- •1. Застосування постійних магнітів в електричних машинах
- •1.1. Типи електричних машин з постійними магнітами. Переваги і недоліки магнітоелектричних машин. Основні властивості постійних магнітів (пм). Марки та характеристики пм.
- •Лекція 2.
- •1.2 Крива розмагнічування та пряма повернення постійного магніту, їх апроксимація
- •1.3. Стабілізація постійних магнітів магнітоелектричних машин. Захист від розмагнічування.
- •1.4. Особливості розрахунку магнітних кіл з пм, їх заступні схеми. Порівняльна оціна магнітних систем з постійними магнітами.
- •Для стабілізованого магніту
- •Магнітний потік в робочому проміжку
- •Лекція 3. Двигуни постійного струму з постійними магнітами
- •2.1 Особливості розрахунку та конструкції двигунів постійного струму з пм.
- •Перевірки довжини пм полюса
- •Довжина одного магніта
- •Лекція 4. Синхронні машини з постійними магнітами.
- •3.1.Синхронні генератори з постійними магнітами (сгпм). Особливості розрахунку сгпм, колова діаграма, характеристики.
- •Особливості розрахунку сгпм
- •Векторна діаграма сгпм
- •Лекція 5.
- •3.2.Синхронні двигуни з постійними магнітами (сдпм). Особливості конструкції. Елементи теорії та розрахунку сдпм..
- •Лекція 6. Колекторні універсальні двигуни (укд) і однофазні (окд).
- •4.1. Будова укд та окд. Рівняння стану. Основні співвідношення.
- •Лекція 7.
- •4.3. Розрахунок укд та окд. Проблеми комутації укд та окд який працює змінного струму.
- •Лекція 8. Генератори постійного струму з поперечним збудженням.
- •5.1. Будова та принцип дії електромашинного підсилювача (емп) і генератора для освітлення залізничних вагонів (гозв).
- •Лекція 9.
- •5.2. Особливості розрахунку електромашинного підсилювача з поперечним полем і гозв.
- •Лекція 10. Моментні двигуни постійного струму (мдпс).
- •6.1. Призначення області застосування, класифікація.
- •Лекція 11.
- •6.2.Мдпс з обмеженим кутом повороту ротора: типи, конструкції, розрахункові співвідношення для вибору основних розмірів.
1.3. Стабілізація постійних магнітів магнітоелектричних машин. Захист від розмагнічування.
Оптимальне використання магніту.
Стабілізація постійних магнітів. Захист ПМ від розмагнічування. Оптимальне використання магніту. Особливості розрахунку ЛК з ПМ, їх заступні схеми. Порівняльна оцінка магнітних систем з ПМ [110 cт.160-170].
Отже, на підставі розглянутого в попередній лекції, можна зробити такі висновки:
1. В ЕМ необхідно застосовувати стабілізовані магніти для забезпечення умови розміщення робочої точки на прямій повернення.
2. Для захисту магніту від розмагнічування магніт розраховують для найважчого режиму роботи ЕМ.
3. Для оптимального використання ПМ зовнішнє магнітне коло з ПМ треба по можливості розраховувати так, щоб енергія ПМ в робочій точці наблизилась до максимальної (хоч це практично майже не досягнена).
Формули для оптимізації ПМ по зовнішній або корисній енергії наведені в попередній лекції.
1.4. Особливості розрахунку магнітних кіл з пм, їх заступні схеми. Порівняльна оціна магнітних систем з постійними магнітами.
Особливості розрахунку МК з ПМ
Найчастіше ЕМ з ПМ містять магнітні системи, які включають в себе ПМ з арматурою чи без неї, повітряний проміжок і зовнішній магнітопровід.
Завданням розрахунку такої системи є вибір конструкції, оптимізованої за габаритами, масою, вартістю та іншими показниками, що забезпечують в проміжку задане значення магнітного потоку. Аналітичний розв’язок задачі зустрічає значні труднощі, бо система, що проектується, є нелінійною, а її параметри знаходяться в складній, неявно вираженій залежності від форми, розмірів і властивостей ПМ
Додаткові труднощі – поверхні ПМ не експоненціальні.
МРС ПМ розподілена по висоті. Тому потоки розсіяння різні за висотою.
Розподіл
МРС ПМ і його потоків розсіяння можна
знайти для конкретної конструкції
з розв’язку диференціальних рівнянь
магнітного поля числовими методами з
допомогою ПК. Часто в інженерній практиці
умовно вважають, що МРС магніту
змінюється за лінійними значенням. Крім
того, вводять поняття приведеної
провідності розсіяння
,
що відповідає дійсному потоку розсіяння
магніту
,
але тому, що виходить з робочої поверхні
полюса.
Для стабілізованого магніту
Рис.10. |
Рис.11. |
МПС якого змінюється по висоті і від нейтрального перерізу S за лінійним законом виділимо нескінченно малий елемент площі
для
бокової поверхні на відстані у від
нейтрального перерізу висотою dy
елементарний потік з бокової поверхні
на аналогічну поверхню 2.
Провідність елементарної силової трубки
,
де
– довжина dp силової лінії трубки на
один полюс.
Потік розсіяння бокової поверхні ПМ
Звідки провідність розсіяння з бокової поверхні
Так само визначається приведена провдіність розсіяння з торцевої поверхні магніту А1. Провідність розсіяння між двома робочими поверхнями полюсів визначається як провідність між двома еквіпотенціальними поверхнями, оберненими в протилежні боки.
Сумарна приведена провідність розсіяння магніту у вільному стані
Заступна схема МК. Якщо магніт стабілізований у вільному стані і точці відходу прямої повернення К відповідають координати Вк і к, Нк Fк, то продовження лінії поверхні вліво (розтяг) перетне вісь ОХ у точці Н0 F0. Напруженість поля Н0 на зивають фіктивною коерцептивною силою
Н0 = Нк +Вк / в;
F0 = Fк +Вк / ,
відповідно Н0 фіктивна МРС ПМ дорівнює
F0 = Н0 h.
Введення поняття фіктивної МРС ( МРС) дозволяє замінити Ам джерелом МРС з внутрішнім опором R = 1 / , що зручно при розрахунку магнітних систем з розгалуженими МК (для матеріалу з 0,25 – це реальна Нс ).
Нехай магніт працює на зовнішнє магнітне коло (рис. 12.)
Рис.12. |
Рис.13. |
Тоді потік ПМ
= Фб +Ф = F (б + ),
де
=
Коли І = 0 (нехтуючи поясненням)
F = H h = Fб = H .
Робоча точка на DM при F = 0 знаходиться на ПП в точці Р (рис. 12.):
При І 0 в обмотці наводиться зовнішня МОС Fв. Згідно з законом повного струму
F = Fб Fв,
знак + – розмагнічуюча зовнішня МРС; - – намагнічуюча.
Рівнянням – відповідає заступна схема МК (рис. 13). У цій схемі магнітний опір Rs враховує потік розсіяння обмотки сердечника 3. З рис.13. видно, що заступна схема МК при стабілізованому магніті є аналогом електричного кола і може бути розрахована на основі теорії електричних кіл.
Із схеми (рис.13.) легко знайти координати робочої точки N на DM з врахуванням зовнішньої МРС.
де
Fв
МРС (
– зовнішнього поля, прикладене до
полюсів ПМ.
