44. Ігри-заняття як форма навчання дітей раннього віку. Види, кількість, тривалість занять в групах 2-го та 3-го року життя.

Характерною для дітей раннього віку є предметна діяльність. ЇЇ називають провідною не тільки тому, що вона переважає, але і тому, що має певне значення для формування важливих якостей дитячої психіки. Перш за все у дітей розвивається вміння самостійно чимось зайняти себе і робити з предметами ціленаправлені дії. Вдосконалюються рухи кисті, пальців дитини, розвивається окомір, малюк привчається контролювати рухи рук зором; збагачується сенсорний досвід дитини. За допомогою м’язевого чуття, зору дитина починає розрізняти форму, величину і колір предметів; в процесі діяльності розвивається мислення і мова дітей; знайомлячись із якостями предметів і їх назвами, діти рано приходять до перших загальних уявлень.

Знання і уявлення про предмети і явища оточуючої дійсності дитина набуває в процесі повсякденного спілкування з дорослим в побуті, в режимних процесах, а також на прогулянці, в іграх. Ігри - заняття є найбільш придатною ранньому віку формою навчання. Граючись, дитина непомітно для себе засвоює ті відомості і вміння, які дорослий їй подає. Отже, ігрова форма навчання - провідна на етапі раннього віку .

Серед розмаїття ігор, які проводяться в до-шкільному закладі, значне місце посідають дидактичні ігри. Вони особливі тим, що створю-ються дорослими й пропонуються дітям, наповне-ні конкретним змістом і супроводжуються певни-ми правилами. Це - навчальні ігри, й педагоги широко послуговуються ними як засобом виховання та навчання для розширення уявлень дошкільнят, закріплення набутих знань і формування вміння ви-користовувати їх на практиці, для полегшення та пожвавлення процесу навчання. Адже, коли розу-мове завдання розв'язується в ході доступної для дітей діяльності, яка зберігає ознаки гри, це дарує малим велику радість.

Отож дидактична гра – «одна з форм навчального впливу педагога на дитину» [51;63]. Вона стане йому в доб-рій нагоді під час засвоєння дітьми будь-якого ма-теріалу, передбаченого програмою, й має прово-дитися на заняттях; може входити до музичного заняття, бути одним із елементів прогулянки, а також особливим видом діяльності. Друга мета ди-дактичної гри - суто ігрова, задля якої діє дити-на. Це, зокрема, ігри, в які діти грають самостій-но, поза заняттями, коли можуть обирати їх за власним бажанням. Важливо, щоб обидві мети доповнювали одна одну й забезпечували засвоєння дошкільнятами певних знань.

Наприклад, навчальна мета гри «Що котиться, що не котиться?»- навчити дітей розпізнавати предмети за формою (куб, куля), звернути їхню ува-гу на властивості предметів. Ставиться нібито лише ігрове завдання — спритно докотити предмет до рис-ки, але зробити це зможе лише та дитина, яка вміє розпізнавати куб і кулю й розуміє, що до риски до-котиться лише куля. Отже, засвоєння програмного змісту стає умовою досягнення ігрової мети.

Кожна дидактична гра містить конкретне завдан-ня і, щоб виконати його, необхідно долати трудно-щі, самостійно діяти в певній ситуації або з певни-ми предметами, набуваючи власного діяльнісного та чуттєвого досвіду.

Зокрема, на 1 р. життя ігри - заняття проводять індивідуально з кожною дитиною (надалі поступово для занять об'єднують 2 - 3, а вкінці року - 5 дітей) у спеціально відведений для цього час, але не раніше 15-20 хвилин після годування і не пізніше, ніж 20 - 25 хвилин до сну. У цей період необхідно продовжувати розвивати зорове і слухове зосередження, використовуючи задля цього іграшки, що видають звуки. 3 7-8 місяців проводять ігри - заняття спрямовані на розуміння імен дорослих і дітей.

На 2 р. життя ігри - заняття проводяться з підгрупами дітей по 5 - 10 чоловік (за типом класифікації це індивідуально - групові заняття). Зокрема проводяться ігри – заняття із будівельним матеріалом і різними предметами, предметами - замінниками, які сприяють розвитку самостійності поведінки. Удосконалення знань, оволодіння ігровим досвідом здійснюється в іграх - заняттях з лялькою, в процесі яких проходить закріплення знань і творче їх відображення.

З дітьми 3 р. життя проводять ігри - заняття із будівельним матеріалом, іграшками і ігри - драматизації, які наближені до ігор - занять, чим до навчальних занять. Це обумовлено тим, що гра формує у дитини досвід ігрової діяльності, який потім вона може використати в грі з іншими дітьми.

Отож навчання в формі дидактичних ігор з часу впровадження навчання, їх виду діяльності дітей дошкільного віку спирається на одну із закономірностей ігрової діяльності дитини - на її прагнення входити в уявну ситуацію, діяти за мотивами, обумовленими змістом ігрової ситуації. Дидактична гра є багатоплановим, поліфункціональним, доволі складним педагогічним явищем. Дидактична гра використовується під час навчання дітей рідній мові, ознайомлення з природою і соціальним довкіллям, у формуванні сенсомоторної культури, тобто розвитку органів відчуттів.

Досліджуючи зміст та форми проведення ігор - занять Р.Жуковська зазначила, що - це форма спільної гри вихователя з дітьми за попередньо складеним планом, в якому враховується послідовність становлення самостійної гри. «Іграми - заняттями » вони називаються тому, що в них є компоненти, які присутні як грі, так і заняттям, в яких виділена навчальна мета.

В зміст ігор - занять входять програмові вимоги з ознайомлення дітей раннього віку з навколишнім і розвитку мовлення, ліпці, малюванню, конструюванню, аплікації, музиці. В іграх - заняттях можна об'єднувати два - три види діяльності. Крім цього їм притаманні елементи цікавості, емоційності, що допомагають виникненню у дітей радісних почуттів, бажання повторити те, що визвало захоплення. Важливо пам'ятати про вікові особливості дітей двох - трьох років, які потребують частого повторення одного і того ж заняття.

До проведення ігор - занять ставляться такі дидактичні вимоги:

- планомірність їх проведення (від простого до складного);

- дитяча активність (вправляння у рухах, діях, мовних реакціях);

- позитивна емоційна настроєність дітей;

- використання наочності в взаємозв'язку із словом;

-правильна організація дітей з врахуванням їх вікових і індивідуальних особливостей[ 43;64].

Для навчання дітей раннього віку використовують такі види дидактичних ігор:

- ігри з предметами(іграшками, природними матеріалами);

- настільно - друковані.

В іграх з предметами використовуються іграшки та реальні предмети, «граючись з ними, діти вчаться порівнювати, встановлювати схожість і відмінність предметів. Їх цінність полягає в тому, що за їх допомогою діти - ознайомляться з якостями і властивостями предметів та їх ознаками: кольором, величиною, формою та ін. Настільно - друковані ігри - цікаве заняття для дітей. Вони різноманітні за видами: парні картинки, лото, пазли. Словесні ігри побудовані на словах і діях виконавців. У таких іграх діти вчаться спираючись на уявлення про предмети, поглиблюють знання про них.

Спостереження та цільові прогулянки. Підґрунтям для збагачення словника дітей та активізації їхнього мовлення є чуттєвий досвід, безпосереднє ознайомлення дітей з довкіллям. Так з дітьми третього року життя в теплу погоду проводять цікаві прогулянки до найближчого оточення дошкільного закладу: по вулиці, до крамниці, до парку, скверу, озера, річки, лісу тощо. Зокрема вихователю слід пам'ятати, що тривалість ходьби не повинна бути більшою, ніж 11-15 хвилин. Знайомство з навколишнім, як відомо, передбачає передачу дітям доступних знань, формування чітких уявлень, а отже відповідних слів - найменувань предметів, їх ознак, дій, розвиток мовлення.