нижньою своєю поверхнею знаходився в одній площині з нижньою поверхнею балок.

Зверху щити накату мастять глиною, а потім укладають шар звуко- і теплоізолюючого матеріалу. У міжповерхових перекриттях поверх щита укладають шар гідроізолу або рубероїду. У горищних перекриттях це забороняється, оскільки пари вологи з теплих приміщень конденсуватимуться на холодній нижній поверхні ізоляції, внаслідок чого перекриття систематично зволожуватиметься, створюючи умови для його гниття і розвитку грибка.

Ш ироке застосування набули прутикові протези Дайдбекова для підсилення кінців дерев'яних балок. У разі пошкодження балок в прольоті їх підсилення виконують за допомогою дерев'яних накладок (технологія аналогічна технологій підсилення кінців балок) або спеціального прутикового протезу Дайдбекова.

Слід зазначити, що таке підсилення балок виконують, як правило, в малоцінних будівлях, що підлягають найближчим часом зносу.

При збереженні старого перекриття, що часто зустрічається при надбудові існуючої будівлі або високохудожній обробці стелі, як підтримуюча конструкція розбираються підлоги, лаги, звуко- і теплоізоляція. У прольотах між старими балками з максимальним поєднанням по висоті укладаються нові балки в заздалегідь пробиті штраби в стіні. Влаштування перекриття здійснюється в звичному порядку, тільки без підшивання і обштукатурювання стелі (рис. 12).