- •Кафедра міського будівництва та господарства методичні вказівки
- •«Ремонт і реконструкція будівель і споруд»
- •8.06010103 «Міське будівництво та господарство»
- •1. Вступ
- •2. Склад і оформлення курсового проекту
- •А. Склад графічної частини проекту
- •Б. Склад розрахунково-пояснювальної записки
- •3. Методичні вказівки до виконання окремих розділів проекту
- •Загальна частина проекту
- •Технологічна карта на окремий процес, або вид ремонтно-будівельних робіт
- •Область застосування
- •Техніко-економічні показники
- •3.2.3. Організація і технологія ремонтно-будівельного процесу
- •Вимоги щодо готовності попередніх робіт та процесів
- •3.2.3.2. Методи і послідовність виконання процесу або виду робіт при капітальному ремонті або реконструкції Технологія і організація виконання демонтажних робіт
- •Ремонт і підсилення несучих елементів будівлі Методи підсилення основи фундаментів
- •Підсилення фундаментів з розширенням підошви
- •Перекладання і підсилення деформованих ділянок стін і простінків
- •Перекладання окремих ділянок стін
- •Підсилення міжвіконних цегляних простінків
- •Перекладання простінка
- •Підсилення цегляного простінка шляхом влаштування залізобетонної обойми
- •Підсилення цегляного простінка шляхом установки металевої обойми
- •Підсилення перекриттів
- •Ремонт даху
- •Вимоги до якості робіт:
- •Утеплення фасаду
- •Визначення структури ремонтно-будівельного процесу або виду робіт
- •Визначення номенклатури технологічних процесів заданого виду ремонтно-будівельних робіт і підрахунок об'ємів роботи
- •Рекомендації до підрахунку об'ємів робіт Влаштування монолітного перекриття
- •Кладка стін з газобетонних блоків
- •Підбір монтажних механізмів Вибір монтажних засобів
- •Вибір монтажних кранів
- •3.2.3.6. Складання калькуляції трудових витрат і графіка виробництва робіт
- •3.2.3.7.Матеріально-технічні ресурси
- •3.2.3.8. Операційний контроль якості
- •Техніка безпеки виконання процесу або виду робіт
- •Список використаної літератури
- •Курсовий проект
Підсилення міжвіконних цегляних простінків
Збільшення перетину простінків. В цьому випадку з однієї або двох сторін простінка прикладається нова кладка на цементному розчині товщиною в пів цеглини або цеглину. З'єднання із старою кладкою простінка здійснюється шляхом перев'язки нової кладки із старою через три-чотири ряди цегли, для чого перед влаштуванням нової кладки пробиваються борозни на глибину в пів цегли.
Перекладання простінка
Перед перекладанням простінка виконують його розвантаження. З цією метою у віконних отворах, розташованих з обох боків простінка, встановлюють систему стійок і ригелів з підкосами. Окрім цього, встановлюють тимчасові опори під перекриття, навантаження від якого сприймає простінок, що підлягається перекладанню (рис.5).
Після розвантаження простінка від перекриття і вищерозміщеної цегляної кладки виконують його розбирання і подальше повне або часткове перекладання, перекладання цегляних простінків ведуть на цементно-піщаному розчині марки М100.
Загальна схема організації робіт по перекладанню віконних простінків приведена на рис 6. Для підвищення несучої здатності простінка без збільшення його перетину виконують армування кладки сіткою з дроту.
Підсилення цегляного простінка шляхом влаштування залізобетонної обойми
П
ри
нагоді деякого зменшення віконного
отвору влаштування залізобетонної
обойми здійснюється безпосередньо по
цегляній кладці. Після розбирання
заповнень віконних отворів відбивають
чверті, встановлюють арматуру і опалубку
по периметру простінка (рис. 7) і виконують
бетонування. Для кращого зчеплення
обойми з кладкою простінка в останньому
через три-чотири ряди кладки пробивають
борозни завглибшки в пів цеглини.
Після зняття опалубки бетонну поверхню обштукатурюють. Для попередження охолоджування обойми по її поверхні, що виходить всередину приміщення, необхідно нанести шар штукатурки теплим розчином.
У разі потреби збереження розмірів перетину простінка після його розвантаження відбійними молотками «обрубують» кладку простінка по периметру на товщину обойми. Після влаштування обойми перетин простінка зберігається в колишньому вигляді.
На поверхні простінка на відстані 30-50 см один від одного пробиваються борозни глибиною 2-3 см, в які укладаються металеві пластинки (хомути) шириною 4-6 см, кінці яких приварюються до кутиків. На поверхні металевих кутиків і пластинок наварюються «горбики», що створюють нерівність поверхні, на відстані один від одного 3-5см у шаховому порядку.
Підсилення цегляного простінка шляхом установки металевої обойми
Для установки металевої обойми після розвантаження міжвіконного простінка на його кутах збивається шар штукатурки і по кутам кладки простінка встановлюються вертикальні металеві кутики (розміри за проектом) на всю висоту простінка (рис. 8).
Нерівна поверхня тенькується розчином з ретельним спостереженням за зчепленням між старим і новим штукатурним шаром. В окремих випадках (за проектом) натягається і закріплюється до металевих кутиків і пластин ткана металева сітка і вся поверхня штукатуриться.
Підсилення цегляних простінків і стовпів складається з наступних операцій:
а
)
демонтаж віконних заповнень;
б) влаштування тимчасових кріплень і зовнішнього риштування;
в) за наявності відповідних вказівок в проекті, а також у всіх випадках перекладання (простінків, стовпів і ремонту елементів цих конструкцій), пов'язаних з послабленням перетину кладки при розбиранні більш ніж на 25%, виконувати вивішування вище-розміщених перекриттів будівлі;
г) пробивка відбійними молотками борозен, відбиття чвертей, зрубка цегляної кладки по периметру простінка, (при влаштуванні залізобетонної обойми), розбирання цегляної кладки і нова цегляна кладка (при перекладанні простінка);
д) влаштування металевого каркаса або залізобетонної обойми;
е) розпалубка монолітних залізобетонних конструкцій (при влаштуванні залізобетонної обойми);
ж) демонтаж тимчасових кріплень і риштування;
з) обштукатурювання і фарбування простінків.
При загальній втраті несучої спроможності стіни виконується зміцнення її системою накладок із швелерів і тяг з круглої, квадратної чи смугової сталі.
Спочатку на кожному поверсі або через поверх під стелею встановлюються горизонтальні тяжі, кінці яких з нарізною різьбою пропускаються через заздалегідь просвердлені отвори в зовнішніх стінах. Потім, з кожної сторони будівлі встановлюють накладки вертикальною полицею швелера до стіни, і одночасно здійснюється попереднє натягнення затяжок гайками, розташованими на їх кінцях (рис.9) .
Остаточне натягнення виконують талрепами (муфтами з внутрішньою подвійною різьбою) в середній третині довжини тяжа (тяж складається з двох частин, сполучених талрепом) за допомогою динамометричного ключа, що показує зусилля при натягненні. Натягнення вважається достатнім, якщо на тяжах немає значних провисань і при простукуванні вони видають чистий, високого тону звук.
П
ісля
установки кріплень всі наявні тріщини
і отвори в стіні закладаються цементним
розчином, а особливо слабкі ділянки
стіни перекладаються. Металеві деталі
після закінчення робіт фарбуються
масляною фарбою.
