- •26Вплив на кваліфікацію суспільно-небезпечного діяння факультативних ознак складу злочину ,які характерезують субєктивну сторону злочину.
- •27 Юридична помилка та її вплив на кваліфікацію
- •28.Фактична помилка та її вплив на кваліфікацію діяння.
- •29.Кваліфікація діянь вчинених за відсутності ознак складу злочину.
- •31.Кваліфікація за відсутностьі ознак субєкта злочину.
- •32.Кваліфікація діянь вчинених за відсутності винни.
- •33.Кваліфікація незакінченого злочину.
- •34.Кваліфікація у звязку з добровільною відмовою від вчиненого злочину.
- •36.Кваліфікація співучасті з врахуванням її форми.
- •35.Кваліфікація співучасті з врахуванням виду співучасника.
- •37.Спеціальні питання відповідальності за співучасть і кваліфікація вчиненого.
27 Юридична помилка та її вплив на кваліфікацію
З принципом суб'єктивного зобов'язання тісно пов'язане питання про помилку, оскільки в зміст провини входять не тільки щире, але і помилкове уявлення особи про характер вчиненого діяння і його соціальне значення. Під помилкою в кримінальному праві розуміють оману особи щодо фактичних обставин, що визначають характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, або щодо юридичної характеристики діяння.
У кримінальному законі відсутні норми щодо характеру помилки особи стосовно своєї поведінки. Це питання вирішується теорією кримінального права і судовою практикою щодо окремих категорій кримінальних справ на підставі положень закону про вину та її форми.
Помилка в кримінальному праві -- це спотворене, неправильне (хибне) уявлення особи про юридичне значення та фактичний зміст вчинюваного нею діяння, його наслідків та інших обставин, що передбачені як обов'язкові ознаки (елементи) у відповідному складі злочину, це своєрідна форма психічного ставлення людини до свого діяння та його наслідків.
Помилкове уявлення особи може в деяких випадках за певних умов впливати на форму вини, а тим самим і на вирішення питання про кримінальну відповідальність особи, яка допустила помилку.
При вчиненні злочину особа може помилятися щодо багатьох ознак вчинюваного нею діяння:
1) легальності чи заборонності законом вчинюваного діяння;
2) міри покарання за вчинений злочин;
3) кваліфікації вчиненого діяння за відповідною статтею кримінального закону;
4) потерпілого -- жертви злочину;
5) спрямованості посягання на певний об'єкт кримінально-правової охорони;
6) властивостей предмета злочину;
7) характеру і розміру заподіяної злочином шкоди.
Всі ці помилки злочинця мають різне юридичне значення для визначення підстав кримінальної відповідальності, кваліфікації злочину і призначення міри покарання.
Залежно від змісту обставин, що неправильно сприймаються суб'єктом, розрізняють два види помилки - фактичну і юридичну:
1) фактичні помилки -- це неправильні уяви про фактичні особливості чи фактичні наслідки своїх дій;
2) юридичні помилки -- це неправильні уяви про злочинність чи незлочинність вчинюваних дій або неправильні уяви про характер чи міру покарання за злочин.
Юридична помилка (error juris) -- це хибне уявлення особи про правову сутність чи правові наслідки вчиненого нею діяння.
Саме тому юридичну помилку ще інакше називають помилкою в праві.
Вона полягає у помилковому уявленні про те, злочинні чи незлочинні скоєні нею діяння, а також відносно характеру покарання, яке призначається за скоєний злочин.
Помилка особи в юридичних ознаках відображує незнання нею кримінального закону .
Видами такої помилки є помилка щодо:
а) злочинності чи незлочинносгі діяння;
б) кваліфікації вчиненого злочину;
в) виду і розміру покарання, яке може бути призначене за вчинений злочин.
Отже, загальне правило, що відноситься до значення юридичної помилки, зводиться до того, що кримінальна відповідальність особи, що помиляється щодо юридичних властивостей і наслідків вчиненого діяння, настає відповідно до оцінки цього діяння не суб'єктом, а законодавцем.
Інакше кажучи, така помилка звичайно не впливає ні на форму провини, ні на кваліфікацію злочину, ні на вид та розмір призначуваного покарання, оскільки відповідальність настає незалежно від суб'єктивної оцінки винного.
