Підсилення міжвіконних цегляних простінків

Збільшення перетину простінків. В цьому випадку з однієї або двох сторін простінка прикладається нова кладка на цементному розчині товщиною в пів цеглини або цеглину. З'єднання із старою кладкою простінка здійснюється шляхом перев'язки нової кладки із старою через три-чотири ряди цегли, для чого перед влаштуванням нової кладки пробиваються борозни на глибину в пів цегли.

Перекладання простінка

Перед перекладанням простінка виконують його розвантаження. З цією метою у віконних отворах, розташованих з обох боків простінка, встановлюють систему стійок і ригелів з підкосами. Окрім цього, встановлюють тимчасові опори під перекриття, навантаження від якого сприймає простінок, що підлягається перекладанню (рис.5).

Після розвантаження простінка від перекриття і вищерозміщеної цегляної кладки виконують його розбирання і подальше повне або часткове перекладання, перекладання цегляних простінків ведуть на цементно-піщаному розчині марки М100.

Загальна схема організації робіт по перекладанню віконних простінків приведена на рис 6. Для підвищення несучої здатності простінка без збільшення його перетину виконують армування кладки сіткою з дроту.

Підсилення цегляного простінка шляхом влаштування залізобетонної обойми

П ри нагоді деякого зменшення віконного отвору влаштування залізобетонної обойми здійснюється безпосередньо по цегляній кладці. Після розбирання заповнень віконних отворів відбивають чверті, встановлюють арматуру і опалубку по периметру простінка (рис. 7) і виконують бетонування. Для кращого зчеплення обойми з кладкою простінка в останньому через три-чотири ряди кладки пробивають борозни завглибшки в пів цеглини.

Після зняття опалубки бетонну поверхню обштукатурюють. Для попередження охолоджування обойми по її поверхні, що виходить всередину приміщення, необхідно нанести шар штукатурки теплим розчином.

У разі потреби збереження розмірів перетину простінка після його розвантаження відбійними молотками «обрубують» кладку простінка по периметру на товщину обойми. Після влаштування обойми перетин простінка зберігається в колишньому вигляді.

На поверхні простінка на відстані 30-50 см один від одного пробиваються борозни глибиною 2-3 см, в які укладаються металеві пластинки (хомути) шириною 4-6 см, кінці яких приварюються до кутиків. На поверхні металевих кутиків і пластинок наварюються «горбики», що створюють нерівність поверхні, на відстані один від одного 3-5см у шаховому порядку.

Підсилення цегляного простінка шляхом установки металевої обойми

Для установки металевої обойми після розвантаження міжвіконного простінка на його кутах збивається шар штукатурки і по кутам кладки простінка встановлюються вертикальні металеві кутики (розміри за проектом) на всю висоту простінка (рис. 8).

Нерівна поверхня тенькується розчином з ретельним спостереженням за зчепленням між старим і новим штукатурним шаром. В окремих випадках (за проектом) натягається і закріплюється до металевих кутиків і пластин ткана металева сітка і вся поверхня штукатуриться.

Підсилення цегляних простінків і стовпів складається з наступних операцій:

а ) демонтаж віконних заповнень;

б) влаштування тимчасових кріплень і зовнішнього риштування;

в) за наявності відповідних вказівок в проекті, а також у всіх випадках перекладання (простінків, стовпів і ремонту елементів цих конструкцій), пов'язаних з послабленням перетину кладки при розбиранні більш ніж на 25%, виконувати вивішування вище-розміщених перекриттів будівлі;

г) пробивка відбійними молотками борозен, відбиття чвертей, зрубка цегляної кладки по периметру простінка, (при влаштуванні залізобетонної обойми), розбирання цегляної кладки і нова цегляна кладка (при перекладанні простінка);

д) влаштування металевого каркаса або залізобетонної обойми;

е) розпалубка монолітних залізобетонних конструкцій (при влаштуванні залізобетонної обойми);

ж) демонтаж тимчасових кріплень і риштування;

з) обштукатурювання і фарбування простінків.

При загальній втраті несучої спроможності стіни виконується зміцнення її системою накладок із швелерів і тяг з круглої, квадратної чи смугової сталі.

Спочатку на кожному поверсі або через поверх під стелею встановлюються горизонтальні тяжі, кінці яких з нарізною різьбою пропускаються через заздалегідь просвердлені отвори в зовнішніх стінах. Потім, з кожної сторони будівлі встановлюють накладки вертикальною полицею швелера до стіни, і одночасно здійснюється попереднє натягнення затяжок гайками, розташованими на їх кінцях (рис.9) .

Остаточне натягнення виконують талрепами (муфтами з внутрішньою подвійною різьбою) в середній третині довжини тяжа (тяж складається з двох частин, сполучених талрепом) за допомогою динамометричного ключа, що показує зусилля при натягненні. Натягнення вважається достатнім, якщо на тяжах немає значних провисань і при простукуванні вони видають чистий, високого тону звук.

П ісля установки кріплень всі наявні тріщини і отвори в стіні закладаються цементним розчином, а особливо слабкі ділянки стіни перекладаються. Металеві деталі після закінчення робіт фарбуються масляною фарбою.